Думаю, що не всі бачили це відео вуличної ходи вулицею Соборною у місті Рівному.
Викласти його у розділ «Відео», це значить що знов таки, не всі побачать, бо далеко не кожен туди заглядує.
Та й повноцінної можливості обговорення там немає.
А воно того таки варте.
В мене не було часу прогуглити цей захід досконало, та чи й треба?
Головне – воно на цих кадрах.
Безкінечна, повноводна ріка людей, які вийшли продемонструвати владі свою готовність змести наперсточників на смітник української історії.
Це, друзі мої надихає!
Це відновлює душевні резерви, і дарує надію.
Пам’ятаєте цю комуністичну дурилку, якою партійні покидьки прикривали істинний зміст, і значення гасла «Ми не раби! Раби – НІМІ»
Вони зробили з нього фейк, щоб нікому і в голову не прийшла думка про власне рабство.
Ми не раби – раби не ми... Що може бути дурніше цієї тавтології?
Мы не рабы, тары-бары, баба не раба...
В ті часи воно, як і зараз сприймалося безглуздо, як цього і хотіли ідеологічні бонзи СРСР: «Ми не риби, а риби не ми».
Ніхто і справді не задавав собі зайвих питаннь. Гасло як гасло! Всі гасла тоді були безглузді і брехливі, як і вся комуністична пропаганда.
Дурня, і махлювання. Насправді це гасло може звучати тільки так:
«Ми не раби! Раби – НІМІ»
Комуняки знали про силу слова.
Вони вміло ховали істинні змісти за словесною піною.
І сучасні політтехнологи теж пам"ятають Ленінські настанови, і вміло їми користуються.
Раби німі, безсловесні, полохливі, безправні, безпорадні і безвольні.
Вони не хочуть волі, і навіть знати не хочуть що це таке СВОБОДА.
Залежно від того як ми вчиняємо кожен день, на своєму місці, ми стаємо на крок більшими рабами, або Вільними Людьми.
П"ять кроків у вірному напрямку, і людину не впізнати.
Людина сама дивується з того що раніше була таким рабом.
Точно так і в протилежному напрямку.
Якщо люди попустили владі десять кроків, то годі й дивуватися чому вони опинилися у такій скруті.
Тільки десяток листівок людина наклеїла, а за плечима в неї виростають крила,
і вона відчуває, що таки Людина, "А не тварь дрожащая".
