В силу різних причин довелось познайомитись із станом аптечного бізнесу в Україні та діяльністю медичних закладів під загальним менеджментом Міністерства ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я. Хоч тут в дійсності більше підходить словосполучення МІНІСТЕРСТВО ЗНИЩЕННЯ ЗДОРОВ’Я.
 
Для орієнтації звернемось до статистичної інформації. Яку, взагалі, вже всі знають – населення України вимирає. Хто про це не говорив і не писав. Вже і я цій темі приділив кілька публікацій, наприклад:

Останні статистичні дані нам показують, що вже в цьому році за січень-квітень місяці в Україні народилось 157 798 дітей. За цей же час в Україні померли 230 364 людини. Тобто вже за ці чотири місяці населення нашої України зменшилось на 73 166 осіб. Іншими словами за статистичними характеристиками в Україні при народженні на кожні 1000 осіб наявного населення 10,5 дитини, а помирає – 15,4.
 
Статистика може видати характеристику основних захворювань населення. Так, скажімо, вже за 2012 р. кількість уперше зареєстрованих захворювань становить 31162 випадки. Найбільший ріст захворювань порівняно із 1990 роком спостерігається за хворобами – системи кровообігу (було в 1990 р. – 1149 випадки, а стало – 2318); хвороби сечостатевої системи (було – 1224, стало – 2047); новоутворення (було – 310, стало – 433) і т.д..
 
Раз в людини виникає проблема із здоров’ям, вона вимушена, звичайно, звернутись до медичного закладу. Для прикладу розглянемо можливі випадки таких звернень. Скажімо, ви відчули, що у вас є серце. Воно ще не болить, але раптом ви почали його відчувати. Звернулись до лікаря. Там зробили кардіограму і в тому рисунку щось лікарю не подобається. Випише вам рецепт для профілактичного курсу лікування прийняти 10 уколів внутрівенно, 10 уколів внутрім’язово і одну упаковку таблеток для внутрішнього прийому.
 
В аптеці можете дуже здивуватись, що така одна ампула для  уколу внутрівенного прийняття коштує 74 грн, інша – 40 грн, а упаковочка таблеток 100-400 грн. І, таким чином, такий 10-ти денний профілактичний курс лікування вам обійдеться в кругленьку суму. А там же ще треба знайти когось, щоб кваліфіковано ті уколи зробив. А воно ж тепер безплатно нічого не робиться.
 
Але це квіточки порівняно із впавшим на вашу голову інсультом. Якщо вчасно вас заберуть до закладу, то вже у перші дні вашим родичам видадуть список препаратів на суму не менше як на 500-600 грн щодня. І такий список вам будуть видавати перші три-чотири дні. В наступні дні список може зменшитись до 350-400 грн. І так на всьому протязі курсу лікування у 18-21 дні. Не важко підрахувати у яку суму обходиться таке лікування.
 
А якщо треба вам зробити операцію, ну скажімо, для видалення каменів на простаті. Адже на простату хворіє кожен 2-3 чоловік віком 40 років і старше. Крім списку лікарських та різних миючих препаратів на суму 1500-2000 грн потрібно дати 500-800 лікарю анестезіологу, 1000-1500 хірургу чи лікуючому лікарю, та ще кожній медсестрі по 20-50 грн. А вони (ті медсестри) працюють по змінах і за 4 дні їх змінюється 5-6 осіб.
 
Ось такі медичні реалії затрат в сучасної України. І це при тому, що в Україні до грудня 2013 р. визначена мінімальна пенсія в сумі 964 грн, а мінімальна зарплата 1147 грн. Звичайно, можна послатись, що середні пенсії та зарплати трохи вищі, але у нас більше 50 % пенсіонерів та працюючих отримують менші пенсії та зарплати від тих середніх показників. Хоч, як відомо, у розвинених країнах більше 50 % працюючих чи пенсіонерів отримують свої доходи у вигляді тих пенсій та зарплат значно вищими за середні показники.
 
Всі ми бачимо як за останні роки зросла та мережа аптек. У більшості історичних випадках перший капітал здобувався у меркантильних умовах. Невипадково в економіці виділяється ціла епоха МЕРКАНТИЛІЗМУ. Але історично він був дуже коротким і основним ніколи не міг стати. Основа суспільства все ж залишається – ВИРОБНИЦТВО. Не важко передбачити, що такий аптечний бізнес дуже скоро буде закриватись. Кожне підвищення вартості якогось лікарського препарату призводить до скорочення кількості можливих покупців.
 
Колись радянська влада хизувалась кількістю ліжкомісць у медичних закладах як, взагалі абсолютними цифрами, так і їх кількістю на 1000 осіб населення. В Україні залишились ті ліжкомісця, але важко знайти кількість ліжко-днів. Адже фінансування лікарських закладів йде не за показниками ЛІЖКОМІСЦЬ, а показниками – ЛІЖКО-ДЕНЬ. Побувавши у ряді таких закладів не важко побачити пусті цілі палати. Населення не йде в наші лікарські установи лікуватись. Багато лікарських посад попали під скорочення. І вже хірург замінює уролога, наприклад. Адже для фінансування якоїсь посади лікаря, потрібно мати норматив ліжко-днів.
 
Інше питання є утримання наших медичних закладів та їх фінансування. Піднімаючи ці питання хотілось би запросити українських (не хочеться тут писати НАШИХ) депутатів на обід у Луцьку районну центральну лікарню. Ось у ці виборчі баталії по Луцькому і Горохівському районах їздив реамобіль придбаний кандидатом, в той час, у депутати Мартиняком і подарованим після обрання в депутати Луцькій ЦРЛ. Цікаво чи захотіли би депутати Ващук чи Мартиняк їсти той обід, який готують в тій лікарні.
 
Ось приблизний стан фінансування типової центральної районної лікарні в Україні. Порівняння цифр дає зрозуміти катастрофу такої галузі як ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я. Цитати із пояснювальної записки до районного бюджету:
 
- центральній районній лікарні в проекті рішення „Про районний бюджет на 2013 рік” передбачається затвердити загальний обсяг витрат у сумі 33 млн. 695,6 тис. гривень;
- обсяг видатків на оплату праці з нарахуваннями у закладах охорони здоров’я у 2013 році складатиме 25 млн. 63 тис. гривень. Питома вага цих асигнувань у загальному обсязі видатків становить 74,4 відсотки;
- на придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів в проекті бюджету планується 1 млн. 858,2 тис. грн;
- для придбання продуктів харчування передбачається спрямувати 559,8 тис. гривень. Розрахунок зазначених видатків проведено виходячи із функцінування одного ліжка. Вартість одного ліжко дня у звичайних стаціонарах становить – 6 грн., вартість одного ліжко дня для ветеранів війни – 35 гривень.
 
Прохарчуйтесь в наших реаліях на 6 грн за день. При тому, що закупівля продуктів йде завищеними цінами із значними відкатами. І хтось в тому сумнівається?
 
Трохи краще стан справ виглядає в обласному бюджеті для обласних лікарських установ. Це краще – порівняно із районними закладами. Але куди вже краще покращувати?
 
- обсяг видатків на оплату праці з нарахуваннями у закладах охорони здоров’я у 2013 році складатиме 220270,2 тис. гривень. Питома вага цих видатків у загальному обсязі витрат на охорону здоров’я становить 72,5 відсотки;
- на придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів в проекті бюджету передбачається 32435,2 тис. грн.;
- для придбання продуктів харчування у межах видатків загального фонду передбачається спрямувати 12211,5 тис. гривень. Розрахунок зазначених витрат проведено з врахуванням прогнозного росту індексу споживчих цін у 2013 році та виходячи із роботи одного ліжка. Для прикладу. Вартість одного ліжкодня у звичайних стаціонарах обласних закладів охорони здоров’я в середньому становить: в обласній клінічній лікарні – 5 грн, обласному дитячому територіально-медичному об’єднанню – 6,1 грн, обласному територіальному медичному протитуберкульозному об’єднанні – 10,8 грн, протитуберкульозних санаторіях – 16,3 гривні.
 
Ось такий невеселий реалізм стану охорони здоров’я в Україні. Чи можливо надіятись на покращення? Очевидно, що НІ. При цій владі годі сподіватись на якесь покращення.
Взагалі, то є міжгалузева конкуренція і саме вона змусить цьому стану змінюватись. В людському суспільстві, як і в кожному природному середовищі, властиве нейтральне положення системи. Всі аномалії в часі відновляться до тієї природної доцільності. На жаль, тільки це вже буде не при нашій участі.