От шо його робити? Влажу вчора до Сльому  і будь-які творчі потуги перетворюються у потік свідомості (бессовєстной, бєзжалостной і бєспощадной). З тєліка лунав канал «Ля-мінор», що створював фон для новин. Ну і треба ж дати простір Pavlotexу, хай флудить тут, а то під Сльомом можуть забанити…
***
Читанув я тут новину.
http://www.bbc.co.uk/russian/russia/2012/12/121219_russia_uzbekistan_csto.shtml
Одразу сум мене опанував за «собіратєля всєх земель» Володю Путяна.  Мля, ну шо ж ото за жисть така!? Впору застрелитись…

Михаил Кочетков

Стал вредным я и мелочным,
Глухим на оба уха,
Давно не тянет к девочкам,
Тем более — к старухам.
 
И в дворницкой под лестницей
Года мои проходят.
Давно пора повеситься —
Все руки не доходят

***
Але ж нашого ловеласа Вована «тянєт і к старухам і к дєвочкам» .
Ну, уяви собі на хвильку, братан. Цілий тиждень, як Божого збавлення, ти чекав на оту п’ятницю. Перебираєш у пам’яті усі генделики міста (ТС, ЄврАзЕС, ОДКБ…), де можна з «клізьмами позажигать» так шоб і не дорого і з користю для простати. Нарешті рішення прийнято. Обзвонюєш подружок і кожній обіцяєш, що

Юрий Визбор

Ты у меня одна, словно в ночи Луна,
Словно в степи сосна, словно в году весна.
Нету другой такой ни за какой рекой,
Нет за туманами, дальними странами.

Так просто, на всякий випадок, бодай шоб якась прийшла.
В решті-решт пару старих знайомиць погоджуються сумісно провести з тобою вечірку. Шкода шо ніяких гарантій не проголошується. Хоч би, мля не сплутати імена, бо обоє на У – Уляна і Устина. Інші нікуди не дінуться, бо вони у тому генделику наче б то безвилазно.
 
***
Ніч з п’ятниці на понеділок виявилась просто мерзотною. Улянка, курва така, шось собі напридумала і не прийшла, а Устинка оголосила, що твій «потенціал» нічого не вартий і вона «виходить з гри»,  а може навіть і заміж вискочить. Ото поблядував…

Михаил Кочетков

Да про вдовую кузькину мать,
Что уж год схоронила покойного,
Сама мается, гордая, блядь!
 
Не даёт, а должна ведь, паскудина,
Не царевна – училка, поди,
Да и муж был ханурик из студеня:
При живом можно было крутить!
 
Он ведь стрелочник так, по несчастию,
В прошлом – чин, так сказать, офицер,
Он такими заведовал страстями,
Виртуоз, так сказать, высших мер!
 
А теперь вот училки сипатые
Не дают, хоть ногами их бей...
Что осталось? Ругаясь по матери,
Не зубами, а стрелкой скрипеть.

***
Та шо там Вовка, а нашому то, а нашому взагалі заскоки, дурдом, як у Галіча. Судіть самі вже двадцять років робимо вибір

Александр Галич

Тишина на белом свете, тишина!
Я иду и размышляю не спеша:
То ли стать мне президентом США,
То ли взять да и окончить ВПШ!..

Вирішив все-таки майже до ВПШ
 

Александр Галич

А ему ж в Москву
Не за песнями,
Ему выправить
Надо пенсию,
У него в Москве
Есть законная...
И ещё одна есть —
Знакомая.

Шухєру було, не передати. Всі ЗМІ губилися в догадках, слідкуючи за зборами Хєранта
 

Александр Галич

Первача я взял ноль-восемь, взял халвы,
Пару рижского и керченскую сельдь,
И отправился я в Белые Столбы
На братана да на психов поглядеть.

Шо він там у тих псіхів збирався робити, шо підписувати? Ніхто не знав, але напридумали… Особливо відмітилась опозиція, шо аж вся ПР гніватись почала.

Александр Галич

А как приняли по первой первача,
Тут братана прямо бросило в тоску.
Говорит, что он зарежет главврача,
Что тот, сука, не пустил его в Москву!

В результаті знову НЄОПРІДІЛЬОННОСТЬ і повна свобода дій

Александр Галич

Ах, у психов жизнь —
Так бы жил любой:
Хочешь — спать ложись,
Хочешь — песни пой!
Предоставлено
Им вроде литера —…

***
А Вовану залишається лишень далі сподіватись

Юрий Визбор

Вот поворот какой делается с рекой.
Можешь отнять покой, можешь махнуть рукой,
Можешь отдать долги, можешь любить других,
Можешь совсем уйти, только свети, свети!

Так шо, судячи з усього «Далі буде…»