Почнемо з хорошого. Цього разу на сльомівську естафету вийшло семеро віршувальників, які представили публіці сім творчих недоробків доробків (бувало й більше), що загалом для Сльому не мало (бувало й менше).
 
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/17590.phtml
 
Усіх авторів характеризує стійка ідіосинкразія (що в приблизному перекладі означає «алергія на ідіотів») на прізвище «Ющенко» з характерними для цієї недуги симптомами у вигляді довільного повторення слів «любі друзі», «ці руки нічого...», «вірю, знаю, можемо», «пасічник» тощо.
 
Хочеться відзначити вдалий сльомівський дебют (принаймні під цим ніком) від Ukrainka – вона отримала 4 бали від читачів (тут і далі бали – станом на 9:00 п’ятниці). Вірш «Любi друзi...любi друзi...» написано з використанням живої української мови, хоча й без літери «ї». Припускаю – це від того, що авторка мешкає в регіоні, де наявність «етіх букав» на клавіатурі може викликати в стороннього спостерігача недвозначні підозри і як наслідок – немилосердні репресії. Тримайтеся, колего!
 
Стільки ж (чотири) читацьких балів здобув колега Дюма за першу частину «Мертвих душ» вірша воістину шевченківського трибу «Чи вам, киянам, тре звикати…»  Можна лише здогадуватися, у скільки разів зросла б читацька підтримка цього вірша, коли б автор не спалив видалив його другої (напевне кращої!!!) частини… Та й тут його можна зрозуміти: звичка римувати всі свої думки вже не раз грала з ним злий жарт, мимоволі долучаючи до когорти кандидатів на отримання Ленінської, Шевченківської чи Нобелівської премій з літератури.
 
Не частим, але бажаним гостем Сльому став колега Слово. Його чотиривірш без назви асоціативно охопив темне минуле, сумнівні наміри, нечесні засоби і ймовірний безславний кінець ліричного героя, за що й здобув 5 заслужених голосів читацької підтримки. І не потрібно нарікати на лаконічність автора: Слово – не горобець…
 
«Свої п"ять копійок» (саме так було названо наступний вірш) вніс у творчу скарбницю Сльому і колега инженегр, хоча 6 отриманих ним балів можна сміливо прирівняти принаймні до 6 золотовалютних гривень, викарбуваних із вкраденого Бандерою-молодшим золота. Тим більше, що від найближчого призера цей вірш відділяє лише 1 бал (та й той – подарований Ведучим, та про це згодом).
 
А тепер (перш ніж перейти до номінування переможців) – трішки про неприємне… Не всякий Сльом – забава. Аби тролити Юща – великого розуму не потрібно. Тим більше, що сама тема конкурсу вочевидь стосувалася не Ющенка, а ймовірних політичних ляльководів та їх «творчих» задумів напередодні виборів мера Києва. Наразі – запустити «дезу», збурити громадськість, нівелювати ідею «єдиного кандидата» тощо…
 
Водночас не здивувався б, якби Ющ і справді «клюнув». Особливо коли «доброзичливці» нашепчуть, що «переслідування» з боку влади роблять його в очах опозиційно налаштованих киян «страждальцем за націю», отже – начебто дають більше шансів на виборах мера. Дають – не дають, а якийсь відсоток (плюс срач в опозиційному таборі) цілком міг би «здобути», на що ймовірно й розраховували «ляльководи». Перепрошую за обірвану автоцитату – почав писати «свою версію», та не мав снаги закінчити:
 
Дарма без мила пхатися у мери,
Бо в Україні знає і маля
Про те, що навіть славою Бандери
Не відбілити цього кобеля.
 
Як на мене, цей мотив уловив лише олекса.БЦ, за що й отримав додатковий «бонусний» бал. І хоча сам вірш читається «неприємно» (відтворені автором спосіб думання і шансонно-лакейська мова «цих пацанів» не додає естетичної насолоди) – отримане ним одне з призових місць не здається незаслуженим. Тож разом з «бонусом» і читацькими голосами він має 7 балів і третє місце за вірш:
 
В учебке, где готовят в президенты,
Бывают очень интересные моменты:
 
Как воспитать в себе чудесный дар,
Штоб у восставшего народа спустить пар?
К примеру, с мэром Киева вопрос,
Или с фашистской темой попадос.
Как вовремя проблему разрулить
И все на свою пользу обратить?
Тут нужно тонко, чтоб не в бровь, а в глаз!
Коллега Ландык, попрошу ответить вас.
Вы ж в глаз лупить уже тренировались,
Хотя, насколько помню, облажались.
 
Учитель, старые ошибки я учел
И ко всему серьезно подошел.
Чтоб снять вопрос по киевскому мэру,
Достанем с нафталина ту химеру.
Когда он  хвост расправит драный снова -
Все киевляне захотят навек Попова!
Юща ж не нужно сразу убирать,
Чтоб нового терпилу не искать.
Бандеровскую тему как поднимем -
По узурпации враз напряженье снимем,
Докажем и Европе, и пиндосам,
Что боремся с проблемным мы вопросом.
А голдяки те по суду вернем на базу
(Я занесу их  все вам лично сразу).
 
Ну что тут, сука, скажешь: садись, пять!
Ты, вижу, начал круто соображать.
Иди, вторую ходку оформляй
И президентскую команду набирай.
 
Я за доверье Вас благодарю
И предложенье сразу же даю:
Я той мессие в морду врежу смело
И будет политическое дело!
Мол, я с бандеровщиной воевал, -
Тогда б меня и Запад поддержал...
 
Э, нет, спешить не нужно, дорогой,
У нас такого в планах нету, стой.
Коль вмажешь ты  паскуде этой в глаз,
Тебя поддержат и Карпаты, и Донбасс.
Так  президентом ты  досрочно можешь стать!
(А это Папа может не понять).
 
Друге місце (із 8 голосами підтримки) здобув колега radial за вірш із незвичною назвою «Слово 17.04.2013 10:51:41» (мабуть, щось із Біблії):
 
Чи не податись Ющенкові в мери?
Все ж не дарма він  золото припас,
Та й передав онукові Бандери,
Бо вірив, що настане мерський час.
 
Тому відлив він стопудову зірку,
Звичайно, не чавунну – золоту,
Але чомусь від нагороди гірко,
Так, ющенківську знаю підлоту.
 
Тенденція цього туру конкурсу (судячи із кількості читацьких голосів) засвідчує, що лаконічність вирізняє справжній талант серед графоманів. Тож не дивно, що переможцем Сльому - 40 (і ймовірним Ведучим Сльому - 41) став апологет поетичної цноти Pavlotex (підтримка – 10 балів) з віршем «Хокку №3»:
 
Убивця Пасічник надій
іде у мери
безнадійно...
 
(оплески)
 
Мушу зізнатися, що мав спокусу (і можливість) не допустити такого результату конкурсу – свій «читацький» голос так нікому й не віддав та й «бонус» від Ведучого можна було віддати найближчому конкуренту нинішнього переможця, тоді (при однаковій кількості балів) перемога «перейшла» б до колеги radial, однак стримав себе. Тож закликаю до стриманості й колег…
 
А поки що – Ваш вихід, колего Pavlotex!
 
(бурхливі оплески, завіса)