Виходити можна з простої тези: Юля планує очолити в майбутньому Україну. Тому всі її дії і звернення, все, що навколо неї відбувається, все це в сукупності спрямовано на досягнення означеної мети.
 
Ну, добре, це такою є юліна життєва справа. А яке це має відношення до влади, опозиції, народу, процесів і рухів, до України взагалі, до світової арени з її закулісами, врешті решт? Простіше кажучи: чи потребує Україна і всі, кого Україна цікавить, здійснення Юліних намірів?
 
Найбільшу зацікавленість в присутності Тимошенко в політиці виявляє Європа. Спеціалісти могли б проаналізувати цю зацікавленість і донести нам її складові. Але у спеціалістів є повно своїх справ і їм не до дурдомних броженій ума, то ж ми просто обмежемося результатами власних спостережень, саме: Європа потребує Юлію Тимошенко. І чим далі, тим більше Юлія Тимошенко виглядає політиком Європи і тим менше – політиком України.
 
Попри таке враження навіть влада зацікавлена в присутності Юлії Тимошенко в українській політиці.
 
По-перше, Юлію Тимошенко-політика потребує Янукович. На його думку, вона йому потрібна для багатосторонніх торгів (з Європою, з Путіним, з опозицією .. з Папою Римським ). Як виявляється, Юліна ціна на світовому торжищі є доволі високою, і папа Янукович дуже тішиться з того, що має такий вартісний товар. І пишається (мабуть!) тим, що так вправно заволодів цим товаром.
 
Хоча (можливо!) попервах Янукович вагався між «вбити» і «залишити як товар». Принаймні, серед радників папи можна знайти особу, що могла б нашіптувати «вбий її!». Якби то папа вбив, то потрапив би у таку халепу .. А та особа, навпаки, на пустому небосхилі засяяла б зіркою першої закулісної величини.
 
Та з погіршанням всіляких папіних кон’юнктур папа зупинився на «товарі» (чим дуже засмутив радника).  
 
Окрім того, Юля потрібна владі на випадок дуже кепських економічно-політично-соціальних форсмажорів. Справа в тому, що такі форсмажори для цієї влади можуть виявитись згубними, адже ніхто не стане їй допомагати – ні народ, ні Європа (про Росію не йдеться, бо там так «поможуть», що від гопнників залишаться мокрі портки). Ось тоді вони приїдуть у Качанівку і скажуть: «Юля, ти ж знаєш – ми тебе поважаємо, давай разом .. єта .. спасацца ..»
 
«Ні народ нам нє довєряє, ні Європа нас нє уважає – скажут гопнікі .. Одін Путєн нас любіть, і то патамушо умєєт нас готовіть ..»
 
І почнуть вони з Юлею домовлятися. Оскільки знають, що з Юлею можна домовитися.
Ну і тут, мене, Остапа, легко може понести (аж до пропозиції Юлі зайти на посаду ПМ), то ж я зупиню свої мандри по фантазіях і зазначу, що на сьодні Путін ще не готує Януковича, він поки що до нього принюхується .. І Янукович із Азяровим ще бачать для себе можливість трохи пошаліть з двома векторами.
 
Як це не виглядає дивним, але Юля потрібна і опозиції.
 
Ну, чим є сьогодні парламентська опозиція?
 
ОО = «Батьківщина» + ФЗ + дрібнота.
«Батьківщина» мала призначення забезпечувати підтримку ЮВТ, тому принципи утворення партії, її функціонування і її структури були відповідними. Аж ось ЮВТ зачинили і «Б» залишилася без головної функції .. Структура «Б» почала чахнути. Маємо кризу лідерської партії. На її місце має прийти партія нового типу – як федерація автономних правозахисних організацій з політичною спрямованістю під час виборів.
 
ФЗ і Удар являють собою слабенькі спроби утворити партії західного типу з українським колоритом.
 
«Свобода» є спаринг-партнером для КПУ-ПРУ. Кожний з партнерів («Свобода» і КП-ПР) є представником свого етносу і прагне бійки. Певний час кожну з цих сил може влаштовувати нічия. Хоча кожний спаринг-партнер має на увазі нокдаун супротивника. Отже, «Свобода» може стати лідером України лише за умови заведення у нокдаун КП-ПР і розширення свого домінування на всю територію України. Прстіше кажучи, «Свобода» може стати всеукраїнською партію після всеукраїнізації України. Поки цього не сталося, вона змушена буде підтримувати Юлю (коли Юля вийде і почне політичну діяльність), аби хтось утримував Україну від повного занепаду.
 
Батьківщині Юля потрібна для реанімації партії (з можливим її частковим очищенням), адже партію нового типу в умовах бандостану створити вельми непросто (ще й треба мати бажання для цього).
 
ФЗ Юля потрібна, щоб було до кого приєднатися.
 
Удару Юля потрібна для заведення Кличка на верхні щаблі влади як майбутнього Президента.
 
Народу Юля потрібна як лідер-воїн, на якого можна понадіятися.
 
Так чи інакше, але Юля є поки що єдиним сильним (тобто – із сильною мотивацією) лідером загально-національного рівня, що здатен керуватися інтересами не капіталу, не регіону, а всієї країни. Який здатен гармонізувати стосунки всіх географічних кутків України, стосунки еліт, стосунки України з Європою і Росією, стосунки суспільства і влади.
 
Янукович розбудовує сучасну орду, чи паханат .. Іншої організації країни вони не сприймають ..
На жаль (чи на щастя, хто зна?) народ України є надто провінційним, отже таким, що покладається на великих панів у великих містах. Тому народ України не завадить Януковичу розбудовувати орду-паханат з демократичними примочками.
 
Завадить Януковичу одна проста обставина – великий капітал вже значною мірою інтегрувався в Європу, із його прісними, його статками, його активами. Для втримання позицій (і їх розширення) він потребує інтеграції державного рівня в європейські асоціації. І сатрап Янукович тепер є особисто зацікавленим в приєднанні до демократичної Європи, інакше сімейні капітали будуть перебувати під постійною загрозою, а майбутнє дітей буде непевним.
 
То ж сподіваюсь дивитись у майбутньому смішну виставу під назвою «Сатрапи заціплені в демструктурах».
 
Слід визнати, що на сьогодні Янукович створив достатньо стійку вертикаль, отже, йому є чим торгувати під час капітуляції. І тому Януковичу вкрай необхідна Юля як посередник у таких торгах і одночасно як гарант виконання домовленостей, що гарантуватимуть Януковичу статус Кучми.