… або мрачні шмарклі.
 
Пізня осінь, майже зима. Скінчився ще один політичний сезон, і «нові» депутати, наче старе, сухе, пожовкле листя поспішають сховатись від негоди реалій під затишним куполом ВР і … шарудіти, шарудіти, шарудіти, як миші, пардон … кріси.
А Карти почали відлітати в теплі фейсбуки.
 
На сайті тихо. Але без отого затишку  «з завислими над великим столом низькими абажюрами, з кохвами .. з неспішними грунтовними доповідями і з глибокими і всебічними їх оббалакуваннями.» Може й на краще, бо все створене в такому камерному інтелектуальному затишку здебільшого не життєздатне у вирі справжнього мінливого життя, яке несамовито б’є ключем, і здебільшого по голові.
 
Хоча й та тиша оманлива, от як вискочить зараз Мрачний дядько, з отого маленького села на 260 тисяч мордів, та як заволає дурним голосом … шо то за «хрень»,  це ж «патріотичне ніпрошо». То й не лякайтесь, то людині просто остогидло  валятися на дивані жопою догори і йому кортить трохи позайматися «вияснєнієм отношеній та свєдєнієм счотов», бо так розболілась душа, шо аж повний нєвтерпьож … як «ругацца» охота.
 
Ну а лаятись певно що краще за все з дохторами чи з лоєрами. Вони зразу в жопу не пошлють, бо оті халявщики, завумні теревені теревенить будуть, а ше кляті макументи плодять, а їм за це ше й грошики плати, та й розповідай все, як на духу. Не, таки якась паскудна нація, певно шо гірше за циган.
 
Не те шо вільні бариги від бакалії, шо в поті лиця ... купив, перепродав, прибуток в підвал, купив, перепродав, прибуток … созідатєлі! Тіки й всього шо слідкуй шоб рудий котяра сосисок з оселедцями не пожер, а нахабні продавщиці ще й грошей за роботу не почали вимагати, бо то вже не бізнес, а рекет якийсь.
 
Та то таке, битовуха.
Еге ж, то поки той насуплений не прибіг, може варто трошки про життєві історії з курйозами погомоніти? Бо якийсь дивний ото витвір мозку - «патріотичне ніпрошо». Якийсь оксюморон. Як вже допетрав шо патріотичне, то чому ж власне «ніпрошо»? Та й не буває патріотичного забагато, там де всі ЗМІ з ранку до ночі без упину про покращення добробуту лящать. А от що до рівня ІМХО, то певно шо він у всіх дописувачів різний, та навряд й хто заради саме пулітцерівської премії  висловитись щиро хоче, виключно шо наболіло. Особливо по темі.
 
Бо як сказав один єфрейтор від генералітету «Граждане поэты и прочие любители хитрозаплетенных ситуаций про солнце, дождик, асясяй переживания и любовные страдания, а так же про ветер, который дует то ли в ухо, то ли в жопу. Как то в пылу полемики забыли даже название сайта – Политический… Может вы будете заходить сюда когда мысли соответствующие появятся. А сопли размазывать куда-нибудь в женский журнал.»
 
А шо ж тоді робить з отими хто заходить з різними шмарклями про … «прощання з п’ятим верхнім зубіком»,  або про те яким  держаком лопати краще «штук двадцять паскудних, бомжачого вигляду, страшнючих собацюр» від молодої сучечки відганяти? Шось тут з послідовністю ота собацюра сильно порилась.
 
І взагалі дивно, бо загалом  то не така вже й мрачна натура у дядька, он навіть красу природи цінує, відпочиваючи прямо біля свого ж лабазу «у прохолоді петуній та жоржин» власної клумби …

 
шо розкинулась на березі водоймища, власне «здоровенної калюжі, яка ніколи не висихає».
 
Зрозуміло шо отим ескулапам з лоєрами, у яких влітку «штани приклєїлися до жопи, сорочка три рази висохла, сиплеться сіль, з роботи, автівка за три квартали, ближче нема місця, пробка, їде Чавун …» не так підвезло з калюжею та клумбою. Тому й мусять шукати гарні закуточки природи, де є можливість сховатись від того скаженого натовпу мармиз, часом не за одну тисячу кеме. Але з впевненістю скажу … скаженому собаці  то не гак. От тільки чому ж саме вони …


 
«хрень»? Ні, ну ясно шо своя калюжа ближче, але ж об’єктивність не варто втрачати.
Ну хіба що зауважу, шо й автівки бувають з своїм «кліматом».
 
А от дорікати хто з ким зустрівся десь на Майдані чи деінде та по скільки кухлів пива чи чогось міцнішого під добру розмову вижлухтив, то вже повна дурня. То тре менше «Хортиці» в митарів та різних вогнюків у підвалі заливать, то мо й буде час персоналу у вічі поглянути. Тоді може ота дурниця про клуб "ЕЛІТА ДД" менше мрачний мозок мулять буде, а от шо в жопу послати важче буде, то точно.
 
Ото зважаючи на реліктовість такого явища як юльок у синьому регіоні, де населення села здебільшого опікується … а чи бодай «не впав ще з мосту останній горлівський трамвай»,  прошу завгоспа Шрайка …
 
1) Враховуючи героїчну підривну діяльність Мрачного у глибокому тилу синюків, зарахувати його в отой клуб "ЕЛІТА ДД", позачергово присвоївши одвічний почесний рейтинг у 49 балів, та призначити на посаду … ЗавЗавгоспа «з редакторського режиму» та правом накладання на матеріали дописувачів двох штампів – «Хрень» та «Нехрень».
Для демократичності залишивши за персоналом право використання штампу – «пішов в жопу».
 
2) Для збереження душевного спокою цінного резидента, від себе бажаю – повернення до лабазу рудого кошака, та шоб сімнадцять дівчат, дві прибиральниці та зловредна бухгалтерша не тирили сосиски з оселедцями та не вимагали в тебе грошей через суд.
 
3) Маю надію шо таки вибачишся перед PiligrimK-ом.
 
P.S. Користуючись оказією шо цей манускрипт піде в донецький регіон, передаю щирі вітання побратиму водію вітрильної дошки Barry, сум що водоймища вже прихоплює крига, впевненість що за зимою обов’язково буде весна, та … доброго вітру!
(доречі, Мрачний, оті дошки під нами не тонуть бо натираємо їх днище рідкісним жиром лапландських гусей, що завозиться в Україну виключно контрабасом.)
 
P.P.S. Ну от і неймовірно прудкий Карт з теплих фейсбуків вже встиг повернутись, ну хоч на проводах погуляли.
 
P.P.P.S. От наче всі й вдома.
 
«Птицы улетают на юг от вьюг,
Иные пишут ИМХО, а не поют,
Люди хотят жить как в раю,
А мы остаёмся тут … мать твою!»