Народному депутату от ВО "Свобода" Олегу Гелевею возвращён нательный золотой крест, который является его семейной реликвией.
Пропажу креста Гелевей заметил 6 июня после очередной потасовки в Верховной Раде. Под подозрение свободовцев попала депутат Инна Богословская, принимавшая участие участие в схватке. Гелевей вызвал в Верховную Раду милицию и написал заявление о краже крестика.
В это самое время депутат от КПУ Александр Зубчевский нашёл крест на полу возле трибуны, и понял, что он мог пропасть во время драки.
"Показал его всем депутатам, которые стояли возле меня, но никто не знал, чей это крест. Хотел сказать об этом на сессии. Но потом узнал, что крестик потерял один из депутатов от Свободы. Поэтому пошёл к ним, говорю: "Мужики, это ваш?" Они сразу: "Да, да, наш!" – рассказал политик журналистам.
После находки оппозиционер поблагодарил депутата, пожав ему руку.
(Вуді.інфо)
 
*   *   *
 
Депутат Лук`янов нервово струсив попіл на помаранчеву краватку. Його відкрите інтелігентне обличчя не могло приховати крайнього подиву.
- Как ето нізко! Как же ето нізко - клєвєтать на честную женщіну!..
Вся фракція, як ескадрон коней на марші, мовчки відповіла йому синхронним киванням голів. Один Чечетов не кивав, а сидячи по-турецьки гойдався з боку в бік, як юродивий з опери „Борис Годунов”.
- А-а, а-а, а-а-а... – несподівано завив Чечетов з тонкими модуляціями а-ля Козловський. – Обідєлі юро-о-одівую!..
- Та вони на сіх нас таке кажуть, що просто встидно при гусарах повторити! – затрусив збуджено щоками депутат Картавий. – От вони кажуть: Саша-стоматолог! Так у нас тут кожен другий „стоматолог”, - так і шо тепер? А якшо у пацана чисто талант по жизні бабло косити? Карма йому така дісталася з прошлої жизні... Я от, кстаті, також стоматолог не слабий, – чухає кулаки.
Колісниченко, тяжко зітхнувши:
- Нічего святаго за душой у фашистов! Однє ми, істінно православниє антіфашисти, єсть надьожа і опора государства россійскаго на ентіх землях! К борьбє, братіє, зову я вас! За крєсти золотиє, за купола наколотиє, за ступи, под хохлому раскрашениє!..
- А ще вони мене, фашисти, святою водою окропили! – зі сльозами на очах відізвалася Інеса зі свого куточку.
- Іттіть-колотіть!.. – завзято перехрестився Колісниченко і аж присів, почувши за святу воду.
 

...Народний депутат Зубчевський (від комуністичного народу):
– ...іду я, значіт, і мірно думаю об устроіть комунім для всєх поголовно – с експроприациямі, растрєламі, - как положено. Смотрю – лежит сімвол срєднєвєкового мракобєсія і антінаучной пародігми міроустройства в відє натєльного креста. І всє, главноє, ходять туда-сюда, а в упор креста етого златого нє відят. Два дня туда-сюда перед трибуной ходять, а упор взгляда от етого нє мєняєтся... І уборщіци, панімаеш, єго тоже в упор не відят... І взгляд єго нє відіт, і венік нє бєрьот!.. Только я єго віжу! І тут я понял: єсть бог на небе! Єсть Господь, і он открил мне очі сім мєтафізіческім віденієм. Крест етот – знаменіє божиє!.. Каюсь, господі, за свой атеізм грєховний, за дарвінізм нізменнай, за марксізм поганський і трі закона діалєктікі до кучі! Прості мя, грешного, ібо нє вєдал, что творіл!..
 

...Двоє свободівців нервово затягуються „Верховиною”, передаючи один одному пляшку „Львівського” темного.
Гелевей, відсторонено розглядаючи свій недопалок:
- Ти ж знаєш, Славцю, я в церкву завжди справно ходив. Але ото, як всі – прийдеш, лоба перехрестиш, свічку запалиш і - додому. Ну, чи на пиво з хлопцями, але то таке. Але, якщо чесно, то я б збрехав, якби сказав, що так то сильно вірив в того бога, що аж спасу нема. Так собі: трохи вірив, трохи сумнівався, але ж нікому за те не казав, звісно. Якось так у нас в родині склалося, що більше сподівалися на кулемета, аніж на того бога. Ото розбереш його, затвор змастиш, ленту зарядиш, і так на душі гарно стає!..
- А я ото ще гранати на підвіконні в рядочок поскладаю – ну така краса божа... що тобі казати! – відізвався на те Славцьо.
- Еге, гранати - то є також корисна річ. Бо одна граната плюс – то, рахуй, мінус одна сільрада. Але кулемет – ліпше. Бо справний кулемет дає велику віру в завтрашній день. Візьмеш його в руки, і відразу відчуваєш, що колись таки настане це курве „покращення”... Але я не за те. Вчора мені був знак божий: комуніст хреста золотого віддав! Сам, своїми руками!
- Та йди ти!.. – Славцьо перелякано хреститься і оглядається навколо. – Сам віддав?..
- Їй-богу, сам...  – також хреститься і оглядається через плече. – Мене аж затіпало. Бо правильний комуніст мусить ті хрести з людей зривати, церкви палити й руйнувати, а золоті зуби у мертвих – висмикувати. Як на Лонцького. Ото є справжній комуніст! А цей – сам приніс!.. Ото іде з цим хрестом, а писок у нього світиться, як у апостола Петра. Підходить і питає: вельмишановне товариство, а чи не губив хто з ваших товаришів цього святого символа віри в господа нашого Ісуса Христа, вічна йому слава...
- Так і сказав?..
- Так само. От тобі хрест святий! І шо це було?..
- Ну, то може бути дві речі: або той комуніст таки увірував в господа і розкаявся, або то був привид...
- Боже правий, який ще привид???
- Привид комунізму, який ото бродить по Європі!..
- Свят, свят, свят!.. Таки треба священиків запросити, аби Верховну Раду святою водою окропили. Може ті привиди й зникнуть?..
- Дай боже!
- Еге...
- А як свята вода не візьме?
- Гм... Тоді - кулемет. Той точно всіх візьме.
- Ну, будьмо!