«Що можна чекать від блокера - вода, графіки, таблиці, зарозумність і переставляння слів...»
Багато хто керується такими міркуваннями, натрапляючи на нову доробку шановного колеги.
Я сам далеко не завжди читаю цього автора, мабуть не вистачає «оперативки» все це проковтнути замислюючись і пережовуючі його фразеологізми і зарозумні виверти та схеми.
А ковтати нежованим – який сенс? Ну немає, шановні у мене стільки часу!!!
Проте не читаючі, я не маю звички і ставить оцінку, або критикувати.
Та сьогодні я спокусився підступно-малим форматом статті, і всього лишень одною простенькою таблицею.
І знаєте, не прогадав...
Я не знаю причини замінусовування статті іншими читачами.
Чи то для більшості людей все настільки очевидно, що не вартує окремої уваги, чи навпаки – це єресь, не гідна доброго слова?
Але я схиляюсь думать, по-аналогії з власними мотивами, що народ просто не читав цієї статті, а оцінка низька, «бо блокер».
Шановні!
Як на мене - те, що виклав автор лежить буквально на поверхні.
В статті наглядно показується динаміка маніпулювання процесами накопичення, і подальшого перерозподілу суспільного багатства і надбання попередніх поколіннь.
Поставивши заслужену п’ятірку, мені можна було б не перейматися деталями, якби не напрочуд низька оцінка статті переважною більшісттю читачів...
Як часто ми не бачимо очевидні речі, через те, що для бачення загальної картини потрібне якесь абстрагування від процесу.
Це той випадок, коли «Глаза в глаза – глаза не разглядишь», або ефект великого - зблизька.
Автор же, абстрагуючись - вхитрився таки показати нам картинку збоку....
Ті, хто користується нагодою грабувати національне надбання - теж цю картину розглядають саме збоку, абстраговано - як об’єкт свого інтересу. Вони ж бо «СУБ’ЄКТИ» маніпулювання...
- Більшість же народу масштабної очевидності не бачить, хоча і відчуває – бо вони знаходяться всередині процесу – і являються «ОБ’ЄКТАМИ» маніпуляцій.
Хочу нагадати шановному читачу, що хоча соціологія (а політологія – її складова) і розглядає кожного громадянина, як «суб’єкт», але це лише формально. Так само, і обєктом, безперечно являється кожен, на кого направлена будь-чия діяльність.
Деталізуючи визначення соціологія, як наука наголошує:
- «Вопрос о субъектах политики связан с вопросом о субъективном и объективном. Если речь идет о субъекте, то всегда имеется в виду познающий, обладающий сознанием и волей, активно действующий индивид или социальная группа, а понятие “объект” определяет то, на что направлена деятельность субъекта. Таким образом, в качестве субъектов политики выступают носители целенаправленной политической деятельности в определенном политическом пространстве.» http://society.polbu.ru/alisova_politsociology/ch23_i.html
Тобто, мимоволі об"єктом являється кожна людина, але для того, щоб бути суб’єктом історичного процесу - мало бачити цей процес - треба його усвідомлювать, а до цього - мати волю, та ще й активно діяти.
Кожен з нас може виходячи з цього визначення зрозуміти свою роль в суспільстві і історичному процесі. Не багато хто з нас може чесно визнати себе «СУБ’ЄКТОМ» в цьому житті. То що вже тоді казати про широкі верстви?
Тут, шановні знаходиться наша пастка, і тут лежить ключ до нашого майбуття...
«Ведь большинству людей часто нет дела до того, что происходит на вершинах власти, они в лучшем случае могут иметь об этом некое отрывочное субъективное мнение. Вместе с тем люди вправе претендовать на участие в том, что происходит вокруг них там, где они работают и живут. Более того, можно утверждать, что до тех пор, пока на местном уровне не утвердится реальное участие людей в решении актуальных вопросов жизни, их влияние на более высокие уровни власти останется пустым звуком.» http://bugabooks.com/book/184-politicheskaya-sociologiya/8-13-predmet-politicheskoj-sociologii.html
Не хочу перевантажувати Вас своїми висновками, скажу тільки, що вони лежать у поконвічних східно-славянських:
«Кто НАМ виноват?» и «Что НАМ делать?».
