Ми привикли розуміти, що класичним рабством вважається система, в якій людину примушують виконувати роботу потрібну для когось і ця праця не оплачується, а рабовласник витрачає мінімальні кошти на утримання рабів. Але, рабовласницька система, з точки зору, сукупності економічних взаємовідносин між суб’єктами має 4 ознаки, які притаманні любій рабовласницькій системі:
1. Раб витрачає свій час на працю, за яку більшу частину прибутку або благо отримує рабовласник.
2. Рабовласник накопичує багатство.
3. Раб забезпечується тільки мінімальними потребами.
4. Рабовласник контролює пересування та місцезнаходження раба.
Відповідно до цих ознак проглянемо еволюцію рабовласницьких систем.
Античне та східне рабство.
Раб працює, формуючи блага, якими користується рабовласник, а для раба забезпечує місце для проживання, мінімальне харчування та одяг. Рабовласник накопичує багатство. Також, над рабом встановлена система контролю із застосуванням фізичної сили, у тому числі і для стимулювання праці. Раб не може виходити за межі рабовласницького маєтку.
Феодальне і кріпосницьке рабство.
На період утворення цих рабовласницьких систем, функціонування грошової системи призвело до формування у суспільстві розуміння, що за свою працю можна отримати власне благо або можна отримати прибуток, якщо благом хоче користуватися інша людина. У грошовому еквіваленті вимірюється не тільки товар чи послуга, а й праця. Встановити різко рабовласницьку систему, із відмовленням в оплаті праці, було дуже проблематично. Тому, за часів цього рабства почали використовуватися механізми маніпулювання свідомістю людей для порабовласнення.
Фактично, людина заробляє, перш за все, для забезпечення первинних потреб (їжі, одягу, помешкання), далі для формування безпеки і, аж потім, для накопичення багатства, а рабовласника цікавить тільки накопичення багатства.
Тому, рабам залишили ілюзію, що вони отримую прибуток. Спочатку зобов’язали ніби «формувати безпеку», відділивши одну третю прибутку, потім встановили обмеження щодо вільного переміщення, прикріпивши документально за переписом приналежність до певного феодала чи пана. І на останок, зобов’язали віддавати третю частину прибутку рабів, щоб вони не могли накопичувати багатство.
Таким чином, рабовласник почав накопичувати багатство, відбираючи у людей. При цьому не турбувався питанням забезпечення їх первинних потреб, а тільки залишаючи рабам частину їх прибутку.
Сформована на самому початку «безпека» (армія) перетворилася у контролюючий та каральний інститут.
Розлючені раби-кріпаки вимагали права вільного пересування, тому наступна рабовласницька система дала людям ілюзію права вільного пересування.
Радянський Союз, як рабовласницька система.
Прихід нових рабовласників почався із того, що забрали у всіх їхні блага, сформувавши своє стартове багатство та зробивши всіх рабів рівними. Це супроводжувалося встановленням системи контролю рабів. Всіх, хто заперечував законність відчуження їхньої частини багатства – карали та залякували інших.
Отже, відразу встановили контролюючо-каральний механізм рабовласницької системи. Але, система мала формувати 2 ілюзії для людей: право розпорядження прибутком за свою працю та право вільного пересування.
Першу ілюзію забезпечили встановленням майже всім рівних заробітних плат та контролем постачання для суспільства кількості товарів. Дефіцит товарів породжував відчуття постійної нестачі, тому, коли щось з’являлося у продажу всі відразу розкуповували. На деякі товари, які відносяться до категорії не первинних, а благ (наприклад, меблі, машина) люди записувалися у черги.
За межі функціонування рабовласницької системи виїжджали тільки ті, у кого залишалася прив’язаність до «дому» і під контролем (супровід КГБ).
Дана система сформувала третю ілюзію: раби працюють на суспільне благо. Але, після розпаду радянського союзу – суспільного блага у грошовому еквіваленті ніхто не отримав.
У наш час почалося впровадження нової рабовласницької системи. Я її назвала «ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ПРОГРЕС». Вона приходить мирно, як друга, але є тотальною, як радянська. На цей раз, механізмом порабовласнення і контролю є світова фінансова система і формує ще одну ілюзію – суспільної корисності. Рабовласниками будуть власники банків та страхових компаній.
В Україні сьогодні набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків» № 5284-17 від 18.09.2012. і це початок узаконення рабовласницької системи у нашій державі.
Цей Закон забирає право громадян на вільний вибір користуватися банківськими послугами чи не користуватися та обмежує право купівельної спроможності дозволяючи Національному банку встановлювати граничні суми розрахунків готівкою. Це «прикріплення» рабів до банків, як рабовласників.
Тобто, якщо Ви маєте гроші готівкою і хочете придбати холодильник – Ви цього не можете зробити безпосередньо. Ви зобов’язані віднести гроші у банк, відкрити розрахунковий рахунок, Вам додатково дадуть кредитну картку і тоді Ви зможете піти в магазин і купити. І Вас не питають, чи хочете Ви користуватися банківськими продуктами?
На сьогодні, нам дають ілюзію, що все це робиться з цілю переходу на повністю безготівковий режим, але з самого початку все контролюється Нацбанком і по всім операціям накопичується інформація у центральному процесинговому центрі, який Нацбанк має право створити, згідно даного Закону, з цілю обробки даних будь-якої операції, яка буде відбуватися за допомогою платіжної картки. Як результат, Нацбанк отримує контроль над даними не тільки фінансовими, а й, зокрема, про місце перебування того чи іншого власника картки.
Отже, система контролю пересування рабів – встановлена і нас «прикріплюють» до рабовласників. При повному переході на безготівковий режим ніхто у світі не зможе нічого ні купити, ні продати, якщо не буде користуватися банківськими послугами. Це буде повний контроль над доходами і витратами. А для чого він? Для того, щоб раб не витрачав більше, ніж середній показник затрат встановить рабовласницька система «цивілізаційний прогрес», а іншим користувався рабовласник.
Сьогодні фінансові інститути вчать «фінансовій грамотності». Людям насаджують, що 40-50 % доходів вони повинні відкладати на накопичувальні страховки, 30-40 % на інші фінансові продукти (депозитні рахунки та у фонди), а використовувати на поточні потреби тільки 15-20 %. Це називають «формування фінансової незалежності». Тільки чия буде ця незалежність? Ви не будете мати вільний доступ до власних грошей!!!
Та залишається ще одне питання відкрите – потрібно всіх покласти на облік, щоб вони не відмовилися жити без «цивілізаційного прогресу», поза рабовласницькою системою. З цього приводу в Україні ВР прийняла 2 жовтня 2012 р. Закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр» (№ 10492) За допомогою даного Закону формується облік усіх людей по паспортах на базі вже законно існуючої державної інформаційної системи. Ті, хто, з певних міркувань, відмовилися від ідентифікаційних номерів – не є захищенні від даної рабовласницької системи.
Як економіст, вважаю, що сучасна світова фінансова система – є системою порабовласнення суспільства у 21 ст. і остаточне встановлення даної рабовласницької системи відбудеться після повного переходу на безготівковий режим, а документи з чіпами – це тільки можливість обліку і додаткового контролю пересування.
Всі чотири риси рабовласницької системи є присутні.
1. Раб витрачає свій час на працю, за яку отриманий прибуток не використовує на власний розсуд. Йому, механізмами маніпуляцій нав’язали непотрібні фінансові продукти, створили ілюзію формування фінансової незалежності і рабовласник забрав гроші до себе. Прошу врахувати, поняття «вільний доступ до власних коштів» - це ілюзія. Згадайте недавню кризу. Хіба легко було забрати свої гроші з депозитів?
2. Рабовласник накопичує багатство.
3. Раб забезпечується тільки мінімальними потребами. «Фінансова грамотність» вчить обходитися мінімальним.
4. Рабовласник контролює пересування та місцезнаходження раба.
Молодіжна громадська організація «Мальовничий край русичів» організовує хресний хід з Ужгорода на Київ. Нам залишається тільки молитися.
Телефон для довідок: 050 - 884 – 93-90.