Підсумки парламентських виборів майже підбиті. Залишилось обробити менше, ніж піввідсотка протоколів виборчих комісій. Але для нашого аналізу це не має значення. Це важливо для мажоритарників, на чиїх округах ще не пораховані бюлетені.
 
У серпні 2010 року я опублікував на ДД статтю щодо порівняльного аналізу результатів виборів 2007 та 2010 років. Коротко нагадаю про зміст. В ній аналізувався розподіл регіонів та округів в координатах першого та другого переможця. По горизонталі відкладали кількість голосів, поданих за Партію Регіонів/Віктора Януковича, а по вертикалі – за БЮТ/Юлію Тимошенко.
 
Був продемонстрований особливий гіллястий розподіл територій: основна маса скупчилася в області малої кількості поданих за кожного з переможців. А з неї потягнулися дві гілочки східного та західного спрямування. На східному основна гілка – донецько-луганська з окремою дніпропетровсько-харківською гілочкою. Західний напрямок представлений львівською та київською гілками.
 
Було показано, що розподіл по виборчих округах має таку саму форму. При цьому є певні відмінності між розподілом 2007 та 2010 років. Зокрема, болото в центрі потроху розповзається  направо та догори. І це є поганою ознакою, оскільки свідчить про подальшу поляризацію суспільства та посилення протистояння.
 
Тепер проаналізуємо результатів цих виборів за таким же розподілом. Коротке зауваження стосовно кольору:
  - синім позначені території до перемогла Партія Регіонів;
  - червоним позначені території, де більшість здобуло ВО «Батьківщина»;
  - зеленим відмічені території, що віддали перевагу ВО «Свободі»;
  - жовтий – колір УДАРу (чомусь мені так вважається);
  - коричневим позначено території КПУ.
 
Дивимось картинку номер раз – традиційний розподіл територій між Партією регіонів та ВО «Батьківщина». Як бачимо БЮТ багато втратила і західна гілка майже зникла. А у лівому нижньому кутку знову утворилася купа мала. Області збилися до купи і нагадують стиснуту пружину.
 

 
Але ж крім «Батьківщини» є ще й УДАР та ВО «Свобода». Припускаю, що ці три політичні сили  мають однакове електоральне поле. На одному полі топчуться регіонали та комуністи. Тому мені здається цікавим розподіл в координатах, де спільний результат ПР та КПУ по горизонталі, а БЮТ, УДАРу та Свободи – по вертикалі. І отримуємо звичний розподіл, дуже схожий на розподіл 2010 року.
 

 
Як бачимо, БЮТ дуже щедро поділився голосами з УДАРом та ВО «Свободою». І це дуже тривожний дзвіночок для керівництва ВО «Батьківщини». Хоча мабуть вже й не дзвіночок, а набат.
 
Кумедно, але Закарпатська та Чернігівська області продемонстрували однакові результати, але в перші перемогли Регіони, а в другій – БЮТ. З чого б це?
 
Розподіл результатів голосування в розрізі округів дає дуже цікаву картинку та підтверджує тенденції, про які йшла мова у згадуваній статті.
 

 
Як бачимо «регіональні» округи розтяглися по горизонталі, а "бютівські" скупчилися на досить невеличкій площі. Ще одна особливість червоні й блакитні цяточки не «заповзають» на територію іншого кольору. УДАР та Свобода передбачувано у червоному секторі. Хоча перші й значно ближче до блакитних. Комуністи – хитрожопі – бо на межі.
 
А от розподіл спільних голосів – ПР+КПУ проти БЮТ+УДАР+Свобода – майже пряма.
 

 
Центрального ядра немає – "розсосалося". Окремі гілочки злилися з основними: дніпропетросько-харківська з’єдналася з донецько-луганською, а міськкиївська з львівською. Наступний крок – зсув ядра червоної та блакитної зон вліво-вверх та вправо-вниз відповідно.
 
Що ж цього випливає? ІМХО таке:
1. Ліміт терпіння не вичерпався: ще є куди і кому сунути, але недовго і недалеко.
2. Протистояння в суспільстві посилюватиметься, а протестні настрої й далі накопичуватимуться. Причому як на заході так і на сході.
3. При збереженні ситуації та чинників її розвитку поляризація суспільства посилюватиметься. І наступні вибори, які завжди відігравали функцію каталізатора та мобілізатора, будуть ще більш жорсткішими, ніж ці. Висока ймовірність того, що вони мирно не завершаться.