для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Фкантєкстє від Канаріса: 1-7 грудня


Фкантєкстє від Канаріса: 1-7 грудня
Куди країна котиться? От куди? Вибрали, блін, спікера! Позорище! Мало того, що він схожий на розумного кролика, так іще й  мільйонер! Це просто щось неймовірне! Це просто щось страшне! Спікер – лице Верховної Ради України! Він має повністю відповідати символу влади, сакральній тварині України – або баран, або свиня… А тут… кролик! В очках і умний! Ви читали його декларацію? У нього ж три мільйони гривень на рахунках!!! Він живе у СВОЄМУ будинку! А у Віктора Федоровича – ні копійки нема, а Юля Володимирівна змушена по родині побиратись і жити на квартирі, а у Віктора Андрійовича син у друга машину позичав… Просто бандит цей Яценюк! Хто б міг подумати на третьому році Помаранчевої революції і Сєвєродонєцкого С’єзда Криші всія Украіни, що головою Верховної Ради буде пацан в окулярах родом з Чернівців? За шо баролісь?! Плюс – у чувака нема ніякого ордена, вірші він не пише, в комуністичній партії не був, вчених звань також нема. Повна і беззаперечна йому ганьба!..
 
Хоча, треба признати, що знайти фігуру більш компромісну для всієї України, ніж Яценюк, було б важко. Його можна з однаковою силою не любити від Чопа до Михайлівського, правда за різні якості. Східняки можуть його не любити – бо западенець, західняки можуть його не любити – бо наш хлоп в трийціть три роки таким начальником бути не може. Жид, стопудово – жид!.. Старші можуть не любити за молодість, молоді за швидкість кар’єрного росту, качкИ – за окуляри, ботаніки – за те, що пробивний, мужчини – просто так, жінки – за те, що лисий… Загадка принципа Яценюка – всіх мінусів має бути парна кількість (і вашим і нашим) – тоді й вийде один великий плюс.
 
Значить, має Україна з середи спікера, з п’ятниці коаліцію а споконвіку – конкурс на гетьманів: три вакансії на місце. Класика! У Верховній Раді туди-сюди швендяють ріелтери від Клюєва і натрапляють на ідейних (тому й дорогих) депутатів від БЮТ, які мають установку від Тимошенко гроші брати, передавати їх в дитбудинки і, хоробро порвавши сорочку на грудях, мужньо кидати в лице ріелтерам від ПР, -  «Всіх не купите!». На що, з легкою стурбованістю, реагують гаманці в костюмах, - «Всєх – і нє надо!»
 
"Для того, щоб дезорієнтувати Партію регіонів, ми чотирьох наших депутатів підвели до написання заяв (про вихід з коаліції), до здачі карток і навіть до отримання грошей", - розповіла лідер БЮТ.
Тимошенко заявила, що це було зроблено, щоб задокументувати спроби підкупу з боку представників від Партії регіонів. При цьому вона сказала, що гроші були повернуті назад.
На питання, чому гроші не віддали на благочинність, Тимошенко відповіла: "Тому що ми про це не попереджали Партію регіонів, а тепер попереджаємо".

Українська правда
 

Цікаво-цікаво, значить, якщо я правильно розумію, депутат від БЮТ Крук засів з Кимось від Партії  Регіонів у темному вогкому підвалі… І от, значиться, йому підіпхнули 20 мільйонів клятих американських доларів… До речі – це готівкою носили? Бо я в житті не бачив такої кількості долярів. Скільки це? Чемодан? Два? Ну, от взяв так Крук гроші і тут – засада! Вискакує з одною сторони Турчинов, з другої сторони – Губський і Юля така, сходить сходами по променю сонця, і каже людським голосом, - «Заберіть свої брудні гроші! Ми спеціально вас розіграли! Пан Крук не мав на меті відкликати підпис з коаліційної угоди!» «А що ж він мав на меті?!» - з жахом кричать ріелтери відступаючи до дверей та плутаючись у чемоданах грошей. А Юля Володимирівна їм, - «А він хотів ствердити себе та пройти страшні випробування спокусами, щоб довести, що він достойний носити важке звання депутата від БЮТ!» Додам ще, що пан Крук, мабуть хотів, щоб і його сина залишили керувати Одеським осередком партії «Батьківщина», а не знімали за різні неважливі «досягнення»…  І от, присоромлені рекрутери втікають, а їм слідом летять чемодани з грошима…
 

 
Я плачу. Я хочу, я дуже-дуже хочу бути депутатом. Я міг би щодня проходити випробування такими спокусами, а якщо б не пройшов… Гм, тоді взяв би гроші. Усе одно мені б нічого не було! А життя забезпечене. Ви пам’ятаєте всіх минулорічних зрадників?  Їм зараз зле? Вони щось втратили реально за те, чим займались? Так, вони зараз не в парламенті. Але ж чи потрібен їм ще той парламент? Вони вклали певні балабоси у прохід до Верховної Ради і тут же їх відбили! І заробили. Все! Все інше значення немає ніякого. Пару хвилин ганьби по телевізору і забезпечена старість навіть у внуків. Політична відповідальність за реальні хабарі – класна штука!
 

 
Українська політика перестала віддавати Візантійщиною. Просто Візантійщина – це дещо заслабке означення для того, чим став наш політбомонд. Захисники демократії від Партії Регіонів на процедурі голосування за Яценюка виглядали так само сумно, як і їх минулорічні брати по нещастю з помаранчевого табору, коли спікером ставав Мороз. Вони мало не плакали, коли дивились, як дисципліновано показували свої бюлетені депутати від БЮТ своїм лідерам на таємному (!) голосуванні за спікера. Віктор Федорович навіть порівняв усе це дійство з «казармою», але звідки Віктору Федоровичу знати про казарму? Тут, я б сказав присутня певна «камерність» (так, думаю,  Віктору Федоровичу має бути зрозуміліше) - усім тихенько про всяк випадок показали кулака, щоб ніхто не спокусився на зображення мертвих президентів… О часи, о звичаї – ви зовсім не змінились з пори Леоніда Другого! Колись – здається вже так давно, - за приблизно такою ж процедурою і з тими ж порушеннями Віктор Перший (М) при Леоніді Другому зробив спікером Володимира Литвина. Тепер, при Вікторі Блаженному, Віктор Другий (Б) зробив спікером Арсенія Яценюка… І там і там Юлія Володимирівна розраховувала щось одержати. Тільки зараз вона одержить своє при будь – яких розкладах. І одержить багато. Адже сьогодні їй, по великому рахунку, все одно бути чи не бути прем’єром – на горизонті інша більш важлива ціль, а політичні супротивники роблять стільки дрібних та дурних помилок, що зараз бажано взагалі нічого не робити. Час працює на того, хто не робить помилок. Тобто на того, хто нічого не робить.
 

 
А тим часом, стабільність у нашій великій країні таки утвердилася. Цього тижня знову рвонуло на тій же шахті ім. Засядька. Це стає доброю прикметою: вибухають шахти – значить жива ще вуглевидобувна галузь! Значить йде «на-гора» вугілля і працює опора української економіки – металургія. Вибухають будинки – значить є у нас газ! Плавають у Керченській протоці плями мазуту – є у нас добрі сусіди зі старими танкерами, які нам допоможуть чим можуть, як у тій приказці, де для хорошого друга не шкода і фекалій, в основному тільки їх…
Реально – все це вже обридло. Оті вибухи, пожежі, аварії, злодії в краватках, вбивці в погонах, бізнесмени «в натурі». Все стає звичним. Больовий поріг падає так низько, що розворушити сонне царство дрімаючого мозку може хіба що щось екстраординарне, хоча те, що ще рік тому здавалось екстраординарним – зараз настільки буденний факт, що навіть дивуєшся – як же це ще раніше не сталось?
 
«Президент Віктор Ющенко нагородив депутата Верховної Ради від Партії регіонів Бориса Колеснікова орденом "За заслуги" II ступеня.
Про це сказано в указі №1162/2007 від 28 листопада.
Ющенко нагородив Колеснікова за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний і культурний розвиток України, вагомі досягнення в трудовій діяльності, багаторічну сумлінну працю й з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року Акту проголошення незалежності України.
45-річнйи Колесніков - заслужений економіст України (з 2002 року), народний депутат 5-го й 6-го скликань від ПР.»
Українські новини
 
О! Оце системний підхід! А чим Колесников від Ківалова гірший? Навпаки – кращий! Я уже переживаю чому так довго не нагороджують Рината Леонідовича? А як це так без медалей ходить Віктор Федорович? Це ж еліта! А еліта – це ж порода! От чистопородні і відрізняються від інших медалями. Я довго думав, що ж мені нагадує сучасна тусня на Печерських пагорбах і мене осінило – це ж собача виставка! Там яку морду не бери – собака рідкісна! А чим більше медалів – тим породистіша сука… Пардон! Я не хотів собачих самок ображати… Так вирвалось…
 
А завершуючи тему орденів та героїв, я мушу сказати, що команда нашого Президента так само далека від народу, як декабристи від Герцена. Коли народ організовано дивився матч Ліги Чемпіонів «Шахтар» - «Бенфіка», то було ясно, що «Шахтарю» і його менеджменту разом з тренером можна дати смоли гарячої, дьогтю, камінь, звіздюліну, чемодан-вокзал-румунію… Що завгодно! Але в секретаріаті Президента вирішили дати... орден Мірчі Луческу:
 
«Президент Украины Виктор Ющенко наградил главного тренера футбольного клуба Шахтер Мирчу Луческу орденом За заслуги 3-й степени.
Как заявил глава Донецкой обладминистрации Владимир Логвиненко, церемония награждения прошла в Донецке во время презентации нового бренд-имиджа и логотипа клуба Шахтер.»

Корреспондент
 
Мамо рідна! Я знав, що «звізда» і «звіздюліна» однокореневі слова, але не думав, що вони взаємозамінні…
 
Ото й минув ще тиждень. В Україні населення організовано сходило в супермаркети та потратило там більше половини своєї зарплати на харчі, решту витратило на мобільний зв’язок, комунальні послуги, оплатило кредит на машину і сумно матюкнулося з приводу цін на нерухомість. Тепер лишилось дочекатись зарплати. Або, що тебе не кинуть партнери по бізнесу, а податкова перевірка пройде з мінімальними втратами… Попереду буде ще один вік-енд, де нам буде запропоновано оглянути черговий «камеді-клаб у чорному кварталі бєшених бабок». Таки дійсно, «щоб не плакать ми сміємось».
 
Ей, там! На горі!  Увімкніть світло, бо у тунелі має ж бути вихід! Навіть, якщо він схожий на яму…
 
Канаріс [06.12.2007] | Переглядів: 2541

2 3 4 5
 Рейтинг: 36.4/27

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook