Добра-добра казочка з переходом у байку дєдушкі  ****вана
 

Що є критерієм добра?
 
Тема справжнього добра і правди добряче розкрита за останні століття. Нема і не може вже бути чогось нового, чого я не знаю. Бо все – було, а я знаю все. То ж слухайте, діточки, що було.
 
«Слово и дєло» - опрічнікі. Єта - люді слова!! Харошиє люді, потому шта што говорят, то і дєлают.
 
«Интернаціоналізм» и «националізм». Перший – добрий, бо його сповідують в лучшей странє міра. Особливо, коли дивляться тєлєвізіонниє новості. Другий – поганий, бо добрим людям нагадує своїм звучанням слово «нацизм».
 
«Коммунізм» и «нацизм». Врагі лучшей страни міра всьо врємя хотят єйо оскорбіть, говоря, што комунізм – ета прєступлєніє. Но ета, дєточкі, нєправда! Єщо говорят, шта комунізм – незрівняний лицемір. Ета тоже нєправда! Патаму шта он нігдє нє запрєщон і патаму шта он (он!) пабєділ нацизм. А нацизм, дєточкі, ета зло, котороє побєділ Коммунізм. Вот тута нєкоториє говорят, што нацизм бил аткравєнний, поетому і бил запрєщон, в атлічіє от коммунізма. Но вот я вас спрашиваю, дєточкі, а ми што лі віновати, што он бил такой аткравєнний? Аткравєнний, значит тупой, дєточкі!
 
Тєпєрь, дєточкі, ідіть пагуляйтє!
 
…
 
Запрошую дорослих. Будь ласка!
 
Що є критерієм справжності?
 
Европа - метрополія християнства – майже не відвідує церкву. Принаймні, протестантська Европа. З плином часу, вона все рідкіше навідується в церкву, але все більше наближується до християнських чеснот. (Католицька Европа, хоча й більш традиційна, але давно грає другим номером за протестантською) То Европа зменшила ступінь власної християнськості, коли зменшилася кількість слів про християнство, проте збільшилася кількість християнських справ? Чи навпаки?
 
В одній не дуже віддаленій країні Х культивується тип брутального «бувалого» циніка, що нібито пізнав весь виворіт життя. Виворіт же видається за трансцендентальну істинну правду буття. Люди там спрямовано виховуються циніками – «прагматікамі». Цей культ в країні Х має дуже давню історію, але ДО останнього султана він був народним, а з появом цього султана набув державного статусу. Пашол на павишеніє.
 
Правила гри там такі: хазяїн в будь-яку мить може назвати зелене мокрим, а справа підданих – робити вигляд, що нічого не сталося дивного, мовляв, вони завжди знали, що зелене – це те само, що й мокре. А отличнікі боєвой и политічєской падгатовкі ще й будуть вас запевняти в тому, що в Америці (саме і неодмінно там!) зелйоноє нє только всєгда счіталось мокрим, но імєнно Амеріка і начала первой обращать на ето вніманіє.
 
Правовірний підданий султана має «нюхом чуять» за тисячи кілометрів будь-яку ідею, котра суперечить «вєлічію Родіни», а особливо – чужий, не Х-націоналізм і обгавкувати його до повного спливання слиною. Х-национализм вони не обгавкують, бо не було команди. А команди не було, бо його було знищено в самому зародку. Х-шовінізм – є, а Х-націоналізму - нема. Бо націоналізм заперечував би шовінізм.
 
Що властиво культурі країни Х – це відданість СЛОВУ. Тобто, слова значать більше справ. Та що там: слова заміняють життя. Влучно підібране слово не просто підхоплює маси, а тримає їх біля чоботу міцніше будь-якої мотузці.
 
Ми – не такі. Але монополізоване право на гучне слово манкуртує свідомість периферійних як іржа. Периферія, тим самим, звужується з часом. Допоки не знайде свої, українські, Фермопіли.
 
Лекторій для зайчиків віком > 30 рочків
 
Правовірне Х-країнство – не закритий клуб. Ви не винні вдягати будьонафку, аби бути там активістом. То ж і лапті…. Той, хто пише 90% чи навіть 100% постів українською, буде навіть більш цінним кадром, бо своїм прикладом засвідчує всєпобєждающую сілу Х-скої правди.
 
Вам зовсім не треба звати хахлоф повертатися до СРСР чи у тайожний саюс (як хтось добряче це назвав). Достатньо постійно скіглити про нібито безперспективність України, про ніби то безглуздість боротьби за її визволення. «Своїм» скорій повірять. І вірити будуть довго, бо що не скажеш, але завше знайдеться з два десятки прихильників неутисканої свободи слова, які будуть щиро доводити, що й такі погляди можуть зустрічатися безоплатно, і не треба, мовляв, істериці та параної.
 
Досвід показує, що «прагматікі» завжди перемагають середнього ідеаліста, який ножу протиставить квіти та добре слово. Так само, як шпана завжди б’є середнього «ботаніка». Тому, ботанікам не слід відвідувати місця скупчення шпани.
Так само, ідеалістам треба частіше згадувати просту річ, що якщо на їхніх очах шакали кушают сіно, то в наступному акті атракціону можливі трагічні несподіванки.
 
Коли я бачу, що шакал пропагує вегетаріанство, я і сам йому не вірю, і нікому не раджу. Проте, не завжди вегетаріанці сприймають застереження. Якесь невідоме самогубне тяжіння позбавляє їх інстинкту самозбереження та елементарної логіки. Заєць чи птаха, наче геть позбавлені зору, спокійно розмовляють з шакалом, не здогадуючись, хто то перед ними.
 
…
 
Але не треба надто хвилюватись: оті довірливі зайчики ще поживуть. Бо їм ще треба скликати родичів на цікавий лекторій. ГОЛОВНИЙ ЛЕКТОР визнає лише аншлаг. Поки все свідчить за те, що зайчики не підмануть і не підведуть. Бо вони толерантні і не упереджені щодо цікавих тварин – шакалів - з дещо хижацькими манерами, але таких нестандартних, чи що… Адже зайчиків добре виховували.  І не треба засмучувати отих зайчиків ксенофобськими казками про шакальі ікла та підлість! Бо ж всі ми відмінні і всі маємо жити спільно і з гармонійними відчуттями одне до одного.
 
…
 
Ви чули? ВЕЛИКИЙ ЛЕКТОРІЙ почався масовим співанням інтернаціоналу українською мовою  – на ознаку ВЕЛИКОГО КОМПРОМІСУ та ЄДНОСТІ всіх зо всіма!! Нарешті, життя налагодиться.
 
...
 
Кхе, кхе… На квитках означений лише час початку ЛЕКЦІЇ, а коли вона скінчиться – чомусь ні… Сподіваюсь, хоча б їхній аллах те відає.
 
Тільки ніяк не зрозумію, чому це двері ЛЕКТОРІЯ заперті ззовні?
 
Не даремно зайчики вірили словам шакалів: мабуть, лекція дуже цікава – ніхто звідти чомусь не виходить…