Можна звісно зітхати про те що власне розбудова держави почалась не вірно.
Що людина робить після сну?
Миється, вмивається, голиться, і робить різні мильно-рильні ванно-туалетні процедури.
А потім йде на роботу.
 
Держава у випадку звільнення, як прокинулась від колоніального сну залежності, мала би зробити ті самі процедури.
Позбавити країну бруду окупаційних символів, причепуритись в національний одяг і т.д.
 
Власне всюди нації так і вчиняють. В Європі ви не побачите на вулицях пам'ятників Гітлеру чи Мусалінні, котрі звісно є частиною спільної історії..................
 
Натомість маємо за час незалежності встановлення пам'ятників Леніну та Сталіну.
Можливо окупація просто ТРИВАЄ?
 
Але перейдемо до ближчих часів.
Свого часу (рівно 3 роки тому) щойно Янукович узурпував владу і розпочав зі своєю бандою активну окупацію України, я (і не лише я) пропонував:
 
Хлопці опозиціонери, створюйте АЛЬТЕРНАТИВНІ  ОРГАНИ  ВЛАДИ.
Проводить альтернативні вибори і створюйте їх. Хай напрацьовують рішення.
фінансувати їх можна було би за рахунок продажу кількох тушок у 2010 році. Всеодно вони масово бігли. Могли би і продати кількох для доброго діла, як футболістів.
 
Та ніхто не послухав.
А коли я вже в літі 2012 запропонував це Арьєву, він відповів:  А  ДЛЯ  ЧОГО?
А для того, що у випадок протестів ви мали би реальну силу постійно. Мали би напрацювання плану дій і були би РЕАЛЬНО  знали що  хоче і як живе народ.
Та врешті решт на базі цих структур створюються загони самооборони котрі вчора могли реально підтягнутись до ВР і була б зовсім інша ситуація вже.
 
Але що маємо те маємо.
 
Очевидно, що жодних планів в опозиції не має.
Нвіть того що робити далі.
Я запропонував кільком видним опозиціонерам.
Хлопці ви б хоч проголосили, що у випадку перемоги, проведете повну реабілітацію та відшкодування збитків постраждалим від окупаційної влади. І вже тепер створили би комітет котрий би переймався б долею політув'язнених.
 
Це не дурість. Пригадайте як Шкіль з Луценко дорікали один одному судимістю за Україну без Кучму? Суддя був нагороджений, слідчий підвищений, унсовці відсідили по повній і не амністовані. Натомість нагороджували Кивалова, Ахметова та інших........... А ті два клоуни сперечались. Тепер один сидить, а другий подавсь в еміграцію.
 
Тепер стосовно того що робити далі:
 
1. Перейти до ПАРТИЗАНЩИНІ. Як? Почитайте що робили ПІОНЕРИ  ГЕРОЇ і робіть те саме з ПР та КПУшними окупантами. Згадайте чому навчали в школі. Та застосуйте це на практиці. Тут і лідери не потрібні, кожен діє сам, автономно, як може і де може.
 
2. Якось я пропонував, хлопці опозиціонери створіть базу  НАРОДНИХ  пропозицій, щоб написати програму того що хоче народ.
Ну наприклад: відмінити президентські адміністрації,  а президент свої повноваження хай здійснює через прокуратуру і прокурорів.
Або наприклад ввести формування бюджетів знизу доверху та впровадити реальне самоврядування. І так далі.
Потім обрані моменти створеної таким чином стратегії, потрібно буде конкретизувати в тактичні кроки.
 

Тож до боротьби?
Шрайк міг би надати на ДД місце для пропозицій такого роду. Щоб вони не губились в ІМХО і Санбюлі,
 

А в самому найближчому майбутньому ВСЕ  Ж  ТАКИ  ПОТРІБНО  прийти (хай хоч і на прогуляну ):
 

Олександр Аронець
 
Всі питають, який план? План простий! Вивести на вулиці сотні тисяч людей! Якщо вийдуть люди, то відновлення конституційного ладу буде забезпечене!
Тому почнемо з неділі, 7 квітня! Збір о 14.00 біля пам'ятника Шевченку!

 

А ось знайшов ще одну добру пораду від поважної мною людини (він прав. Починати треба з СЕБЕ, тобто з опозиційних лав):
 

Реформа опозиції - основне завдання на сьогодні. З такою опозицією ми не виживемо. Тому треба терміново організовувати тиск на опозиційні політичні сили, щоб вони почали працювати по-іншому.
До першочергових завдань:
- єднання. має бути опозиційна рада - спільний орган для усіх опозиціонерів (партійних, фракційних та позафракійних), котрий координує дії опозиції. це дозволить залучити позафракцйників, а також применшить чвари. для того ж применшення чвар у президії/секретаріаті такого органу на ротаційній основі мають працювати представники фракцій, щоб знизти монополію перших облич.
- прозорість прийняття рішень опозиційною радою: відкриті засідання, відкрите, публічне обговорення, консенсус як правило хорошого тону.
- залучення неполітичної опозиції, зокрема, для обов"язкової попередньої рецензії усіх рішень опозційної ради.
ідея в тому, що опозиція ВЖЕ має почати працювати настільки прозоро і рівноправно, щоб в українців не було сумнівів, що у владі вона буде поводитися так само. і ніяка "воєнна необхідність" не може бути виправданням закритості прийняття рішень, яка насправді є прикриттям для політичній корупції, диктату спонсорів і підкилимним домовленостям.