А що у нас зараз головне?
Та вибори, звісно.
***
Вийшов вранці з дому. Сонце. Тепло. Пора року – улюблена, осінь. Післязавтра – день народження. Настрій – гарний. В такому настрої підійшов до автобусної зупинки.
Автобуса нема. Так його завжди нема. А ось постер – є.
Гарний постер, новий.
Віктор Янукович, з добре відлакованою зачіскою і обличчям, сяючим і гладеньким, як сідниці немовляти ... цур, аби мене не визнали педофілом! ... дивився на світ проникливим поглядом, а за спиною його щось рахувалося.
Давайте проведемо тест і вгадаймо, що ж там може бути написано.
Пропоную на вибір:
а) Твою дурість враховано.
б) Твою дупу враховано.
в) Твою думку враховано.
г) Твою мать! Враховано!!!
 
Приймаються варіанти.
 
***
Прочитав в ІМХО статтю Соні Кошкіної „Кандидатовы слёзы” про такий собі „плач Ієремії” у виконанні Володимира Литвина.
Не буду сперечатися про природність сліз спікера, а віднині ще й претендента в Президенти, але на невеличкий віршик Литвин заслуговує.
 
Ніч навкруги. Країна в комі.
Лиш світло в лікаря горить –
Політгерой, усім відомий,
В сльозах розказує в Дурдомі,
Де і за що йому болить.
 
Далі буде...