Якщо здуру битися головою об стінку, то є ризик, що цегла повипадає і стіна розвалиться. Тому треба, аби з протилежного боку стукався хтось синхронно.
Раніше в нас таким стукачем був лише народний депутат Вадим Колісниченко від Партії регіонів, а тепер ще й Ірина Фаріон від «Свободи» з`явилася.
Раніше він постукається головою об стінку і зробить заяву про те, що бандерівців засудив Нюрнберзький трибунал. Трошки прибріхував у своїх боротьбі з ненависним українськими буржуазним націоналізмом. Правда, потім вигадав іншу формулу. Мовляв, вищезгаданий трибунал засудив усіх колабораціоністів і відповідно бандерівців також. Ну це все одно, що сказати трибунал засудив усіх шахраїв, а значить і Колісниченка разом з усією Партією регіонів. Їхнє шахрайство підтвердив сам заслужений диригент України Михайло Чечетов. Про «развели как котят» пам’ятаєте?
Інша справа Ірина Фаріон. Вона днями теж явно стукнулася лобом в стінку і закликала не вивчати російську мову, яка є мовою окупанта. Повинен сказати, що там, де один Колісниченко пройшов, трьом Фаріон робити нічого. Бо він, хоч і бореться з українською мовою, але так простодушно ніколи не закликав її ігнорувати. А пані Ірина - з усією націоналістичною щирістю.
І це ж треба, щоб її тверезий заклик не вчитися за підручником історії однодумця Колісниченка нафталінового совка Табачника поєднувався б з такою дурістю. Ну хоча б про суто практичні міркування подбала на зразок: «Я русский бы выучил только за тем, чтобы допрашивать пленных».
Сиджу собі і думаю, чи діждемося ми того Вашингтона, який скаже: «Учітеся, трасця вашій матері, брати мої, прошу вас, благаю. Вчіть мови – чим більше, тим краще. І російську в тому числі». А поки що виходить мова на мову як головою об стінку.
Тільки навіть синхронне стукання стінку розвалить. Цегла не випаде в один бік, а просто розтрощиться. Доведеться лобами стукатися. Як баранам.
©
lukanov [30.01.2013] |
Переглядів: 1800