Так колишній міський голова Одеси, а нині "УДАРівець", в ефірі "Шустер-life" на Першому національному мотивував встановлення за його мерства пам'ятника Катерині ІІ.
 
Захищаючись від закидів на свою адресу щодо ганебного акту вшанування руйнувательки Запорозької Січі, він сказав, що в Україні безліч пам'ятників комунно-більшовицьким катам, на рахунку яких набагато більше українських життів, ніж в російської імператриці, а тому, мовляв, їй - можна.
 
Виходить, чим менше хтось загубив українського люду, тим більше він достойний пам'ятника?  Невже Гурвіц не розуміє антилюдськості запропонованої їм мотивації?
 
А чи так само б легко він встановлював пам'ятники тим, хто нищив євреїв? Слід розуміти, ті, хто був у цьому поміркованішим, отримував би в Гурвіца більшу прихильність, аж до увіковічення в бронзі чи граніті?
 
І це при тому, що той, хто врятував бодай одного єврея, вважається "праведником світу". Бо рятуючи людину - рятуєш Всесвіт. Чи може за Гурвіцом життя українця - має одну цінність, а єврея - іншу, куди більшу? Скількома життями іваненків, сидоренків, петренків Гурвіц оцінює одне життя такого як він?
 
Україна посідає четверте місце в світі за кількістю праведників після Польщі, Нідерландів і Франції. В нас таких 2402. Що, мало? Все одно не достатньо для того, аби не ставити пам'ятники тим, хто вніс свою лепту у винищення українців?
 
Чи не варто тоді, з огляду на заяву знаного одесита, ізраїльському Яд Вашему переглянути критерії удостоєння статусу "праведника світу" і вважати таким не того, хто врятував, а того, хто вбив чи видав фашистам якнайменше євреїв?
 
Олексій Мазур,
Дніпропетровськ.