Шановні товариші, добродії, господа! Післязавтра, на довгі роки вирішується доля України. І хто знає, можливо, сьогодні ми всі, разом з вами, навіть не уявляємо, які випробування нас всіх очікують у нашому житті через деякий час, тільки тому, що ви своєю сьогоднішньою вірою та переконаністю цьому не зашкодите, а, можливо навіть, посприяєте майбутній катастрофі. Звертаюся до вашого розуму, подумайте про те, що сили, яких ви хочете переобрати ще на один строк, є державними злочинцями. І це не перебільшення, це визнав весь цивілізований світ. Рано, чи пізно, але їхній час скінчиться. Вони не вічні.
І настане час покути та розплати. Подумайте сьогодні про те, як і ви, ті, що допомагали злочинцям, будете дивитися в той час людям у вічі. Своїм близьким та рідним, дітям і внукам. Як будете виправдовутись колись перед своєю совістю. Подумайте про це сьогодні, поки ще не пізно, поки у вас є ще час. Якого назад повернути вже буде неможливо.
Шановні громадяни України, українці! 28 жовтня ми переходимо межу, за якою нас будуть називати або людьми, або орками. І кожен із нас має тільки три набої. Це наша честь, це наша совість і це наше слово. А більше у нас немає нічого. Ми можемо заплямувати нашу честь перед прийдешніми поколіннями, які не зрозуміють, чому ми бездарно сплюндрували той час, в якому жили. Ми можемо продати нашу совість за грудочку цукру і втратити назавжди нашу державу. Ми можемо промовчати і в подальшому жити в рабстві. Але ми цього не зробимо. Бо ще маємо останні наші три набої. Ми не продаємося і ми не торгуємо своєю совістю. Ми маємо нашу честь і ми маємо нашу державу, за які будемо стояти насмерть. Бо більше у нас немає нічого.
І ми скажемо своє останнє слово і не розбіжимося, хто куди. Ми зробимо свій, український вибір. Ми не перетворимось в орків, втративших людську подобу. Нам не буде соромно перед іншими народами світу за нашу безпринципність. Ми з честю перейдемо межу, котра відділяє наше сьогоднішнє від завтрашнього. Заради всіх нас, заради тих, хто буде жити на цій землі вже після нас. Ми це можемо зробити і ми це зробимо. Ми не зрадимо.
І колись згадають і про нас. І тоді хтось скаже – Слава Україні!
