На каналі TBi розгорівся скандал. Вогнище його не вщухає, а навпаки…
Мене, чесно кажучи, не дуже вже і цікавить, хто там власником був, а хто тим власником став, так би мовити легітимно. Шкода, звичайно, що «здувся» такий класний канал, передачі якого я доволі часто переглядав в інтернеті. Шкода…
Але давайте поглянемо на цю проблему, яка раптом, з незрозумілих для нас причин, виникла на пустому місці дещо в іншому ракурсі. Ну, подумаєш, власник змінився. Ну то й що з того?...
Проте, на мій погляд, дуже цікаві інші, так би мовити, дрібнесенькі деталюшечки.
 
Деталюшечка номер один.
Новий генеральний директор каналу Артем Шевченко в своєму зверненні до глядачів та колективу ТВі зокрема сказав: «Я запевняю, що канал ТВі залишатиметься і надалі вільним майданчиком для усіх політичних сил, для усіх громадських організацій і для усіх об’єднань а також буде з честю нести такий почесний блакитний прапор нашого телеканалу, який став символом свободи і незалежності.» Чому блакитний прапор, а не, до прикладу, жовто-блакитний? Зазирнемо у Вікіпедію: «Блакитний прапор FEE — нагорода, своєрідний сертифікат якості рекреаційних пляжів. Відзнака була започаткована 1987 року[1] Європейською комісією з охорони навколишнього середовища та щорічно присуджується пляжам на основі відповідності 29 критеріям тестувань чистоти води прилеглої акваторії та піску.»
Якщо взяти до уваги заклик: «На хер з пляжу!», адресований більшості співробітникам каналу, то це ніби і по темі. Але все одно щось не те однак. Не те…
Шукаємо далі. Біло-блакитний прапор – це прапор правлячої Партії Регіонів і на «символ свободи і незалежності» наразі він явно не змахує. Біло-блакитний прапор із зіркою Давида – це прапор Ізраїля. Але яке відношення має держава Ізраїль до суто українського телеканалу? Ніякого. А, може… «голубі», вони ж блакитні, вони ж… Свят, свят, свят!
Змушені питання се залишити відкритим і при нагоді попросити керівництво ТВі роз’яснити нам стосовно «почесного блакитного прапору нашого телеканалу, який став символом свободи і незалежності.» (Артем Шевченко, http://www.youtube.com/user/TBiUA).
 
Деталюшечка номер два.
Дуже цікаво було спостерігати за, так би мовити, дискусією між «старим» і «новим» власниками ТВі, Кагаловським і Альтманом. Я був розчулений, до сліз, тою безкорисливою турботою Кагаловського, не громадянина України і не проживаючому в ній, про те: «…що для вашої країни повинен бути бодай-би один незалежний телеканал…». Він же заявив, що канал зараз знаходиться повністю на його утриманні, себто фінансує ТВі він власним коштом. Цікаво, а який йому з того зиск? Тим більш, він же стверджував, що канал зараз збитковий. Інший власник Альтман, громадянин США одеського походження, теж на численних інтерв’ю показує неабияку занепокоєність подальшим розвоєм демократії в, тепер вже не його, Україні. Альтман теж каже, що, мовляв, наразі канал збитковий…
Дивлячись на їх обличчя і спостерігаючи за тим, як вони себе поводять на тих інтерв’ю, складається враження, що ніякі вони не власники і ведуть вони якусь темну і незрозумілу гру. А хто ж справжні, істинні, так би мовити, власники? Журналісти почали «рити». І ось, що вони на сей момент "нарили":
1. Компанії ТВі не існує, це всього-навсього бренд, а є компанія «Телерадіосвіт», якою володіє компанія «Медіаінфо», якою в свою чергу володіють одночасно дві «офшорки»: «Вілкокс» (Віргінскі острова) и «Балмор» (Великобританія).
2. Хто стоїть за тими «оффшорками», до сих пір достеменно невідомо. Офіційних документів жодна із сторін так и не показала.
І не покаже…
3. Директором і власником 100% акцій «Балмора» є громадянинка Нової Зеландії Рейчел Емі Еріксон.
Ну все, приїхали! Далі, за Новою Зеландією, залишаються лишень одні пінгвіни, котрі, в принципі, теж могли дуже непокоїтись подальшим розвитком «єдиного в Україні незалежного телеканалу». Ось у них якраз прапор блакитнй, як лід Антарктиди, і, цілком можливо, саме тут криється таїна «почесного блакитного прапору нашого телеканалу, який став символом свободи і незалежності»? Хто зна, хто зна… Глобалізація однак!
 
Деталюшечка номер три.
Кагаловський в одному із інтерв’ю повинився, що, мовляв, в нього на совісті перед Яценюком Княжицький, котрого він ввів у виборчі списки до ВРУ від «Батьківщини». Як це «ввів у виборчі списки»? Просто так, під чесне слово, без грошей?...
Чи Княжицький, поза всяким сумнівом талановитий журналіст, стане черговою «тушкою», котрих вже досить в «Батьківщині», я не знаю, але мене дивує сам факт того, що іноземні громадяни формують нам депутатський корпус та й владу взагалі, позаяк, сказане Кагаловським про це, дуже вже сильно схоже на правду.
Якось Ляшко «на Шустєрє» запитав «тушку» Нємілостівого – хто його привів до Яценюка і скільки це йому коштувало. Той у відповідь щось почав казати (дуже невпевнено, позаяк такого запитання він явно не очікував), що він, мовляв, був начальником виборчого обласного штабу у себе і ось… Йому ніхто не повірив. Тоді, Шустєр, щоб якось вирівняти ситуацію на своїй програмі у відповідь задав аналогічне запитання Ляшкові. Той щось почав лопотіти про 2 млн.гвн., про те, що задля виборів він продав свою квартиру, а коли почав плести про членські внески його партії зала засміялася…
Адже зараз навіть школяр знає, що якщо ти маєш як мінімум 2 мільйона зелених американських рублів, тільки тоді ти зможеш скористатися своїм конституційним правом «обирати та бути обраним».
 
Підводим риску. Події на ТВі як в краплині води віддзеркалюють ситуацію в нашій неньці Україні. На фоні блакитного прапора…
 
Отож бо і воно.