І шо? Всі дрихнуть?... Хє…
 
   Оце ж скільки вижрали усякої дряні… Скільки відер отих салатіків, центнерів отих сраних смажених задніх курячих лапів, та і просто отрави на кшталт шуби в сільодкє, або холодця із свинячої морди… Ви бачили колись свинячу морду живцем?...
 
   А пойла усмоктали…
 
   Валяюцця як дрова… Хєкають… А воно не хєкається…
 
   Так і бачу як який – небудь Дон Віталіо, або пан Валєріан у циганському ліфчику, вдягнувши один тапок одразу на дві ноги, зачепившись труселями за придорожній кактус, поривається знайти дорогу до ванної кімнати… А потрапивши на балкон, шукаєть кранік з гарячою водою, бо жопа примерзла до кастрюлі із огірками, помилково принятої за унітаз…
 
   А якась дівчинка, не взмозі перелізти через коханого, який розкарячив свої граблі аж до шихфонєра, із шостої спроби, партизанською тропою, через передню бильцю, під журнальним століком, пошкрябавши жопою кактус, таки таки попала у ванну кімнату… А там дзеркало… А в дзеркалі бабай!!! А бігом назад у спальню, а там теж дзеркало, і теж бабай!…А коханий – лягай дурепа, ти така і є…  
 
   А коли півні вже задралися кукурікати, а радіво прокаркало шо вже ніфіга сібє котрий час, а глазоньки не розплющуються, а в роті кака, а на йух би він здався отой Новий Рік…
 
   А хітрая Мрачная о 18-й провела старий рік, о 20-й зустріла новий, о 22-й лягла у люлю… І о п’ятій ранку вже як агурчік… А за вікном партизани ніяк не заспокояться, пускають кольорові ракети, та дурним голосом пісняка горлопанять…
 
   Хоча кому я це все розповідаю… Усі дрихнуть…
 
   Ану пад’йом!!! Ра-авняйсь!!! Смірна-а!!! Кругом бардак, країна в небезпеці, а вони дрихнуть…