Оце PiligrimK на фоні перемоги провладного кандидата в мери Василькова, що сталась почасти і завдяки низькій явці виборців (по даним «Опори» - 32,5%), вельми емоційно висловився … «Дякуємо жителям Василькова!».
 
То власне чому так сталось? Невже «стокгольмський синдром» повної підпорядкованості бандитам, що характерний для вотчин  ПР ще з часів кривавих «розборок» середини 90-х минулого століття, розповсюдився за їх межі?
 
Навряд. Однак це результат активного застосування технологій. Більшість з яких існують давно, от ті ж … «розділяй та володарюй», «брехня повторена багатократно, стає правдою» та інші. Бо єдине що «гаранту» та його оточенню дійсно побачити не хочеться, так це повторення Майдану 2004 року, тільки зважаючи на обсяги «покращень» від «проффесіоналів», вже з більш радикальними настроями, от приблизно як зараз в Турції. Бо це ж шо,  стільки в оті оффшори «капусти» натовкти, та всю повноту влади в цілій країні під себе підмяти, і через якесь «бидло» знову в маргінес вилетіти, а … багатьом ще й на нари потрапити? Та ні в жисть!
 
То шо ж «владі» робить?
Вірно - брехати, фальсифікувати, шкодити, переслідувати, розколювати, підкуповувати, дискредитувати,  та просто гидити …  
 
От з якого б дива в того ж Савки у недавню п’ятницю зібралась ціла зграя ПР  лайнометів  кхм … «речників»,  у складі п’яти істот (Ганька Г., Инка Б., Ленка Б. та Олійник з Вадічкою К.) та в один голос заголосили про те як же ж не вдалася ота акція «Вставай Україна», як вона вщент провалилась, і шо «усьо пропало» !!! Та ні, ну на це ж без сліз дивитись було неможливо, так щиро «синюки» за оппо вболівали наче вони в її лавах. То ж не дивно, що на згадку приходить фраза метра режисури – а «не вірю».
 
Бо першочергове завдання «влади», нізащо не допустити перетворення  хоч і опозиційних, але поки закритих партійних клубів в дійсно сильні ідеологічні партії та налагодження їх тісної комунікації з українською громадою.
 
Це звичайно добре, що опозиція таки надумала піти до людей, не знаю вже чи сама, чи Тимошенко випхала. От тільки чи достатньо лише ознайомити українців з своїми грандіозними планами перебудови країни? Адже ви, опозиційні політики, чудово розумієте, що навіть сидячи на депутатській зряплаті у 16 тис. гривень (якихось нещасних 2 тис. $) + приробіток за лобіювання чиїхось інтересів голосуваннями та дещиця за розсилання депутатських запитів, і вже не так сильно переймаючись здобуттям хлібу насущного, ви все одно не здатні, в ситуації що склалась в країні, провести оті омріяні зміни. Це не більше ніж … гарні плани.
 
Для того щоб вони (плани) стали реальністю, вам потрібна широка підтримка всієї української громади. І якщо нажаль люди поки не дозріли до активності, масового об’єднання в громадські організації та партії, бо забагато було зроблено для того, щоб загнати кожного українця в свою окрему хатину, що всі з краю, то тоді саме вам варто ініціювати наймасовіший набір у опозиційні партії.
 
Нехай кожний українець відчує себе частинкою великого цілого, що рухається до отого віками омріяного щасливого життя. І що «владі» вже не так просто «наїхати» на отого «малого українця», бо він виявляється зовсім не один, і за ним стоїть ціла громада однодумців швидкого фізичного реагування, разом з юридичними підрозділами цілковитого винищення "проблем",  ким би й чим би вони не були.
 
І нехай стара істина про те, що … «Гуртом й  гаранта  батька легше бити» стане нашим повсякденням. А там, гуртом і свою державу будувати легше, та й взагалі гуртом легше. Бо в решті решт Україні потрібна влада, котрій не треба повсякчас нагадувати що це «вони» для людей, а не навпаки.
 
І цього варті всі громадяни України, хто її щиро любить і не уявляє себе без отих –  Карпатських гір, Шацьких озер, Харківських просторів, футуристичних териконів, перлин Криму та власне Київських пагорбів. Та й хіба ж це все …
 
А от деяким опозиційним лідерам, в світлі останніх подій, хочеться сказати, що після вашого дуркуватого вчинку, коли ви пестячи свої власні амбіції, чи виконуючи побажання своїх фундаторів, в другому турі президентських виборів 2010 року, звичайно зовсім випадково «забули» підтримати свого ж опозиційного колегу Тимошенко, й фактично привели до влади нинішню кримінальну зграю, українцям глибоко до одного місця всі ваші амбіції, і ви або будете гурувати на українську громаду, або разом з «ригами» підете межею вздовж лісу в ж…    
 
Бо те що відбувалось 2 червня на виборах мерів, в тому ж Василькові, це просто польові тренування «влади» по обкатці фальсифікацій до виборів 2015 року. «Влада» швидко вчиться, і на місцевих виборах, зауважте, вам вже не підсунуть махрового, нікому не відомого «синюка», а застосовуючи багатий набір «пропозицій від яких важко відмовитись», скорше за все, кандидатом виявиться людина яку ви знаєте й цілком можливо навіть поважаєте. Звичайно це не будуть 100-300 гривень, скільки іноді коштує голос «пересічного виборця», ймовірно це можуть бути й якісь інші  «аргу-менти», але можливо в такій ситуації стануть у нагоді слова непересічної Раневської ... «Гроші витратились, а ганьба залишилась».  
 
То ж звичайно можна пробувати обіграти «каталу» з його тузами в рукаві, що знаходиться під «дахом» силовиків та судів, але здоровий глузд таки підказує, що це можливо тільки тоді, коли шахраї опиняться в оточенні такої маси нас громадян, один порух якої здатен їх розчавити, навіть не помітивши цього.
 
Ну, як воно буде, побачимо, але ж таки розумні були наші пращури, коли казали … «єднаймося, бо ми того варті!». От я собі й думаю, громада ДД це вже партія, чи поки що громадська організація?