Це запізніла рефлексія на імхо "ИНФАНТО" колеги Карлсона, під яким стоїть і моя  «5»-ка. Потім захотілося додати дещо, не так в сенсі опонування, як доповнення, та вже не встиг. Викладаю думки сьогодні, наклававши це "між іншим".
    Все, що сказав колега Карлсон, безумовно, вірно, але вірно тільки почасти. Все це звучить красиво у, так би мовити, філософському сенсі. Колега Карлсон побудував свій бізнес не вчора, при ригах, колега Карлсон трохи забув, як починав і за яких обставин, колегу Карлсона потягнуло на філософію, – значить, колега Карлсон вопчім благополучний. І я за нього щиро радію.
    Стовідсотково вірно те, що люди у нас не мають підприємницької жилки, і багато хто ще чекає милостей від влади («останні із донецьких могикан»). Дехто, можливо, вірить у те, що зі зміною влади швидко відбудуться зміни і у рівні життя, – теж вірно. З тим, що після чи внаслідок перевороту (революції) країна покотиться у прірву, не згоден – все залежить від нової влади і від людей. І від об’єму можливих руйнувань. Німеччина, переможена і згвалтована, втративши все, через кілька років встала на ноги – там не було таких казнокрадів, як у нас.. Її станки, вивезені ще в 45-му, до сих пір працюють на сотнях підприємств «переможця» –  бувшого Союзу, а на німецьких авто роз’їжджають лицемірні мордаті «переможці».
 
    І боротьба, звичайно, не може бути епізодичною, вона повинна бути перманентною, і не тільки мітингами, а й страйками. Час мітингів, схоже, пройшов, владі на них начхати – звикли.
    Ремонт у під’їзді всі можуть організувати, а то й зробити самі. Жителі багатоповерхівки можуть поміняти навіть водогін. А вулиці і дороги? А сантехнічні споруди і комунікації у місті?  А…?... За все це ми вже заплатили і платимо щодня: комунальними платежами, націнками на пальне, платою за видачу документів і т.і.. Не можна вирішити своїми силами питання, що виходять за межі під’їзду чи двору. Відразу ж постане питання заміни злодійкуватого начальника ЖЕКу, воровитого мера і так аж до президента. І чим більше питань громада буде вирішувати сама, тим більше народних тугриків осяде в кишенях чиновників.
    Ми повинні починати із себе. Угу! А влада? А владі буде зручно.
    Не вірю в еволюційний шлях вилюднення нинішніх при владі. Поки що спостерігаємо тільки стрімкий процес закономірної деградації урок, що стали недоторканними.
    Багато симпатиків ригофашистів, кажуть, «прозріли» і «розлюбили».
    Колеги, та не прозріли вони! Вони просто не одержали бажаного. Ім насрати на свободу слова і ізоляцію країни, вони не знають, що таке «нерукоподаваний», що таке ганьба України на міжнародному рівні. Прозрів їх шлунок, а не мозок і совість. Кишка пуста прозріла, а не усвідомлення того, що за урку голосувати – себе не поважати.
    Люди повинні проявляти підприємницьку активність. Канєшна, повинні. Але ж не всі мають підприємницьку жилку чи відповідну освіту. Та й влада повинна підтримувати бажання людини добре заробляти, а не сидіти на хребті бюджету, і без того роздерибаненого до смерті. Всі знають, скільки починань і розвинутих бізнесових проектів поховано за час ригофашистського «покращення» і на скільки мільярдів зросли статки «багато працюючого стоматолога». А скільки активних людей не розпочали власну справу, паралізовані необхідністю давати хабарі за дозволи та справки. Вирішить щось наведення порядку у під’їзді? Не думаю.
    Такого дерибану ще не було в історії, мабуть, жодної країни. Тому, якщо й «починати із себе», то починати з готовності до спротиву, починати зі слів для себе кожного ранку: «Я – людина!». От живий приклад: ригосуки намагаються відібрати у київської вчительки дім на дорогій столичній землі, уже й стіни ламають. Прокуратура глуха, Феміда сліпа, херант ваще «всіхнахпочуй»… . Хтось вважає, що їй треба «починати із себе»?  Якщо так, то він ананас.
    Повторюся, переконаний, що на еволюцію ці скоти, нинішні «політики», не здатні – не те походження і виховання. А для всіх нас слід починати  з самовиховання самоповаги. Тоді і «під’їзд» буде чистий, і гроші на ту чистоту будуть, і влада буде інша, і за Хама ніхто голос не віддасть. У нас, у будинку, де живуть викладачі універу, з під’їздом все добре. За межами його херово.
    Розумію: «під’їзд» – поняття філософське і загальне. Не буквальне. Образ для наочності. «Чистий під’їзд» – це символ самоповаги тих, хто прийде на виборчі дільниці.
    Уявив собі «чисту копанку», «Ікунєвіч – ти  наш бох!», «Фашізмь ні прайдоть!»… . Здець!.. Люди то? Чи шлунки прямокишечні? От кому б почати «з себе».
    І виходити на протести треба не за підвищення зарплат і проти окремих риго«законів», а за зміну Системи і свідомості. От у цьому я з Леонгардом, радикальним філософом і моїм вічним опонентом, іноді згоден; де в чому Леонгард – таки голова! Жаль, шо дуже вредний… .
    І Карлсон – голова. І ПілігрімК. Та дох… голів.
    Зараз припреться парочка невимерлих придурків і прожужжать що-небуть дебілкувате. Чого доброго, ще якась ригомерзота випорожнеться гноєм з надією на толерастичний діалог… .