***                  
                   Поверь, Мегара, что и в жизни смерч,
                   Как в поле ураган, шумит не вечно:
                   Конец приходит счастью и несчастью...
                   Жизнь движет нас бессменно вверх и вниз,
                   А смелый - тот, кто не утратит веры
                   Средь самых страшных бедствий: только трус
                   Теряет бодрость, выхода не видя...
 
                                               ***
                     Да что такое ваш Геракл, скажите?
                     Чем славу заслужил он? Убивая
                     Зверей... на это точно у него
                     Хватало мужества! Но разве взял он
                     Щит иль копье когда, готовясь к бою?
                     Трусливая стрела - его оружье,
                     Военное искусство - в быстрых пятках.
 
                     Да может ли, скажите мне, стрелок
                     Из лука храбрым быть? Нет, чтобы мужем
                     Быть истинным, спокойным оком надо,
                     Не выходя из воинских рядов,
                     Следить за копьями врагов, и мускул
                     В твоем лице пусть ни один не дрогнет...
 
                               Евріпід. (міфічний батько сльому)
 
                    http://lib.ru/POEEAST/EVRIPID/evripid1_8.txt
 
                                ***
 
                   Отаке буває з сльомом,
                   Як Павлуха сачконе...
                   Як рибалка, та без кльову!
                   Чи панянка - на конЭ!...
 
                   Ні наліво, ні направо.
                   Стала бричка у імлі!
                   Люди! Наше діло праве!!!
                   Ми ж - Сльомісти на землі!!!
 
                               ***
 
                   Нєт судьби без талісману!
                   Нєт без подвигу війни!
                   Враг ховається в тумані,
                   Ждуть... ворожії сини!!!
 
                   Кожен хай запам"ятає:
                - «Хто прапор не пірідаст,
                   Тих у пеклі пошматає
                   Злой, жорстокий федераст.»
 
                   Єслі ж ти  із поля боя
                   Без штанів нє удірал,
                   Нє хвилюйся, Wog з тобою!
                   Хай не мріє фідєрал!
 
                   Єслі вдруг ощютіт втому
                   Самопламєнний боєц –
                   Ето творчєская кома!
                   Ето вовсє нє 3,14здєц!
 
                   Однозначная погібєль,
                   У забвенія ріки
                   Ждётъ поета - єслі відєл,
                   І нє подавал руки!!!
 
                   Єслі знал – на полє брані
                   Нєдостаточно бойцов...
                   Что врагі наслалі Сраню,
                   Іл-лі трол-літ Гворон(цов)
 
                   Гори справ, суєтні кіпи -
                   Зачекають до пори!
                   Запаляймо смолоскипи!
                   Розгортаймо прапори!
 
                   Вєрь, поет, взойдёть планіда!
                   Стане на кругі своя!
                   Ми - нащадки Євріпіда!
                   Сльом не згине – ніфуя!