Шановне панство  дурдомське!
 
Позаяк  слушного не маю що казати про свою нестатечнісь хлопчачу, мушу  одразу просити не вибачення, але гуманости у покаранні!
 
Прецінь наперед зарікаюся віршів писати і панство тому у свідки запрошую.
 
А на завершення   своєї , далебі,  невдалої поетичної карьєри, запрошую до Сльому Юкеншеда, що переміг  з рубайом
 
Возможно, деньки и получше бывали,
Пока нас «покращанням» не забодали,
Нет жизни, нет денег, еды и питья...
Теперь, вот, сидим, сочиняем рубаи
 

Творчої йому наснаги!
 

 
Прозаїк Ланецький