Всі, певно, помітили, як останнім часом активізувалася ригівська антисвободівська пропаганда. Цього часу звичне весняне загострення ригівської шизи набуло чіткого спрямування – дискредитація «Свободи» в очах суспільства і світової спільноти.
Спочатку, як завжди, істерично, але з помітно вищим накалом, верещали про Перемогу і «захист» історії від «фальшувань» (знову зомбували свідомість комуністичною брехнею). Гадік Кал, клінічний психопат, бігав у формі офіцера НКВД і бризкав смердючою слиною, викликаючи огиду навіть у однопартійців.
Потім плавно перейшли до вереску про загрозу фашизму в Україні, переслідуючи, очевидно, кілька цілей: мобілізувати свій і без того дебілкуватий лохторат, обгадити перед Європою демократичні рухи, розколоти попутно суспільство і приліпити на «Свободу» ярлик фашистів і маргіналів. Розрахунок був простий: серед широкого загалу мало хто розуміється на термінах, зате «фашист» звично асоціюється як з Перемогою (а то святе, те не обговорюється – табу!), окупацією і звірствами. Хтось очікувано повівся. Молодим, втім, все те до дупи, бо вони про фашизм і війну знають мало, а лохторат ПР не знає взагалі нічого, крім «бандьоровцев». Вопчім, вереск про фашизм явно мав означати «Бандьоравци ідуть!» Треба думать, ідуть розстрілювати мирний Донбас і гвалтувати юних немитих землерийок прямо в їх копанках із криками «Хайль Гітлер!» і «Слава героям!».
Підспудно вбивається в підсвідомість і таке: Свобода – реальний противник ПР, противник ідеологічно і на виборах, тому за неї проголосує багато людей, але не настільки багато, щоб впевнено перемогти Хама, і Хам залишиться при владі, можливо, при мінімальній перевазі плюс фальсифікації, яких ще не бачив світ. Бо Хам – то ніби менше зло у порівнянні з фашистами. Та ще й «рідне» зло. Що «фошисти» ті міфічні, А ПР – фашисти реальні, пеерастів не турбує. Розгортається безпрецедентна у своїй безсовісності дискредитація чи не єдиної патріотичної сили з виразним національним забарвленням. Поняття «націоналіст» риги вперто намагаються зв’язати з нацизмом і замінити на «нацист». Що, звісно, є падлючою облудою.
Учора зачепив краєм ока пащекування Бондаренко на «Свободі слова».
На що вона давила: там, де Свобода, там бійки, там кров; Свобода не чує інакомислячих; Свобода хоче реанімації нацизму, та й самі вони всі – нацисти і провокатори. Бритоголові виродки – то не молоді пеерасти, а свободівці, а якщо й не свободівці, то невідомо хто; у будь-якому випадку ті виродки до ПР не мають відношення. Незалежні журналісти теж фашисти, бо не захищають тих, хто трудить клаву на користь фашистської ПР. Провокаційний броньовичок зупинили не люди, а героїчний гаїшник, та й не броньовичок то був, а просто прикольна машинка. Майже дитяча. Озвірівші фашисти побили невинних громадян з броньовичка, прийшовши на фашистський мітинг з молотками, газовими балончиками і ножами. І т.д. і т.п.. А партія Районів несе народу щастя, покращення і справедливість. А депутат ПР Горіна після звірячої сніжкової атаки пролежала у лікарні зі струсом того, чого нема, аж три місяці, відірвана від дитини, життя і пеерастичної діяльності,.. який вужжжоснах… . І – про толерантність, толерантність, толерантність…. А тим часом – падлючий дерибан, дерибан, дерибан… . І пресування незгодних з режимом.
Риторика ригів настільки брехливо-суча, що про неї й писати важко. Слава ПР, люди давно зрозуміли, що ригів треба розуміти з точністю до навпаки. Фашист кричить «Фашизм іде!» – значить, іде сам фашист. Впєрєді – хами, гадіки, гані геббельси, бондаренки, комуняки, гівно всяке…. Партія рекетирів повністю відповідає усім критеріям фашистської, ще й зрощена намертво із криміналом, бо витоки її – звідти, з криміналу, і руки усієї верхівки ПР – в крові.
Вроджена уркуватість і виключна тупорилість ригів врешті обернулася проти них самих.
Але!
Так чи інакше, «Свободі» і ОО в цілому треба проявити якщо не хитрість, то розум і обачливість. А саме: припинити занадто радикальну риторику, максимум зусиль направити на набуття симпатій з боку «жителів», забути про «жидів» і «п’яту колону», донести до людей свої гуманістичні принципи, показати повну відсутність мотивів, що нагадують фашистські чи дають ригам можливість гавкати про фашистську ідеологію «Свободи». Перестати воювати з пам’ятниками. Максимально документувати будь-які проблемні ситуації. Ретельно перевіряти інформацію, щоб не було прикрих накладок. Там, де нема інтернету, максимально донести свою позицію листівками, газетами тощо, і не із закликами і критикою ПР, а з конкретними пропозицями і своїм баченням майбутнього країни: «коли ми будемо при владі, ми зробимо те то й те то…, посадимо того то й того то…, націоналізуємо украдене таким то…». Можна взагалі презирливо не згадувати ПР – вони самі про себе нагадають черговою підляною. Яку вони чомусь називають реформою або покращенням.
ОО в цілому перестати займатися хернею і інтригувати суспільство сраними меморандумами і «єдиним кандидатом» – наостоп…ло вже. Якщо ОО боїться, що «того кандидата» влада спробує усунути від виборів, – нехай все оформить абсолютно бездоганно юридично, моніторить ситуацію, щоб профілактувати підлянки з боку фашистів, збирає і оприлюднує всі їх злочини, коротко і ясно доносячи те до людей, оберігає, врешті, свого кандидата. На диспутах на ТВ зберігає спокій, без емоцій і гарячки знаходить аргументи для доказу очевидного «риги – падлючі фашисти». В умінні вести дискусію можна брати приклад з однієї з числених ригівських «бе» – з тої ж Бондаренко.
І головне: коротко і гранично ясно сформулювати месидж: ми будемо міняти не просто владу, а Систему влади, її принципи і хребет – ідеологію. Ми змінимо дикий кримінальний дерибан країни на цивілізоване управління державою, у якій контрольні функції, особливо у галузі економіки, будуть мінімізовані. Повна люстрація мусарні, судів і корумпованого вищого чиновництва. Живеш не по легальному заробітку – слідство, тюрьма. Ретельний, жорсткий аудит діяльності ПР за роки їх перебування біля «корита» – і справедливий суд з конфіскацією. Відміна всіх їхніх педерастичних реформ. Жорстока боротьба з бандитизмом (живими не брати…). Кримінальних авторитетів поперти з країни за відкуп, давши строк на збори – 3 дні. А потім – тюрьма чи просто відстріл. Списки попередньо оприлюднити.
Диктатура Закону, а не грошей і посад. Повернення у державну власність з реприватизацією підприємств у разі невиконання їх хазяїном взятих зобов’язань або приватизації об’єктів за корупційними схемами. Звільнення всіх ув’язнних за політичними мотивами, відновлення слідства по штучно закритим кримінальним справам. Максимальна свобода малому і середньому бізнесові і мінімум податків для нього. За рекет, здирництво, перешкоджання бізнесу і штучне банкротування державних підприємств – суворе покарання. Несплату податків (але помірних!!!) розцінювати як державний злочин. Співпраця органів охорони правопорядку з криміналом – тяжкий злочин з максимальним покаранням, аж до пожиттєвого ув’язнення. Дозвіл на придбання вогнепальної зброї для законослухняних громадян зі зрозумілими вимогами. Людина, домівка, майно – недоторканні («мій дім – моя фортеця!»), і в межах цього людина має право на будь-які міри самозахисту. Рішуче видавлювання із органів влади осіб з подвійним громадянством (заборона взагалі подвійного громадянства для чиновника, обмеження його для всіх інших громадян), виявлення і депортація осіб, чия діяльність чи риторика є недружньою і ворожою для держави. Жорстке переслідування за ксенофобію, расизм, віросповідання тощо і контроль діяльності іноземних релігійних структур, сект і т.п.. Церкву – поза державою. Компартію – заборонити.
За таке люди підуть.
А досягши влади: потихеньку, неухильно і неперервно сприяти розвитку національної культури, мови, звичаєвості при максимальному сприянні вільному розвитку мов і культур національних меншин, аж до державної підтримки важливих національних проектів. Вкласти максимально в науку і високі технології, пустити в Україну передові виробництва, направити на навчання в кращі університети світу здібну молодь з гарантією повернення і одержання добре оплачуваних посад. Ліквідувати непотрібні вузи, що носять звання університетів, як шавка медаль з консервної кришки, а у нас їх – як бліх на тій шавці. І зробити багато-багато того, що потрібно було зробити ще у далекому 1991-му. Хоча б почати.
І нехай всякі «Бе» заткнуться, удавляться собачою слиною і не гавкають.
Утопічно? НМСД, ні.
