Які лише «компліменти» не відвалюють на адресу нашої влади. В перші роки існування держави Україна її називали, не без певної долі іронії, демократичною. Далі вона ставала диктаторською, бандитською, помаранчевою, сердечною. Продовжується період голубизації, нетрадиційної орієнтизації і т.д. Але по суті влада  весь період після 1991 року залишається радянсько- комуняцькою. Просто державна монополія на людину перейшла до монополій «своїх» , які на право особи бути людиною звертають ще менше уваги, ніж це мало місце в останні роки існування СССР. І при цьому владарі душ та тіл людських показово нічого не бояться. Точніше злякалися до цього часу лише один раз. І сталося це в момент проголошення незалежності України.
Комуністи, які в той час мали переконливу перевагу у Верховній Раді Української РСР , з переляку проголосували за самостійність, злякавшись патріотичної Народної Ради. Хоча, оцінюючи ситуацію з нинішніх висот, це був скоріш за все акт самозбереження. Завдяки цьому партійній номенклатурі вдалося оминути процедуру люстрації і в повному складі перейти в номенклатуру українську владну та в категорію бізнесменів. Якщо хтось хоче заперечити правдивість сказаного, то може спробувати назвати хоч одного колишнього партпрацівника з пенсією в 900грн або особу середньо- українського статку і нижче серед представників цього прошарку нашого населення. Мова тут не йде про всіх членів КПСС, які виконували переважно функцію «наповнювачів» авангарду радянського народу, а лише про тих активістів, які впевнено просували державу до комунізму, як вищої стадії фашизму.
Вони зберегли себе при владі , ввійшовши в кооперацію з безпринципними бандитами, і відхватили свою долю майна від народу через всякі сумнівні схеми приватизації.
І от сьогодні, по всіх ознаках, приходить час для нового ,поки- що легкого, мандражу влади, яка ще кілька місяців тому відчувала себе повним господарем території Україна. І причиною цього стала невеличка група людей в ВР, яка називається фракцією партії «Свобода». Майже  істерія розпочалася з кількох слів про  жидівочку, хоча її предки в Україні та інших державах так себе ідентифікували віками. І це лише тому, що сказані ці слова були представником названої політичної сили. «Свободу» вже пробують авансом судити за ті дії, які вона не чинила і чинити не збирається, але які їй дуже хочуть приписати.
Європа (!!!), невідомо з чиєї подачі, щось дуже захвилювалася від перспективних агресивних дій такої провладної партії, в руках якої потужний військовий потенціал, збройні сили 45 мільйонної держави! А що робиться з об’єднаною опозицією! Неподобство! «Свобода» заставила її випрямити спину, а лідерів відчути конкуренцію з боку розумного Тягнибока, фото якого зі злим виразом обличчя чомусь друкують навіть цілком пристойні видання.
І хоча дана публікація викличе на мою адресу багато нарікань прихильників поганого життя при регіоналах, замість достойного життя у свободі, все більше людей переходить до активної підтримки єдиної активної опозиційної сили українського суспільства і легка трясучка влади має шанс перейти в бажання не лише голову в пісок сховати, а й покинути таку благодатну землю, народові якої надоїло постійне приниження і визискування.