На ДД є деякі автори, які нав'язливо розповсюджують декадентні відчуття. Пропагують занепад і зневіру, злегка приховуючі свій намір ніби співчуттям до "мрійників-романтиків". Ніби, Україна - це країна, якій притамані дебілізм та хаос. Якби оці "знавці народної душі" завжди писали в подібному дусі, їх не читав би навіть останній україножер. Тому, періодично вони показують, що вони теж за народноє сщастьє і прогрессівноє чєловєчєство. Ці чєловєковєди не були б варті жодного слова, але їх читають, до них прислуховуються! Цікаво, чи не спадало Вам, шановний читачу, на думку те само, за що я пишу? І навіть є власне уявлення щодо персонажів?
 
У часи СРСР телевізійні новини не обходилися без репортажів за "іх нрави" та "мір чистогана". Пам'ятаю, як якійсь Валєнтін Зорін бере на вулиці Вашингтону інтерв'ю в негафроамериканця. І той щиро розказує нам усю уважно заховану правду - як Америка котиться у прірву, як всі в цій країні збожеволили і таке подібне.
 
В 99,99% підданих Кремля складалося стійке враження, що тільки страна окончатєльно побєдівшего социалізма може, і зобов'язана врятувати світ. Ці люди ніколи не були в Америці, але свято вірили тим, хто був туди відряджений партією і щосили здобував те відрядження, аби хоч трохи пожити у тій "гнилі".
 
Ну, добре, відряджені "бачили" те, що їм було наказано там "побачити". Але що можна сказати за тих, хто оцьому вірив? Їм дали послухати невідомо кого, знайденого не відомо як, той невідомий наговорив у мікрофон казнащо, а благодарниє тєлєзрітєлЯ все сприйняли как положено з абсолютною довірою до коментатора, який резюмував: загнивають вони остаточно, оті буржуїни.
 
Думаєте, ті довірливі піддані були такими довірливими тому, що не були в Америці? Помиляєтеся, читачу! Світ здригнувся, коли побачів, що скільки б росіяни не їздили на Захід, їхній світогляд майже не змінюється. Точніше - не змінюється в міцного осередку, який становить щонайменш 70% (рейтинг Путіна). Вони так само свято вірують, що Захід - то ісчадіє ада. 1:1, як представники ісламського світу, які заполонили Европу, але чомусь від цього мусульмани ставляться до неї щонайменш, не краще, ніж  десь у середині 20 століття. Бо у ті часи ніхто не писав за ненависть арабів (наприклад) до Заходу.
 
Тобто,люди ДИВЛЯТЬСЯ, і НЕ БАЧАТЬ!
 
Щоденно стикуюсь із думкою окремих авторів за занепад в Україні моралі та людської гідності взагалі. Звідки вони це беруть? "Бачать навколо себе" - їхня відповідь. Але чому вони роблять висновки за всю Україну, ніби вона абсолютно однакова всюди і во всіх прошарках суспільства.
 
Чому один автор зі сходу постіно жаліться на занепад, а другий - з півдня, навпаки, пише за під'йом народного протесту. Нехай, в певних межах, але ж під'йом, а не занепад!
 
Пам'ятаєте притчу за сліпців? "Слон - це дерево". "Ні, це - велика змія". "Не змія, а щось криве й гостре!". Чи може бути правою людина з фєфєктом зору? І що таке - той фєфєкт? Це не так погані очі, як погана логіка, яка має сполучати розрізнені дані у єдину картину. Повнота, строгість та несуперечливість картини світу - ось три кита, які надають критерій для оцінки зору.
 
Ще треба додати, що бачення світу без викривлення ще не гарантує вірних висновків. Потрібна ще й воля до руху вперед. Якщо в душі замість вогню - шмарклі, будь яка правдива інформація безглузда. І все безглузде. О - чуєте, читачу, оцю ноту "сі"? - "Все безглузде!" Вам це нічого не нагадує? Нікого з ДДшних шаманів з їхніми нескінчаємими нудними піснями, які вони шахрайські й злодійкувато полюбляють прикращувати піснями власних антиподів? Добре, що Джон Леннон цього не знає. Нехай бунтівник спить спокійно.
 
На останок:
 
Зазвичай, симптоми окремої хвороби - лише показники якогось системного негаразду. Це лише його прояв. Це стосується так само й хвороб зору.
 
Не вірте шаманам, вірте власному розумові. Збуджуйте свій розум. Бажайте і досягайте. Боритесь і перемагайте. Гоніть від себе тих, хто спинає вашу волю та навіює апатію - бо це подих смерті всього, що для Вас святе. Це - Ваші особисті вороги.
 
Майте впевненість в собі і в товаришах. Таких в Вас набагато більше, ніж Ви, мабудь, вважаєте.
 
Хто бореться, той перемагає. Щонайменш - власну ницість.