Шановна Громадо!
 
      Знову, нахабною владою здійснено напад на наші громадянські свободи.
Відсьогодні, пересуваючись залізницею по Україні, ми повинні завжди мати при собі посвідчення особистості, і звітувати перед зацікавленими органами про свої вояжі.
 
      Я розумію всенародне лікуваніє з нагоди помилування невиновно відсидівшого півсрока народного героя Юрія Луценка, але влада була б сама не своя, якби не підсунула нам для балансу добра і зла чергову, дуже підступну свиню.
Прошу в запалі обговорення нового інформприводу, і під час інших наших футуристичних баталій не забути, що нам дуже скоро нічого іншого вже не лишиться, як чубити один одного в інтернеті.
      Сьогодні влада вчергове порушила права громадян відібравши у нас свободу пересування.
В умовах авторитарного режиму, з узурпаторськими схильностями, ми не маємо права робити вигляд що нічого не сталося, бо це наша, громадянська відповідальність перед майбутнім країни. Перед нашими дітьми, які може ще мали б можливість якось жити у своїй Богом даній країні.
 
      Впровадження іменних квитків - це шантаж, і залякування громадян України можливими репресіями.
 
      Впровадження іменних квитків - це наступ на права і свободи людей. Це пряма загроза демократії.
 
      Впровадження іменних квитків – це замах на тотальне слідкування за громадянами, з далековитікаючими наслідками.
Відтепер немає жодної складності для влади  не тільки постійно контролювати кількість незагратованих активних громадян в країні, але і мати в кишені їх майже повний і вичерпний список, з можливістю ОДНОЧАСНОГО РАПТОВОГО ЗНИЩЕННЯ всіх патріотичних сил.
      
Декларуючі свої персональні дані при отриманні квитка, за кілька днів до плануємої поїздки ми можемо очікувати будь яких дій щодо себе від бандицької влади. Від бесіди в СБУ до зникнення на черговому полустанку.
Той, хто скористався потягом неодноразово, в певні терміни – фактично дає карт-бланш режиму на проведення над собою будь-яких негласних дій ( віднедавна це узаконено новим УПК), і можете не сумніватися, що влада цим скористається, бо на кону їх бандицька доля.
      Якщо ми згадаємо палітру улюблених і відпрацьованих покидьками метод політичної боротьби, то доречно припустити, що незабаром може збільшитися кількість репресованих різними структурами, під різними приводами. Під їхньою пильною увагою можуть опинитися не тільки наші дрібні бізнеси, але й наші сім’ї.
      Взагалі способів тиску на пересічного громадянина – безліч.
Від банальної арматури у руці гопника, до психлікарень, в яких частенько викидаються з вікон кримські хворі-міські голови.
Треба виходити на довготривалий протест, з вимогою законодавчої заборони подібних практик.
Ще п’ятнадцять днів можна купляти неперсоналізовані квитки, і якщо нічого не вдіємо, то будемо мати дуже серйозні наслідки.
Влада отримає черговий, і дуже міцний форпост для придушення інакомислія.