Люблю їздити хорошими дорогами. І, як потрібно кудись їхати, обираю варіант з кращим дорожнім покриттям. Нехай дорога і довша, але сидиш собі, майже, як на дивані, слухаєш музику, Україною у вікні милуєшся. І шкодуєш, що лягти не можна.
 
Але якось випало мені з’їздити в одне місто у сусідній області. В принципі, варіантів маршруту було аж чотири. Та маршрут «через Москву» мені чомусь відразу не сподобався. Тож лишилося три. І всі, як то кажуть в геометрії, рівнохренові. Тож  я вирішив махнути навпростець. Ні, не полем-лісом, а найкоротшою з доріг.
 
Ох і намучився я. Вже на першому кілометрі зрозумів, що керувати доведеться однією рукою. Бо другою треба буде тримати рота. Не можна ж дітям слухати те, що на ямах з душі водія виривається.
 
Не буду описувати вам всієї подорожі. Не буду навіть складати перелік слів, які ледь стримував рукою. Доїхали ми все ж щасливо. Але після зупинки, коли у мене з’явилася можливість глянути ще на щось, крім ям, кинув оком на розхід палива. Очі у мене стали більші, ніж у тої мишки з анекдоту, що какала. Плюс тридцять відсотків до звичного розходу. Добре, що ще не встиг руку від рота відняти. Діти ж іще не вийшли.
 
Почав я себе заспокоювати: от пороблять дороги, то витрати на пальне зменшаться. І будемо ми всі добрі і щасливі… Стоп! Як у мене витрати зменшаться, то у когось і доходи зменшаться. Бізнесмени знають, що таке мінус тридцять відсотків по валу. Це – крах.
 
А хто у нас на нафті сидить? Кажуть, ніби сумнозвісну Лівелу вже знищили. Вірю. Як і в те, що вона, як птах Фенікс обов’язково десь відродиться. Який би ідіот таке бабло упустив?
 
Або й вже відродилася. Недаром же в економіці новий Кіндер-сюрприз з’явився. Не той, що опозицією керує, а той, що «металіст». (Тільки не подумайте, що «металіст» -- це той, хто від IRON MAIDEN в екстазі.) Той старий кіндер – це дитяча іграшка у порівнянням з новим. Тут усе навіть не по-пацанячому. Якщо пів лярда витрат за пів року, то доходи вже можна назвати дорослими.
 
І хто вам після цього всього буде дороги ремонтувати? З своєї кишені у вашу гроші перекладати? Та ще й своїми руками? Невже вони задля цієї ідеї в політику поперлися?
 
Тож ми ще почуємо від розмовляючих голів ПР масу цікавих і захоплюючих версій, чому в державі такі дороги. Що, в принципі не виключає показушного ремонту. На цьому, кажуть теж можна непогано піднятися.
 
А у нас варіантів, як завжди два. Або підправити щось в механізмі відродження Фенікса вилами, або шукати машину з більшими колесами.