для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны

Волков повернувся...


Волков повернувся...
У велику політику повернувся Олександр Волков, олігарх, якого в кінці дев'яностих – початку  нульових називали «директором» парламента. Ще він був відомий як найперший помічник Кучми (називали навіть сірим кардиналом), що протягнув того на другий президентський термін, і як кращий друг загиблого при загадкових обставинах всеукраїнського кримінального авторитета Киселя. Ще він був агентом українського МВС на псевдо «Михайлов» і одночасно паханом, що контролював велику частину кримінальних процесів у найбільшому районі Києва – Московському  (нині Голосіївському). І таке інше, і таке інше...
 
Про цього, можливо, самого бридкого фігуранта українських «політичних справ» говорити, тим більше писати, не дуже хочеться, але треба... Тому що Волков – це  такий політичний лакмусовий папірець, який може зробити більш зрозумілими деякі процеси у соціумі і владі.

***
Навіть серед самих кримінальних олігархів Волков займає особливе місце. «Своєрідність» його в тому, що він практично не має ніякого конкретного бізнесу. Всі його неміряні статки зроблено з допомогою афер і махінацій, які стали можливі тільки завдяки владі, впливу на перших осіб держави і політичним інтригам. У нього не «кримінальні гроші роблять гроші», а «брудна політика робить великі гроші». Без політики він стригти бабла не вміє. Тому і рветься, і вовтузиться, щоб при будь-якій  «погоді» бути в політиці і при владі. І,   як бачимо, йому це, після тривалої перерви і багатьох невдалих спроб нарешті вдалося.
 
Бо дев'яності повертаються?
 
Волков виділяється навіть серед самих бридких політиків. Тут «своєрідність»   в тому,  що практично   не замислюється хоча б про якесь там власне «політичне обличчя».   З цілеспрямованістю кнура, що прямує до «готової» свині, він рветься до будь-якої політичної трибуни. Прорвавшись, майже відкритим текстом вимагає того, що вигідно, що треба  особисто йому і вже зараз. Влади і грошей! Слухаючи його «політичні маніфести» бачиш, як у нього тече слина на ласий шматок, який він вирішив схопити на цей раз. Йому начхати, що про нього подумають і скажуть. Йому треба робити свою справу: хапати, жерти, пересичуватися...
 
Навіть Кучма, що особливо не вирізнявся гидливістю у виборі друзів та найближчого оточення   ( Бокай, Медведчук, Литвин) і то, правда, в основному під тиском зовнішніх обставин, але в 2002-му   був таки змушений вигнати Волкова з придворної свити. А обставини, до речі, дуже цікавенькі.  Це зовсім незвичне для світової практики прохання керівництва МВФ (природно, з подачі Держдепу США) до президента Кучми:  вивести   зі свого найближчого оточення нашого героя. Крім того, це результати бурхливої кримінально-комерційної діяльності Волкова в Європі, «завдяки» якій йому був закритий в'їзд у всі більш-менш пристойні країни. (Читач, якому цікаво більш докладно про подвиги  цієї особи, може зайти на А. Волков - чисто конкретний політичний олігарх)
 
***
Волков, папа Саша повернувся і відразу ж засвітився: обматюкав  в абсолютно природному для себе стилі  на камеру журналіста з руху «Чесно», який насмілився запитати про кількість депутатських помічників. Повернувся, і відразу ж почав насичувати смородом політичний ареал, в якому мешкає. А кого стидатись?
 
А повернувся папа Саша, завдяки блискуче проведеної виборчої кампанії на Сумщині. Ні, він не роздавав людям такі, що давно стали банальними пакети з гречкою та іншою хавкою. Він і тут проявив свою «своєрідність». Волков роздавав електорату горілку зі своїм зображенням. І говорив те, що зазвичай хочуть почути лохи. Тобто що-небуть для них приємне. Хоча був самовисуванцем, але, природно, позиціонував себе з самим популярним на Сумщині ВО «Батьківщина». І, природно, йшов під гаслом: «Юлі - волю!» Домігшись нардепства (забігаючи наперед), ледь не на другий день записався у фракцію Партії регіонів.
 
Став нардепом Волков, завдяки 40% електорату 158 виборчого округу. Може  в забитій лісовий або болотній резервації знаходиться цей округ, і завдяки цьому Волков і його опричники зуміли залякати і насильно змусити людей вкинути бюлетені «як треба»? Може в брудних нетрях мегаполісу розташований цей округ, і завдяки цьому його мешканці купилися на безкоштовну палену горілку з портретом благодійника-зпоювача  і в п'яній ейфорії проголосували «як треба»? Ні, це самий «середньоарифметичний» український виборчий округ з центром в місті Білопілля. Куди входить частина обласного центру Суми, населені пункти Ворожба і Краснопілля з відповідними сільськими районами. І проживають там, як і скрізь, в основному середньостатистичні українці.
 
Ну, чому сорок відсотків їх проголосували за ТАКОГО?! Ну, не можу я ні розумом, ні серцем цього сприйняти...
 
***
Не раз в імхо і коментарях  я доводив, що не можна огульно принижувати, ображати і кричати на велику аудиторію. Повторюватися не буду. Скажу тільки, що ефекту від такого «виховного заходу» - нуль; собі – дорожче. Але якщо чисто теоретично припустити, що в мене раптом з'явилася можливість звернутися до сорока відсотків, які обрали Волкова, я б сказав щось у такому дусі.
 
Я розумію, що наші люди,   особливо за межами столиці, не дуже політично грамотні. Не до того. Вижити б самому та дітей нагодувати й одягти. Нема коли вивчати біографії усіляких самовисуванців, що рвуться до влади. Але ж є якісь дані кожній людині природою   здатності хоча б до примітивного фізіогномічного аналізу?  На рівні: приємний – не  приємний. Ну, невже тим, хто вже у віці, так важко розгледіти цю бидломорду типового «голови колгоспу» середини минулого століття, що загоняв  кийком і зуботичинами жінок, старих, дітей на безкоштовну рабську працю в поле і свинарник? Або тим, хто молодший, побачити у волківському мурлі сьогоднішнього «фермера», що з допомогою найнятих міських бандитів «скупив» за копійки земельні паї селян, і з допомогою тих же бандитів принуджує  тепер їх працювати на себе? Ну, невже не можна розпитати свого, кому довіряєш, політично підкованого сусіда або товариша по роботі, чому він не збирається голосувати за Волкова? Зрештою, хіба досі не зрозуміло, що голосувати за олігархів – це  прирікати себе на подальші приниження і злидні? Багато ще чого можна було б сказати сорока відсоткам електорату 158-го округу. На жаль, знаю, марно.
 
На сьогоднішній день обухівський виборець, що   прокатив   свою олігарку Тетяну Засуху і продовжив боротьбу за свою громодянську незалежність і людську гідність, - це   для України радісне виключення з сумного правила.
 
***
Це прекрасно розуміють «регіональні» політтехнологи. Що «мажоритарними методами» в український парламент можна проштовхнути, або саме пролізе, будь-яке гівно, яке потім буде служити вірою і правдою існуючій владі. І в листопаді, як стверджують політичні експерти, після «порішення питань» з ЄС, влада зробить масований наступ з метою домогтися нового закону про вибори.
 
Чи опозиція зможе перешкодити ухваленню нового, суто мажоритарного закону? Чи зможемо МИ, які сяк-так вирішили свої першочергові матеріальні проблеми і маємо можливість цікавитися політикою, пояснити якмога більш широкому колу співвітчизників, що допускати в Україні стовідсоткову «мажоритарку» не можна ні під яким соусом?
 
Інакше зграї волкових окупують Верховну Раду.
 
І тоді – хана, і тоді – паханат...
 
Прошу вибачення за повну відсутність оптимізму в цьому імхо.
 
Prokop 14
© prokop14 [08.06.2013] | Переглядів: 7940

2 3 4 5
 Рейтинг: 47.3/65

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Facebook-login



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2021 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook