"Відьма вкрала хрестик у націоналіста. Під час сутички, що відбувалась біля трибуни ВР Богословська зірвала і вкрала хрестик у народного депутата Олега Гелевея.
http://24tv.ua/home/showSingleNews.do
 
*        *        *
 
- Доброго дня, наші дорогі телеглядачі!
З вами - традиційна релігійна програма церкви „Свідків покращення”. І сьогодні в нашій студії пані Інеса Словоблудська, відома своєю набожністю далеко за межами Великої Окружної. (Повертається до Словоблудської) Доброго дня, пані Інеса!
 
- Якого, в біса, доброго!.. Ви ж бачили? А вони ж всі – вкрала, вкрала... А цей язик ніколи не брехав! (Показує язика).
 
- Пані, сховайте язика, ми вам віримо, як собі... А шо там опозиція за отой хрестик? Шо то за історія така?
 
- Ну... Бог попутав! Я ж ото, знаєте, людина набожна – хрестиком вишиваю, свічки втикаю... А ото недавно так „алілуя” вночі завила – песик сусідський з переляку... ну, не важно. А ще - ступу нову охрестила, бо в старій вже встидно на Лису Гору на партзбори - всі стібаються: і Чечетов, і Лукянов, короче - всі наші... І ото я бога так люблю – сил нема! І вірю в нього, вірю... День і ніч просто нон-стоп - вірю і люблю, люблю і вірю... І мені так іноді кажиться, шо і він в мені душі не чаїть. А у мене, кстаті, вдома навіть його портрет є – я з „Красної звізди” вирізала. Там Сталін і бог. І видно по лицям, шо оба тоже думають за покращення нон-стоп. Як наш лідер.  
І ото я так думаю собі: мені за таке релігійне усєрдіє від бога якісь дивіденди полагаються: акції якісь, чи кошельок там по дорозі може де чий завалявся, чи шо... І ото, значить, у Верховній Раді драка, всі мужики пихаються, а я так думаю: піду і собі попихаюся – якось розважатися треба, бо скучно ото сидіти, коли мужики пихаються. І так руки набожно – чисто, як монашка – склала, очі так скромно вгору – ну, це там де бог – задерла, і кажу: бог, ти ж мені шось таке даси від себе на пам`ять? Чисто, щоби я тебе згадувала ще частіше. І тільки я це мозгами подумала, як у мене прямо перед фейсом хрестик жовтого металу – блимсь!.. і нарисувався на опозиційній волохатій груді... Я ото так непомітно його зубами на пробу... І – чудо! Чудо господнє! Такі – да, золото! Тут я допетрила – то знак божий! То він мені такий презент від своїх щедрот! Просто богу не було його куди повісити, то він оце й почепив мого хрестика отому Гелевею на шию. Ну, я думаю: дарьоному хресту в зуби не заглядають - треба брати, як бог дає. Якось невдобно відмовлятися, бо ще обідиться той бог, шо він мені дає, а я не беру. Ще подумає: от, Словоблудська, кочевряжиться! – то хрестик їй не сподобався, то каструлі... А він мені сподобався – спасу нема! Ну, і я тихенько так – цап! І от він!
 
- Поздоровляємо! От що значить неістова віра в бога! Люди, приєднуйтесь до нашої церкви „Свідків покращення”, і вам також обов’язково щось обломиться! Як не чужий бізнес, то хоч чужий хрестик...