для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны

ЧОРНА КНИГА ЯНУКОВИЧА І МАЙБУТНЄ МЕЖИГІР’Я.


ЧОРНА КНИГА ЯНУКОВИЧА І МАЙБУТНЄ МЕЖИГІР’Я.
Абсолютна більшість громадян України, які стоять на державницьких позиціях побудови демократичної та вільної країни в широкому розумінні цього терміну, що стосується політичних, економічних, соціальних свобод, рівності перед Законом та верховенства самого Закону і Правосуддя, розуміє, що для досягнення такої мети необхідне повалення режиму Януковича та викорінення метастаз Партії регіонів з усіх державних інституцій.
Саме така теза вже три роки звучить з вуст соціально активних громадян, опозиційних політиків та небайдужих до долі України патріотів.
Але на превеликий жаль, єдність мети, що сьогодні згуртовує декілька опозиційних парламентських та позапарламентських партій, громадських рухів, безпартійних активістів та простих борців за власну гідність і свої права, не допомагає виробити єдиний план дій і боротьби з режимом. Природньо, що основну увагу в цьому аспекті необхідно приділити діяльності парламентської опозиції, як головної рушійної сили опору режиму, так і головного інструменту, що стане в майбутньому основою широкомасштабних законодавчих змін для знищення наслідків «Пакращення» і його організаторів.
 
Не маючи бажання в котрий раз повторювати вчинені помилки як трійки лідерів- Яценюка, Кличко і Тягнибока, так і загалом фракцій, зосередимося не на розборі польотів і роботі над помилками, хоча це теж необхідно, а на процесі побудови самого плану дій і, як це не дивно комусь буде видаватися, на результатах перемоги. Так, саме так. Адже в країні де-факто йде «Холодна Громадянська війна» і ми, противники Режиму, не повинні забуватися одного з основних правил воєнного мистецтва, що було сформульовано ще майже 2,5 тисячі років тому легендарним Сунь-цзи в трактаті «Мистецтво війни»- «Військо, що повинно перемогти, спочатку перемагає, а потім шукає битви». Запитайте у будь-якого психолога або бізнес-тренера і вони підтвердять це, нехай навіть різними словами- «Спочатку необхідно чітко уявляти досягнення своїх цілей та перемогу, а потім просто підлаштувати свої дії під бажаний результат». План дій, рушійні сили, засоби- це все предмет наступної статті. Зараз поговоримо лише про те, як безпосередньо можна притягнути і Януковича, і верхівку Партії регіонів до кримінальної відповідальності.
 
Ще перебуваючи у колонії, Юрій Луценко виклав своє бачення шляху реформування правоохоронних органів, як головної частини загального базису Правосуддя та Законності нової Третьої Української Республіки- «Тільки напалм». І автор цих рядків повністю з ним погоджується. Але вдала літературна метафора не має нічого спільного з реальністю. Ще раз повторюся, конкретика кроків- не мета цього матеріалу, але для того, щоб чіткіше уявляти собі реалізацію Мети, необхідно, хоча б загально уявляти собі застосування Засобів. Серед необхідних Засобів, безумовно, буде створення абсолютно нових, але працюючих певний час паралельно зі «старими», правоохоронних, наглядових та контролюючих органів замість повністю прогнилих від тотальної корупції МВС, прокуратури та колишньої податкової адміністрації, як частини нинішнього Мінсдоху. І ось тут треба чітко розставити пріоритети щодо майбутньої діяльності цих структур, і в першу чергу, будемо говорити про це відверто, спрямованих на кримінальне та економічне переслідування верхівки ПР, так званої «Сім’ї» та олігархів-спонсорів сьогоднішнього Режиму, які переважно отримали свої статки незаконним шляхом.
 
На рахунку мафіозного, кримінально-олігархічного угрупування, що зараз знаходиться при владі, прикриваючись легальним статусом ПР, сотні, а можливо і тисячі злочинів- кримінальних, економічних, державних. Будемо відвертими, значна частина з них, переважно скоєних в період становлення верхівки ПР і висунення їх лідерів- Януковича, Колєснікова, Ахмєтова, в політико-економічну «еліту» країни, тобто в 1990-их-на початку 2000-их років, навряд чи буде вже розслідувано. Завдяки «рукам, які нічого не крали». Завдяки тому, що Ющенко, перебуваючи у владі, банально отримав від кримінальних угрупувань Донбасу, які в подальшому стали базисом для створення ПР, щедрих, багатомільйонних «відкупних» на «Лікарню майбутнього» і вплинув на призупення кримінального переслідування вчорашніх кривавих бандюків, а тепер вже «бізнесменів». Навіть робота, яка була проведена за часів керівництва Луценком МВС (розслідування фальсифікації погашення судимостей Януковича, справа фірми «Люкс», знайдене ціле кладовище трупів часів бурхливої «роботи» банди Брагіна-Ахмєтова в 90-их, справа кілерської банди Гіві Немсадзе, та ін.), не принесла плодів. Немає жодних сумнівів, що абсолютно корумпована ГПУ, очолювана «партнерами» Януковича по ОЗУ, якісно «підчистила» біографії та життєві сліди всієї верхівки ПР. Докази? Гіві Немсадзе, обвинувачений у організації більше 50 вбивств, звільнений «за недостатністю доказів». Саме тому, зараз ми мусимо зосередитися не стільки на злочинах минулого, скільки на тих злочинах, які продовжують скоювати бандити у владі зараз. Навіщо? Для майбутньої відплати, а вона буде незворотною.  Інакше не треба починати боротьби. Хоча саме щодо цього терміну автору хотілося б застосувати набагато більш містке поняття з російської мови- ВОЗМЕЗДИЕ.
 
Політична система США, як головної демократичної країни світу, як би хто песимістично не відносився до такого визначення, за останні 50 років жила вельми нудним життям. Звісно там були події, що сколихнули не тільки Сполучені Штати, а і весь світ- вбивство Кеннеді, замах на Рейгана, «події 11 вересня», що мають всі ознаки не тільки наймасштабнішого терористичного акту в історії людства, а і майже прямі докази на існування теорії змови американського уряду, що «підіграв» терористам. За виключенням цього, внутрішньо-політична боротьба в США змогла народити лише сміховинний за рівнем українського бєспрєдєла «уотергейтський скандал». Як же нудно живуть американці. Як же нудно живуть інші найрозвиненіші демократичні країні, в яких значне порушення Конституції і Закону, чи притягнення до відповідальності вищих керівників держави за корупцію та інші злочини відбуваються настільки рідко, що добропорядні бюргери та громадяни просто вимушені судити своїх міністрів, президентів та депутатів за якісь дрібнички на зразок «використання службового транспорту в особистих цілях, неправильне паркування чи перевитрата декількох тисяч доларів, виділених на представницькі цілі».
 
Україна- країна «щоденних уотергейтів». Кількість та масштаб злочинів, які ЩОДЕННО скоюються або безпосередньо представниками влади, або за їх підтримки і потурання, вираховується вже десятками і сотнями. Таку навалу відвертого, знахабнілого Беззаконня можна порівняти тільки зі злочинами, що коїть окупаційний Режим на захопленій території. Найбільш вдалим порівнянням може бути тільки окупаційний режим фашистської Німеччини на території колишнього СРСР і інших європейських країн. Не маючи бажання вступати в дискусію про рівнозначність диктаторських режимів Гітлера і Сталіна в цій статті, автор лише зверне увагу на головний аспект, що стосується теми. Віра в перемогу та незворотність відплати надихнула країни-союзниці антигітлерівської коаліції на чітке фіксування та методичне розслідування вчинених злочинів, які потім стали предметом розгляду Нюрнбергським трибуналом. Звісно, певна частина обвинувачення верхівки Третього Рейху мала дещо «загальні» риси, не за всіма пунктами обвинувачення стояла безпосередня провина фашистських вождів, підкріплена їхніми особистими підписами та наказами. Але не треба забуватися, що після закінчення Нюрнбергського процесу, що недарма проводився в одній з двох фашистських столиць Німеччини, по всій країні ще багато років йшли аналогічні, але не такі масштабні судові процеси в рамках «денацифікації», які розглянули декілька мільйонів (!) справ про злочини.
 
Україна просто приречена пройти свій процес «декриміналізації» і «дерегіоналізації». І це має дуже мало спільного з якоюсь майже безневинною «люстрацією». Адепти «антифошызму», яких ПР зараз лякає «майбутніми злочинами» «фашистів» (читай- противників Януковича), після прочитання наступного абзацу зчинять справжній ґвалт і свинячий крик. Так, дійсно, автор статті закликає до майбутнього тотального судового переслідування всіх злочинів, що скоюються за період царювання межигірського фюрера. Зараз вже  для всіх адекватних людей очевидним є факт, що майже всі основні державні інституції зруйновані Януковичем і його бандою. Конституційний суд, Вищий Адміністративний Суд, апеляційні, господарські, районні суди видали «на гора» вже десятки і сотні неправосудних рішень по команді з Адміністрації зіц-президента. Генеральна прокуратура, обласні та районні прокуратури безпідставно відкрили проти опозиціонерів та незговірливих бізнесменів стільки ж справ, хоча з іншого боку- «поховали» і розвалили десятки і сотні справи, порушених проти їх «подєльніков» з ПР за розкрадання країни, контрабанду, несплату податків і навіть прості побутові злочини (вчинення ДТП, побої громадян і т.п.). МВС просто перетворено на легалізовану банду, що займається охороною ПР і терором проти опозиції. Мінсдох перетворився на підрозділ ОЗУ по викачуванню фінансів з економіки і підготовки підприємств, що раніше не належали представникам ПР, до рейдерських захоплень.
 
І тому, ГОЛОВНОЮ МЕТОЮ цього матеріалу є проголошення необхідності створення Єдиного інформаційного ресурсу, в якому будуть зафіксовані всі незаконні дії Режиму і його злочини у всіх проявах. Автор жодним чином не хоче переконати читача в тому, що грубі порушення Законності і відсутність Правосуддя з’явилися в Україні виключно після сходження на престол Януковича. Безумовно, наріжним каменем побудови наскрізь корумпованої Держави був Леонід Кучма. Безумовно, за часів «бджолярства» Ющенка ці злочини, нехай в набагато менших масштабах, але продовжувалися і інколи навіть культивувалися. Але повне підкорення Держави Криміналітету відбувається лише за 2010-2013 рр. Саме тому, автор вважає за необхідним ВИМАГАТИ у керівництва трьох парламентських опозиційних партій створення подібного реєстру. Саме зараз, без найменших зволікань. Будемо відвертими, зупинити лавину повідомлень про завідомо неправосудні судові рішення, про злочини, що скоюються працівниками так званих «правоохоронних органів», які інспіруються, підготовлюються та реалізуються безпосередньо керівництвом ПР у всіх регіонах країни зараз зусиллями народу і опозиційних сил врай важко, часто -просто неможливо. Тому, їх треба хоча б чітко фіксувати для подальшого торжества Справедливості. Вже майже коли ця стаття була написана, автором, випадково, за допомогою пошукових систем в інтернетах, був знайдений ресурс- блекбук.ком.уа. Задум вірний, але це зразок того, яким НЕ ПОВИННА стати «Чорна книга Януковича». Вона повинна стати не просто набором загальних страшилок, балаканиною про «узурпацію влади бандюками», якою занадто зловживають сьогоднішні опозиційні лідери на акціях протесту, це повинен бути справжній підготовлений реєстр. Каталог, поділений на «профільні» злочини (Злочини проти особи, Злочини про держави, проти свободи слова, Економіка, Правосуддя, Злочини проти культури, Кримінальні злочини і т.д.) з чітким посиланням на постраждалих (юридичних та фізичних осіб, державні органи та номери законодавчих актів, що руйнують засади Незалежності і порушують Конституцію і Закон), з фіксацією прізвищ виконавців, або підозрюваних у вчиненні злочинів, з посиланням на реєстри судових рішень, в тому числі і ЄСПЛ. Одночасна участь в такому проекті трьох основних опозиційних сил значно зменшить можливість маніпуляцій, або ігнорування з боку одніє окремої. Тільки такий, медотичний підхід до фіксації актів Беззаконня у всіх його проявах може відродити Віру громадян у майбутню відплату, і в першу чергу у активістів опозиційних рухів, що стоять на «передовій» боротьбі з Режимом. Адже найчастіше вони- звичайні студенти, підприємці, творча інтелігенція, журналісти, громадські активісти, на відміну від «народних депутатів», що володіють депутатським імунітетом, стають жертвами судових переслідувань, насильницьких дій, економічного, психологічного та кримінального тиску. Занадто часто наші опозиційні лідери захоплюються самим процесом «боротьби з Режимом», інколи навіть імітуючи його. Для того, що пояснити примітивізм подібного підходу, не має потреби читати класиків філософії, його здатен довести будь-який тренер, що випускає на спортивний майданчик команду школярів. Адже вступаючи в боротьбу, треба чітко визначати, що головне в ній- не процес,а переможний РЕЗУЛЬТАТ. Не ставлячи перед собою Мету повного, всестороннього перегляду (фактично- судового переслідування) Режиму Януковича і ПР, після майбутнього відсторонення їх від влади, опозиція стрімко наближається до чергового краху ім. Віктора Мессійовича Ющенка. І краху не тільки свого, а вже скоріше остаточного краху України. Країна не бажає змінити обличчя. Країна вимагає змінити Систему.
 
Коли автор цих рядків нагадувала про майбутні орієнтири, на які будуть рівнятися «нові» правоохоронні та наглядові органи Третьої Української Республіки, треба говорити відверто- якщо ми дійсно хочемо не банального зведення рахунків завтрашньої «нової» влади з учорашньою «злочинною», якщо ми не хочемо змінити одних олігархів, нібито кривавих та не «тієї» національності, на інших, україномовних та показушно-«вишиванкових», то ми мусимо будемо пройти скрізь Чистилище. Інструментами стануть не вчорашні бєспрєдєльщіки-мєнти чи прокурори, які просто змінять партійні квитки та почнуть «мочити» нових жертв за вказівкою «нової» влади. Інструментом, в першу чергу, стануть аудитори, бухгалтери, юристи. Як це не дивно. Починаючи з кривавого Аль Капоне (а певна частина верхівки ПР пройшла його шляхом) і закінчуючи хабарями Жака Ширака, незаконним збагаченням Мубарака, Маркоса, та багатьох інших диктаторів з історії ХХ століття, в першу чергу судили за економічні злочини. Адже це найпростіший шлях. І початок розслідування "діяльності" ПР і "Сім'ї" почнеться з цього. Бізнес завжди залишає сліди (документи, рахунки, виконавців) на відміну від мовчазних трупів в донецьких териконах. Як би не хотілося багатьом побачити лінчування на Хрещатику якогось лайна на зразок чечетова, верхівка ПР повинна дійти до суду і  понести покарання згідно суворого, але Закону. До чого тут Межигір’я, цей найяскравіший символ корупції сучасної української влади? До чого цей кітчевий архітектурний ансамбль вартістю в 20-30 мільйонів доларів, навіть на 2-3 кімнати якого за все своє життя і працю в державних підприємствах і органах влади не зміг би легально заробити Янукович зі всієї своєю сім’єю (домогосподарка, любитель машинок і «працьовитий» стоматолог)? Ідея лежить на поверхні, дуже дивно, що ніхто раніше не додумався її озвучити і підняти на прапор. Щодо майбутнього Межигір’я найбільш відомими пропозиціями є всього лише дві (!)- організація дитячого будинку від О. Тягнибока і організація Музею корупції від відомого журналіста «Української правди» С. Лещенка. Ні, тільки не дитячий табір. Дитячу психіку не можна випробовувати аурою, просякненою брехнею і злочинами. Щодо організації Музею корупції, то це дійсно чудова ідея. Але далекого майбутнього. Адже найближчим призначенням межигірського палацу стане Палац Правосуддя. Не тісні зали печерського суду, не зали Верховного суду, який, нажаль, теж неодноразово ставав майданчиком Беззаконня і тим більше не якась брудна будівля Єнакієво, як хотілося б багатьом в якості міста для проведення суду над Януковичем, що дало «путівку в життя» йому і його спільникам, по аналогії з Нюрнбергом, як одніє з фашистських столиць. ТІЛЬКИ МЕЖИГІР’Я. Тільки його сяючі стіни, мільйонні люстри, позолочені санвузли та блиск награбованого покидьками у власного народу, може вразити суддів, свідків і обвинувачів.
 
МЕЖИГІРСЬКИЙ ТРИБУНАЛ. Ось справжня мета зміни влади. Тільки показове, жорстке покарання владної верхівки здатне на десятки років убезпечитися від повторення «кримінальної окупації» Януковича, від тотальної корупції державних інституцій, від знецінення Правосуддя і Законності. Все решта- вступ до ЄС, побудова демократичної Держави з рівністю прав та можливостей- лише стануть наслідками подібного очищення. Нехтування такою метою нинішньою опозицією буде означати  імітацію боротьби, брехню і оману виборців. Підготовку до нього варто починати вже сьогодні. Тільки через створення «Чорної книги злочинів режиму В. Януковича і Партії регіонів».
Ми, народ, не просимо у опозиції допомогти в цьому. Ми- ВИМАГАЄМО!
 

П.с. Ця стаття була замислена задовго до підготовки і проведення Акції «Вставай, Україно!» в Києві 18.05.2013р. І саме тому автора рядків нічим видатним не вразили злочини, які були вчинені владою проти активістів в регіонах та журналістів на Софійській площі. Все це вже було влітку і восени 2004, все це наростаючою хвилею «фекального цунамі» насувається все сильніше і сильніше на країну з початку 2010 року. Але після подій навколо 18 травня, хотілося б запитати у журналістів «5 каналу» чи активістів, яких силоміць викидали з автобусів і потягів: «Ви хочете, щоб злочини проти вас залишилися не розслідуваними нинішньою прогнилою владою, чи варто донести їх до майбутнього Межигірського трибуналу, як один з епізодів в якості грубого порушення владою Закону?».
П.п.с Шановні читачі! Автор цих рядків на своїй сторінці у мережі ФБ оголошує збір підписів, щодо викладеної вище ініціативи. Прошу всіх, в кого є можливість, долучитися, для подальшого висунення їх в якості вимоги до опозиційних сил.
 
(с) Циля Зингельшухер
© Singelschucher [20.05.2013] | Переглядів: 7495

2 3 4 5
 Рейтинг: 45.7/39

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Facebook-login



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2021 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook