Вже давно, спостерігаючи за політиками, що бомкаються у віртуальному для нас просторі, підмічаючи їх «слабкості», що межують (а часто і перебувають за межами) з моральним кретинизмом, слухаючи ахінею, яку вони несуть, ми або скрушно зітхаємо, або звично-безпорадно мудруємо-філософствуємо: «А що тут такого? Політика - брудна справа. А українська політика, взагалі - смердюча. Так що «маємо те, що маємо». Так любив говорити у часи своєї другої політичної молодості комуніст-ідеолог, основоположник сучасної української політичної моралі, Л. Кравчук (див.
Політична мораль в Україні та Л.Кравчук як її основоположник).
В одному з нещодавних імхо я тонко натякнув, що краще б деяких політичних базік не слухати взагалі. Хіба що, за настроєм, поспостерігати за ними і порівняти з представниками тваринної фауни: своєчасно помітити і визначити шиплячу змію, квакаючу жабу, дзявкаючу гієну, довблячого довбодятела, чи ще когось такого... Так цікавіше. А молоді, так і взагалі, корисно в якості тренінгу для розвитку навичок порівняльного аналізу, чи там нестандартного творчого абстрактного мислення.
І в той же час, каюся, сам не так вже рідко заходжу на «гарячі» ток-шоу. І не тільки зі службового обов'язку - в пошуках сюжетиків. Але й, ще раз каюсь, послухати політичних спікерів. Не часто, але вдається у витті, рохканні, карканні інколи виділити людську мову і відчути бажання вникнути в її зміст. Рідко, але серед українських політиків зустрічаються і такі, у яких зовсім не гріх повчитися ораторському мистецтву, здатності нестандартно мислити, ерудиції, вмінню підбирати факти, відстоювати власну позицію і т.ін.
Якщо конкретно, то таким донедавна мені бачився нардеп Олег Зарубінський. Слухаючи цього політика, я іноді навіть забув, що він є всього-навсього представником тієї, що давно стала диванною, Народної партії і правою рукою політичного напівтрупа Литвина. Мало з чим погоджуючись, я, тим не менш, не без цікавості слухав цього професора, а не «проффесора», полеміста, а не горплопана.
На якийсь час я було випустив з виду Зарубінського. А коли знову «зустрівся»... На недавній «Шустер-лайф» я сильно запідозрив, а на тій, що послідувала за нею «Справедливості» Ганни Безулик, остаточно переконався: з політиком Зарубінським відбулися неприємні і незворотні зміни. Терпіти не можу заяложених виразів, особливо вигуків, але тут інакше не йойкнеш - я був шокований! Біля трибуни стояв не звичний Зарубінський, а зовсім інший політик. Таємниця перевтілення протрималася не довше за кролячий статевий акт, правду сказати, розкрилася тут таки відразу - Олег Зарубінський сьогодні представляє і відстоює «ідеї» і позицію Партії регіонів.
Сказати сьогодні про Зарубінского тільки «інший політик» - це краще не казати нічого. Перед телеглядачами замість звичного академічно освіченого, спокійного і зваженого оратора з'явився нашвидкоруч «збитий» мікс (у сенсі «суміш») з патєшних (див.
Патєшниє) спікерів Партії регіонів:
Михайла Чечетова, Ганни Герман, Інни Богословської (див.
Жінки в політиці),
Олени Бондаренко,
Владислава Лук'янова і далі за списком:
Перш за все, ні кроку вбік від заїждженої до смердючого болота риговської партійно-політичної колії. «Так, покращення вчора нам трохи не вдалося, але яке покращення нас чекає завтра!!!» «Як би ми сьогодні добре керували, аби не ті попередники!» «Перспективи вступу в ЄС все оптимістичніші і оптимістичніші, ще чуть-чуть і…» «Партія регіонів підготувала ряд найнеобхіднішіх, найсправедливішіх законів, але опозиція заблокувала роботу ВР і гальмує могутній поступ країни по демократичному шляху розвитку». «Так, ми згодні, що нардепи повинні голосувати особисто, але...» І півгодинна трухлява демагогія, з якої саме собою випливає: нікуди не дінешся - порушувати Конституцію треба. І все в тому ж дусі…
Мало того, пан Зарубінський став відповідати не тільки логікою мислення і манерою говоріння середньостатистичному «регіональному» спікеру, але і замашками, жестикуляцією та навіть мімікою, як справедливо говорилося в одному довгому телесеріалі, морди-лиця.
Це, так би мовити, поки що тільки пролог або загальна картина маслом.
Завтра, у завершальній частині імхо, спробую вирішити більш складну задачку: показати, якщо хочете, документально, що конкретно підхопив від… і чим Зарубінський став схожим на Чечетова, на Г.Герман, на І.Богословську, на О.Бондаренко…
prokop14
(
закінчення)
©
prokop14 [23.02.2013] |
Переглядів: 9650