Оце вскочили в незалежність .. Як хлопчина під вінок - по зову плоті і за збігом обставин.
 
(Тут я на всяк випадок перепрошую у свідомого панства за відсутність належного пафосу і сльоз умілєнія, сподіваючись на появу радісно-піднесенного імхо від налаштованих на свято скрайберів)
 
Так отож ..
 
Можливо хто пригадає, чи була колись держава Україна в таких межах, у яких ми отримали її від пана Кравчука? Шоб і Донетчина, і Слобожанщина, і Полісся, і Галичина, і (знов перепрошую) Кийов .. Та ще й Крим на додачу? Не кажучи вже про Одесу з її адісітами та пам'ятником мм-ператриці ..
 
І так подивитися, кому весь цей скарб дістався ..
 
Ну, полишимо сумне .. Тому що життя (саме по собі) вже є великим дарунком долі. Головне, на наш пересічний розсуд, – не тре надто сподіватися і не варто бажати надто аж .. Не потрапляти до міліції .. Не малювати папу в діркою в лобі ..
 
Взагалі, як казав Еклєзіаст, все єсть марнота .. Тіки шо одним випадає марнота у першому класі, а іншим випадає у третьому .. Від чого і виникають ідеологічні партії .. Ну, то вже деталі ..
 
А, ми ж про наше українське надбання, про соборність, .
 
**************
 
Я вот, до 90-го года, говорил токи по-русски .. Потому что так у нас, в Кийове тоесть, было принято. И я гадки не имел, что русский мне разонравится .. когда-нибудь. И вот он таки раз-о-нравился! Я стал уставать от произвола в порядка слов, от пропущенных глаголов, от мириады предлогов и окончаний, от родов и падежов .. От матюков, наконец .. Так присмотреться - язык расхрыстанной и неухоженной души ..
 
А украинский (украИнский, строгие мои пани и панове) мне внезапно стал близким и естественным .. Я обнаружил в нем латинский дух .. Поэтому научные тексты, когда выпадает их писать, я избегаю писать по-русски, пишу по-украински.
 
Скептики, конечно, заметят деликатно ..  Так украинский (украИнский) типа тот же русский .. И окончания, и предлоги .. Типа все это иллюзии и иррациональность .. На самом деле, это у тебя, Карт, патриотический абсцесс .. На что я возражу - возражаю! Все происходит вдали от сознания (чуть ниже сосков) .. Вот какая-то дисгармония возникает в области солнечного сплетения .. От этого вынужденого пребывания в русской языковой сфере. А в украинской - спокойно, затишно ..
 
Да-с ..
 
************
 
А тут зразу - і соборність, і демократія! Йооооооо !!!
 
А головне – державна мова!
 
І ось мені на згадку спала фільма нашого славетного режисера няшки Єльдара Рязаненко «Бережись автівки!» .. Саме той епізод фільми, де у минулому спортсмен (у виконанні нашої зірки Євгена Євстігнюка), а тепер керівник аматорської акторскої трупи, загоряється замахнутися на самого .. гм .. Шейкспєара .. Бути чи не бути ..
 
Так от і нас замахнула доля, і на соборність, і на демократію .. Майже Шейкспєар ..
 
**************
 
Шо забавно в нашей истории, так это донецкий феномен.
 
Пока мы, браття украинцы, прали свои вышиванки, шоб значит многими, но разными, колоннами двинуть в Европу, где нам, таким хорошим, всенепременно должна была усмехнуться доля, пока наши паны полковники крутили один одному дули, в это же время буквально рядом, на юго-восток от ланов гречкосеев и полонин вуйков, постала нация донбассов.
 
Не успели мы как следует раскатать нашу национальную идею, а они уже и партию сколотили, одну на всех (и за ценой не постояли), и януковича своего подготовили.  
 
«Аааааааааааа!» - возопили проницательные свидомые, «так это ж пятая колонна! Мы ж ее знаем. Она ж хочить отделиться, шоб значит пересрать нам нашу святую соборность. Москали поджуживают колонну, точно!» И стали полковнички крутить друг дружке дули пуще прежнего.
 
********************
 
Ай, панянкі, пані і панове! Хай там собі як, а ми у Бога на другомі місці!
 
*******************
 
Щойно дізнався про підготовлене довічне ув’язнення для Юлі .. І нестійке бажання шкрябати бурлєкси зникло.
 
Підгадали момент, професіонали! Перед підписанням угоди з ЄС .. Змусять ЄС благословити юліну страту ..
 
І ЄС підпише, так мені здається. Бо тут пішла вже суто геополітична гра, без будь-якої моралі .. Потребу в моралі вбив мовчазний український народ .. Який поки що не здатен на боротьбу .. Від козаків і УПА не залишилося нічого. Вишиванка, рука на серці і сльози умілєнія .. Це все.
 
От вам і хрест соборності .. Його несла одна Юля і вже донесла ..
 
Тепер на ньому висітиме ..
 
Навряд чи вона погодиться на довічне приниження .. Скоріше вмре від якоїсь хвороби. Або вони запротарять її до психушки, де перетворять на довічну траву ..
 
А роль народу у розпинанні Юлі? Як буде подано цю роль у майбутніх підручниках? Мабуть, ідеологи націоналізму приєднаються до вироку «суду» .. Не можна ж виносити вирок народу. Це було б неконструктивно.
 
*************
 
To be, or not to be: that is the question
 
ПС
Та історія не зупиняється, чи не так, любі мої?
То ж пошукаємо оптимістичних мотивів в наших наступних імхах .. Ну, у кого вистачить конструктиву ..