Користуючись правом виступу на вічі, допоки пан завгосп залишає його власним санітарам, хочу висловитися щодо близького майбутнього.
 
Є підстави очікувати більш хитрої поведінці окупантів, ніж нам хотілося б. Не буду їм підказувати , як само їм нас оманювати, але вони намагатимуться розтягти в часі все те, що може бути сигналом до мобілізації народу на рішучий виступ. Будуть якомога затягувати підрахунок голосів, зроблять вигляд, що не так для нас все погано, а коли побачать, що люди розійшлися по хатах, раптом з'являться остаточні підсумки, або "пєрєходи" депутатів до фракції ПР та КПУ. Або так: за списками окупанти поразку визнають, а за мажоритарниками - навпаки. Робитиметься все, аби не було очевидних фальсифікацій. Кишеньковий екзит-пол переконуватиме людей в уявній байдужості народу. І народ хвилюватиметься: чи виходити на вулицю? Адже - якась багнюка, невизначеність... Отією невизначеністю й будуть водити нас за ніс.
 
Наша поразка - у оборонній стратегії. Наша перемога - у наступової стратегії. Треба мати ініціативу. Не давати ворогові використовувати накопичені ресурси за відпрацьованими ними сценаріями. Треба ЛАМАТИ їм картину. Аби в них їхні гебістські луб'янські голови очуміли остаточно й втратили зкоординованість. Аби МІСЦЕВІ колаборанти побачили слабкість, невпевненість режиму і поховалися замість того, щоб допомагати окупантам. А без колаборантів окупанти слабкішають втричі.
 
Отже,
1) Наша ініціатива.
Не треба очікувати дій окупантів. Діяти самим. Діяти різноманітно і по всій Україні разом. На всі міста й містечка в них не вистачить не тільки що Беркуту, а й простих міліціянтів. До того ж, оті прості міліціянти часто-густо - наші хлопці. Хто їх знає - поговоріть з ними відверто десь, де вас ніхто не підслухає.
Локальні перемоги у маленьких містах будуть майже рівнозначні перемозі у Києві. Не згодні? А ось послухайте. Перемога у містечку - це плацдарм для формування українських загонів, це місцевий арсенал(!). Це діючи підрозділи міліції, або (ще набагато краще) армії, які перейшли на бік повсталого народу.
 
2) Бути не очікуваними і хитрими. Опозиція проголосила збір на Софієвській площі. Чого очікують окупанти? Того, що прийде багато беззахисних неозброєних овець. Висновки не роблю, бо не маю тут прогнозу стосовно їхніх дій. Зараз я кажу за очікуваність. Ще вони очікують можливу ходу на Банкову, чи до Ради. Всі шляхи перепнуть, 100%. Але ж і сили свої вони сюди зтягнуть!! Тобто, в інших місцях сил буде мало. Киів вибухне - підтягнуть з інших місць додаткових Гепардів з Грифонами. Тим послаблять свої тили - решту українських міст.
 
3) Бути солідарними. Якщо вони розпочнуть відверту війну проти киян, у той самий час в інших містах їх мають бити такі ж само українці, як і у Києві. Причім, бити справжньо. Без сумніву. Бо тут так: або вони нас, або ми їх. Війна. Користуючись місцевим ТБ, звертатися до народу з призовом приєднатися заради майбутнього наших дітей.
Стосовно тактичних схем: військовим це краще знати.
 
4) Знайти патріотичних військових та міліціянтів. Навіть відставлених. А ті знайдуть НЕ відставлених. Військові матимуть ключову значущість. Бо озброєні та навчені. Люди згуртуються навколо них. Тільки треба пам'ятати, що окупанти безсумнівно створили величезну мережу сексотів та електронних засобів підслуховування. Будьте гранично обережними та винахідливими з огляду на це!
В українських сучасних умовах перехід на бік народу ОДНОГО(!) військового підрозділу буде гарантією нашої перемоги. Бо воювати проти військових за януковичів НІХТО не схоче.
 
5) Дісципліна і єдність. Як це інколи не важко і суперечливо на перший погляд, ініціатива має бути узгоджена з дісципліною та єдністю українських лав. Не повинно бути партизанщини там, де можлива регулярна організація. Сили мають бути об'єднаними, а не розпорошеними.
 
Малий успіх означатиме виключно необхідність йти далі, не зупиняючись ані на мить. Читали Спартака Джованьолі?
 
Рядовий Райан у наших умовах не требує захисту. Захисту требує Україна. І Рядовий не відмовить їй.
 
Це не значить, що без військових народ не переможе. Переможе і без них. Тільки це буде важкіше і дещо довше.
 
У будь-якому випадку,
 
Україна переможе!