Випадковості це лише незбагненні людиною закономірності. Збіг обставин -  часто результат прихованих процесів, дій, бездіяльності або навіть маніпуляцій. Зазвичай прихованих лише для тих, ким маніпулюють, і в час, що передує проявам збігу обставин.
 
По Україні вже давно і потужно рухається «фекальне цунамі». На відміну від природного явища потужної хвилі, що протягом короткого часу досягає страшного руйнівного пікового значення сили, а потім йде на спад, «фекальне цунамі» наразі має лише висхідний, наростаючий потік без надії на зменшення. Прояви його різні і всеохоплюючі – в економіці, в політиці, в ментальності. Форма- в прямому та в переносному значенні.
 
Лайно, що переповнило межі економічних новин останніх місяців, вийшло на поверхню завдяки аварії в Бортничах, прориву каналізаційної мережі м. Алупка, в санаторії, що належить Київраді, та черговому викиду з каналізації поблизу міста-курорта (!) Одеси. Ці факти - не просто помилки господарювання окремих мерів чи призначених владою ґауляйтерів. Це наглядна квінтесенція неприроднього рівня економічної злочинності представників влади, в тому числі і виборної, що за щоденним грабунком країни самій країні залишає лише проблеми подібного ґатунку. «Порятунок потопаючих» - самі знаєте чиїх рук  справа. Руки «олександрів попових» всіх рівнів, що створюють «лайнові потопи», продовжують гломурно поглядувати на шалено дорогі та раритетні годинники, придбані за десятки тисяч вкрадених у Держави (читай - у громадян) доларів, під час виправдальних телевізійних інтерв’ю.
 
Враховуючи шокуючий рівень безграмотності українського чиновництва, можна припустити, що багато хто з них, милуючись «наколядованними» золотими хронометрами, вважають себе виключно «золотарями», ювелірами, прикрашаючими своїми свинячими пиками верхівку владного Олімпу. Зовсім забуваючи про інше, набагато більш практичне та необхідне значення цього терміну, пов’язане з асенізаторським хистом. Але зараз розмова не про це. Новини про черговий прорив бортницької греблі, що захищає від викидів перевантаженої станції аерації столичні передмістя, будуть з’являтися в ефірі все частіше і частіше. Проблеми, набуті за 30 років навряд чи може вирішити будь-яка влада за короткий термін. Розмова піде переважно про генерацію нових проблем, про створення нових потоків лайна, що вже наближаються своїм рівнем «останньої краплі» до межі чаши терпіння. І саме головне - не тільки в площині економіки, а виключно в політиці та духовності. Адже економіка в нашій малорозвинутій країні має другорядне значення. Тим більше, що після ЄВРО-2012 новинні стрічки в економіці включають лише дві категорії подій - що зупинилося і чий бізнес був відібраний черговою зондер-командою «пакращерів». Ойц! Автор ледве не пропустила головну  новину з розділу «Економічна стратегія держави». Ви не помилися, це - закупівля подвійного обсягу туалетного паперу для НБУ. Концептуально.
 
Українська політика і гівно, це більше ніж синоніми. Це брати-близнюки. З невеликими виключеннями, якій зараз перебувають в рядах опозиції. Якщо з молекулярним складом фракцій Партії Рецидивістів і їх сексуальних партнерів з КПУ все вже давно зрозуміло, то, нажаль, якраз опозиційні сили все частіше привертають увагу смородом «тушок», що розкладаються під дією ультразеленого доларового випромінювання . Риторичне питання про долю та моральне обличчя табалових, стаднійчуків та інших немилостивих  має право на існування лише при порівнянні переваг одного сорту лайна над іншим. Ніхто не хоче в цьому розбиратися, але ці покидькі примушують нас це робити.
 
Так само як і «головні» інформаційні (к)анали примушують народ ще і ще раз дивитися чергові брехливі коментарі та парламентські прес-конференції «говорящєго лайна» на кшталт єфрємових-чєчєтових-лук’янових, що занадто схожі на фонтануючі помийні ями. Хтось вважає, що не можливо дати оцінку всім представникам влади виключно на основі словесних випорожнень тільки цих адвокатів диявола влади? Спитайте у Джорджа  Геллапа, фундатора Американського інституту громадської думки, видатного журналіста та одного з творців соціології, який колись сказав: «Для того, щоб пізнати смак супу, зовсім не обов’язково з’їсти повну каструлю, достатньо спробувати всього декілька ложок».
 
Лайно, ЛАЙНО, ЛАЙНО. Не важливо на яку актуальну тему, не важливо якими словами, головне- саме такого змісту. Адже повторену сотні разів брехню, психічно здорова людина може вкласти виключно в такий асоціативний ряд. Після спітчей вищезазначених оленбондаренків і різних там герман-богословських ніхто не має права визнавати, що, нібито, «в ПР є нормальні, чесні та порядні люди».
 
Специфічний американський сленг, мабуть, недарма використовує слово «Shit» (рос-дерьмо, укр-лайно) для позначення наркотику. Події минулого місяця навколо опозиційних акцій «Вставай, Україно!» в Харкові, Полтаві та Чернігові можна пояснити лише значною дозою лайна, яка заповнила черепні коробки мєстєчкових кернесів, в намаганні «кайфонуть» від наданого верховним межигірським фюрером картбланшу на будь-які беззаконні дії та майже відвертий кримінальний бєспрєдєл проти опозиціонерів. Вся ця ідіосинкразія з тракторами та тролейбусами, що перекривали центральні вулиці і площі зазначених міст в намаганні ускладнити рух опозиційних мітингів на фоні  відверто геббельсівської пропагандистської брехні від харківського мікро-штандартенфюрера в ефірі однієї одіозної телепередачі, викликала відразу не меншу ніж чергове поливання мізків брудом і гівном.
 
В такому контексті надзвичайна нібито подія з обкиданням під час прес-конференції депутата Колєснічєнка гімном вже виглядає абсолютно гармонійною до існуючої парадигми і сприймається як нормальна. Адже рівень «діяльності» і словесно-законотворчої «продуктивності» цього персонажа не тягне ні на що більше, ніж на подібну оцінку.
 
Але не тільки дії, інколи і бездіяльність може бути схоже на відбірне лайно. Чи не так виглядало мало не демонстративне неголосування «за» відставку Уряду Азарова цілим загоном полум’яних на словах опозиціонерів?  Які б фантастичні пояснення в майбутньому не вигадували Кличко, Пинзеник, Мартиненко, Порошенко і Ко., пояснюючи свою бездіяльність, фактично вони в свою головну хвилину опозиційної діяльності Ради VII скликання просто всралися. І шлейф сморіду буде ще довго переслідувати майбутніх кандидатів у столичне мерство та президентство.
 
Скільки б молоде покоління українців не втікало від оточуючої реальності та продажного телебачення в інтимний та одночасно безмежний простір інтернетів, саме воно, телебачення, все ще залишається основним каналом донесення інформації, формування суспільної думки, вчинення ментальних впливів та ретрансляції зконцентрованих до «головних» подій економіки і політики. І саме цьому, «найголовніше з мистецтв» початку ХХІ століття, телебачення стало в Україні уособленням всього суспільного бруду, його творцем, популяризатором та розповсюджувачем. Скільки б куплених проффесорських регалій та нагород не мала наскрізь криміналізована верхівка, нічого принципово відмінного від лайна вона не зможе запропонувати народу в якості ліпшого засобу для остаточної маргіналізації.
 
Шустер, ШУСТЕР, ШУСТЕР. Не важливо з яким прізвищем, головне- такої ж консистенції. Приблизно так можна зараз охарактеризувати 90% менеджменту та дійових осіб, що просувають через нібито різноманітні за змістом та власністю канали інформаційне гівно для повноцінного багаторазового вживання довірливим глядачем. Не треба володіти видатним інтелектом щоб легко встановити, що термін «нібито» вживається саме тому, що не зважаючи на строкатість та різноформатність новинних та інших навколо-подійних програм, першоджерела, з яких беруться абсолютно ідентичні за змістом та якістю новини одні і ті ж. Кількість відвертої «чорнухи», насилля, трупів та надзвичайних ситуацій скоріше за все викликане бажанням створити у пересічного глядача не тільки первісний страх з одного боку, а і глибинне почуття подяки владним небожителям за до сих пір збережене життя та помірно оплачуване трудове рабство. Інформаційний вік, забезпечивши нехай другосортним, але  «хлібом», з надлишком компенсує вибором «видовищ»- вкрай низькопробне шоу на зразок «Сказочная Русь», примітивізм та паскудство якого не можуть витримувати навіть звиклі до подібного медійного ідіотизму критики, чергову лялькову виставу зі штатними клоунами Ляшком і Бузиною під керівництвом ерзац-Карабаса-Барабаса Савіка. Про рівень програмної політики каналів 1+1, ІНТЕР, Україна соромно говорити навіть в статті, яка просякнена смородом нечистот.
 
Острівцями вільними від медійних нечистот донедавна залишалися лише «5 канал» і ТВі. Те, що сталося з ТВі вже відомо всім. Показовою виявилася не поведінка рейдерів грабіжників (Альтман, Княжицький і невідомі поки ще Тіні). З ними все зрозуміло - і мотивація, і використані прийоми, і співставність сказаних слів з реальними справами. Показово брутальною виявилося мовчання  лідерів опозиції. Мовчання, що стосовно цієї справи ніяк не було схоже на золото, а скоріше нагадувало мовчання золотарів-асенізаторів. Ні Яценюк, ні Кличко, ні Тягнибок так і не наважилися видати не просто банальну «стурбованість», а адекватну оцінку поведінки опозиційного «багнета» Княжицького. Замість мовчання так званих опозиціонерів ми вже скоро отримаємо чергову хвилю розважально-одебілювального ток-шоу з новинними елементами в жанрі «апокаліпсис вже зараз» і «хоррор серед нас». «Ми - такі ж як і Ви. Одного поля ягідки лайно» - ось головний месидж, яким щедро поливає нас владна команда. Нічого крім негативу. Якщо уявити, що Жан-Батист Гренуй, головний персонаж роману Патріка Зюскінда «Парфуми», захотів би створити еліксир лайна, то ліпшого місця для отримання екстракту ніж Україна годі і шукати. Знімаєш шкіру з колєсніченка, додаєш витяжку з герман, дещицю непотрібу а-ля УТ-1, краплю шустера, щедро посипаєш програмними нечистотами з якого-небудь «ТСН», і бац (!) - готовий Воїн «Пакращення». Лідер, що піднявся над плебсом і створює рукотворні острівці щастя і всеохоплюючої любові під пильним наглядом бритоголових бандюків і прогнилих наскрізь «правоохрєнітєльних» органів.
 
Чи є засоби і герої, здатні очистити сучасні українські «авгієві конюшні»? Щодо героїв, то вони нехай і повільно, але зростають. І це тема окремої розмови. За допомогою якого «миючого засобу» можна звільнити інформаційний простір, та простір реального економічного сектору, не кажучи про політичну верхівку, то тут автор рядків не буде вельми оригінальною. Ці слова все частіше і частіше звучать у вустах небайдужих до майбутнього Батьківщини. Кров. Лише кров. Лише шлях тектонічного зсуву існуючої та культивованої сміттєвої парадигми. Лише шлях хірургічного втручання і вичищення гнійників, лише жорстке видалення продуцентів лайна. Країна повинна пройти шляхом пристрастей. Непрацююча імунна система у вигляді моралі, судової гілки влади всіх рівнів, повністю прогнила правоохоронна система вже не зможуть виконати свої профілактичні функції. Тільки напалм. Ще більш потужний клин, що виб’є створений заскорублий та трухлявий.
 
Нехай балакучі теоретики продовжують годувати вас тезисами про те, «що революції створюють мрійники, а користуються їхніми плодами негідники». Революції - не тільки миттєвий засіб лікування хвороб сьогодення, це і потужний профілактичний засіб для майбутніх поколіннь. Надходить час не змінити одних одіозних володарів лайна на інших, дещо «європеїзованих» та культурних. Надходить час звільнитися від самого лайна.
 
Чи є «фекальне цунамі» всього лиш випадковістю та збігом обставин?
 
Абсолютно точно, що ні. Цілеспрямоване, планомірне, тотальне перетворення громадян країни на всеїдних свиней - ось реальність інформаційно-ментальної матриці від Партії Рецидивістів.
 
Якщо ви не задумувалися над цим, якщо досі сприймаєте оточуючу дійсність за норму, якщо ви не відчуваєте відрази, коли вмикаєте телевізійний приймач чи спокійно сприймаєте прочитання в інтернетах чергової порції непотрібу «з життя» своєї країни - моліться, адже ви вже потонули в лайні. І це єдине, що залишилося вам робити.
 
Незгодні - повинні зробити свій вибір. Рішучий і сміливий. Вже зараз.
 
(с) ЦЗ