Ну, нарешті!
Нарешті Партія Регіонів зробила те, що я підтримую всім серцем і всією душею – створила музей власної історії в місті Харкові.
 
В Харькове на этой неделе премьер-министр Украины Николай Азаров откроет музей Партии регионов, который будет располагаться в помещении Харьковской областной организации ПР, сообщил заместитель главы организации Евгений Савин.
 
Як же це можна було обходитися без нього стільки часу?! Адже населення було відірване від джерела наснаги, дезорієнтоване в парадигмі руїни та стабільності, власне кажучи - було в сенсі партійної роботи кинуте напризволяще.
 
Оскільки музей буде розміщено в Харкові, то пропоную посадовити на фронтоні будинку парні скульптури горгулій - Гепу і Допу.
 


 
Я розробив приблизний сценарій екскурсії «Від з'їзду до з'їзду» залами музею, де відвідувачі в захопленні переходять від одного експонату до іншого у супроводі коментарів, що лунають одночасно всіма дев*ятнадцятьма мовами регіональних меншин – у точній відповідності із Законом Ківалова-Колесніченка. Експонати музею складені, в своїй більшості, із фондів Дурдому.
 
Установчий з'їзд Партії регіонального відродження України відбувся 26 жовтня 1997 року в Києві. У цей день делегати, які представляли 21 область країни, міста Київ і Севастополь, вперше публічно заявили про утворення нової політичної партії. З'їзд також прийняв статут Партії регіонального відродження України. Головою партії був обраний мера міста Донецька Володимир Рибак.
 
В цьому місці екскурсанти проходять повз стенд із панорамою Донецька. На териконі шахти ім. Засядька стоїть Володимир Рибак, мрійливо вглядаючись в далечінь…
 
17 листопада 2000 року III позачерговий з'їзд Партії регіонального відродження України, прийняв рішення про реорганізацію Партії регіонального відродження України шляхом приєднання до неї Партії Труда, Політичної Партії «За красиву Україну», Партії Солідарності України, Всеукраїнської партії пенсіонерів. З'їзд надав об'єднаній партії нову назву - Партія регіонального відродження «Трудова солідарність України.
 
Логічно було б назвати нову політичну силу "Партія красивого регіонального відродження пенсіонерів України «Трудова солідарність України», але… ну не було мене на тому вікопомному позачерговому з'їзді.
 
Об'єднавчий з'їзд партій відбувся 18 листопада 2000 року. Очолили новостворену Партію регіонального відродження «Трудова солідарність України» співголови - В. Ландік, П. Порошенко і В. Рибак.
 
Музейники пояснюють екскурсантам, що до 18 листопада 2000 року були відомі два триумвірати - перший у складі: Гай Юлій Цезарь, Гней Помпей Великий и Марк Ліциній Красс (60 р. до н.е.) та другий - в 43 р. до н.е. (Марк Антоній, Октавіан, Марк Эмілій Лепід) і демонструють епічне полотно «Третій тріумвірат».
 

 
3 березня 2001 на позачерговому з'їзді Партія змінила назву на нинішнє - Партія регіонів, а також обрала нового Лідера, яким став голова Державної податкової адміністрації України Микола Азаров.
 

 
14 грудня 2001 року IV позачерговий з'їзд Партії регіонів підтримав факт створення виборчого блоку демократичних сил «За Єдину Україну!» (Партія регіонів - М. Азаров, АПУ - Н. Гладій, ПППУ - А.Кінах, НДП - В. Пустовойтенко та «Трудова Україна» - С. Тігіпко). Лідером Партії було обрано В. Семиноженка.
 

 
У листопаді 2002 року депутатська фракція «Регіони України» і парламентська група «Європейський вибір» висунули кандидатуру В.Януковича - члена Партії регіонів, голову обласної державної адміністрації Донецької області - на посаду Прем'єр-міністра України.
 

 
На початку 2003 року Партія регіонів уже була однією з найчисленніших партій України. В її рядах нараховувалось понад 560 тисяч членів, які працювали в 27 регіональних, 680 районних і міських парторганізаціях. Активно діяло і розвивалося молодіжне крило Партії - Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Союз молоді регіонів України.

 

 
19 квітня 2003 в Києві відбувся V черговий з'їзд Партії регіонів. З'їзд обрав Головою партії Прем'єр-міністра України Віктора Януковича.
 

 
4 липня 2004 в м. Запоріжжя пройшов VI з'їзд Партії регіонів. На ньому в якості єдиного кандидата на президентських виборах був висунутий Голова Партії регіонів, Прем'єр-міністр України Віктора Янукович.
  

 
У першому турі президентських виборів, який відбувся 31 жовтня 2004 року, за Віктора Ющенка віддали свої голоси 39,90%, за Віктора Януковича - 39,26%. Другий тур виборів відбувся 21 листопада 2004 року. З перевагою понад три відсотки голосів (49,46% проти 46,61%) переміг Голова Партії регіонів, Прем'єр-міністр України Віктор Янукович.

 

 
Представники протилежного табору не змирилися з поразкою, і за заздалегідь розробленим сценарієм взяли на озброєння тактику психологічного тиску та антизаконних дій. Столиця занурилася у вир так званої помаранчевої революції. Разом з тим на сході і півдні України проходили масштабні акції на підтримку В. Януковича.
 

 
Результатом судової тяганини, яка відбувалася під шаленим тиском опозиції, стало рішення Верховного Суду про третій тур президентських виборів. Він був проведений 26 грудня 2004 року. Остаточні результати цього голосування були оголошені 10 січня 2005 року. В. Ющенко отримав 51,99% голосів, В. Янукович - 44,20%.
 

 
5 березня 2005 в м. Київ відбувся VII з'їзд Партії регіонів. З'їзд затвердив рішення про перехід Партії в опозицію по відношенню до дій влади, які не відповідають нормам Конституції та чинному законодавству України, погіршують економічну ситуацію, соціальний захист населення, обмежують права і свободи громадян.
 

 
3 грудня 2005 в Києві відбувся VIII з'їзд Партії регіонів, якій прийняв рішення щодо самостійної участі партії у виборах-2006 всіх рівнів. На з'їзді був затверджений список кандидатів у народні депутати України від Партії регіонів та її передвиборчу програму «Добробут - народу! Влада - регіонам!» Керівником виборчої кампанії Партії регіонів був обраний Євген Кушнарьов.
 

 
IX з'їзд Партії регіонів, який проходив у Києві 4 березня 2006 року, сформував та затвердив завдання Партії регіонів на завершальному етапі виборчої кампанії. Рішення з'їзду містили завдання виборчим штабам щодо забезпечення чесних демократичних виборів з метою недопущення використання владою адміністративного ресурсу, "брудних" технологій і фальсифікацій народного волевиявлення під час проведення виборчої кампанії.

 

 
На парламентських виборах 26 березня 2006 року Партія регіонів здобула беззаперечну перемогу, отримавши 32,14% голосів виборців. За підсумками виборів партія отримала 186 депутатських мандатів у Верховній Раді України.
 

 
Під час так званої коаліціади, коли представники блоку «Наша Україна», БЮТ і СПУ марно намагалися дійти консенсусу у питаннях формування парламентської більшості і подальшого розподілу посад в центральних органах влади, Партія регіонів взяла відповідальність за створення парламентської коаліції на себе.

 

 
7 липня 2006 на засіданні парламентської фракції Партії регіонів було прийнято рішення про створення коаліції з фракціями Соціалістичної партії України та Компартії. У той же день лідери фракцій Партії регіонів, Соцпартії та Компартії Віктор Янукович, Василь Цушко і Петро Симоненко підписали угоду про створення Антикризової коаліції.
 

 

  
Антикризова коаліція у Верховній Раді України запропонувала кандидатуру Лідера Партії регіонів Віктора Януковича на посаду Прем'єр-міністра.
 

 
В підтримку Антикризової коаліції в Києві і інших містах України були організовані багатотисячні мітинги. У Маріїнському парку столиці було розгорнуто наметове містечко.
 

 
З метою вирішення конфліктної ситуації довкола формування Уряду Партія регіонів підтримала проведення ряду ініційованих Президентом В. Ющенком загальнонаціональних "круглих столів", на які Глава Держави, керівництво діючого Кабінету Міністрів і представники всіх парламентських сил обговорили і погодили спільний програмний документ, який визначав пріоритети національного розвитку Україна - "Універсал національної єдності".
 

 
4 серпня 2006 Верховна Рада України призначила Лідера Партії регіонів Віктора Януковича на посаду Прем'єр-міністра України.
Свою роботу Уряд Віктора Януковича починало в складних умовах економічної кризи, що виявилася наслідком непрофесійної управлінської діяльності двох попередніх Помаранчевих урядів. І навіть з таким, здавалося б, непідйомним спадщиною вже за два місяці перебування при владі Кабміну В.Януковича вдалося досягти позитивних зрушень.
 

 
Але опозиція ніяк не могла змиритися з успіхами своїх опонентів, з перспективою остаточної втрати довіри своїх виборців, які почали відчувати відмінності між обіцянками одних і конкретними справами інших. В особливості схвилювали лідерів опозиції заяви деяких представників парламентських опозиційних фракцій, які розчарувалися в діях свого керівництва, щодо переходу в ряди Коаліції національної єдності.
 

 
Партія регіонів, як політична сила, яка взяла на себе відповідальність не тільки за економічний розвиток країни та підвищення рівня життя громадян, але і за забезпечення територіальної цілісності та громадянського миру в Україні, вважала своїм обов'язком зробити все, щоб не допустити масштабного громадянського конфлікту.
 

 
27 травня 2007 Президент України, Голова Верховної Ради України і Прем'єр-міністр України підписали спільну заяву. Сторони домовилися провести дострокові парламентські вибори 30 вересня 2007 року.
 

  
4 серпня 2007 відбувся черговий X з'їзд Партії регіонів, на якому була прийнята передвиборна програма партії на позачергових парламентських виборах і затверджено виборчий список кандидатів у народні депутати від Партії регіонів.
 

 
30 вересня поточного року 2007 року відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України, на яких Партія регіонів впевнено отримала перше місце, набравши 34,37% голосів виборців. Вперше в історії незалежної України правляча партія - Партія регіонів, поліпшила свій результат за результатами виборів. Це стало свідченням зміцнення авторитету Партії регіонів і зростанні довіри громадян до неї.
 

 
Наступні роки - 2007-2009 роботи Партії регіонів у Верховній Раді довели правильність обраного курсу, підтвердили високий професіоналізм як рядових членів, так і лідерів Партії.
Закономірно, що на відбувшомуся 17 січня 2010 року першому турі президентських виборів Віктор Янукович зайняв перше місце, набравши 35,3% голосів. Його єдиний суперник, тодішній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, посіла друге місце з 25%. Оскільки жоден з кандидатів не набрав абсолютної більшості, 7 лютого було оголошено датою проведення другого туру. 7 лютого лідер Партії регіонів здобув перемогу, набравши 48,95% (Юлія Тимошенко - 45,47%) і 14 лютого був оголошений Президентом України.
 

 
З нагоди перемоги Януковича на президентських виборах, 23 квітня 2010 року Головою партії був обраний Микола Азаров. Віктор Янукович залишився почесним Лідером Партії регіонів.
 

 
XIII з'їзд Партії регіонів проходив у Києві 17 березня 2012 року.
Почесний лідер ПР Президент Віктор Янукович представив комплекс своїх соціальних ініціатив. Янукович назвав винятковою подією політичного життя Україна саморозпуск партії "Сильна Україна" та її рекомендацію своїм членам вступити в ПР. "Подія, яка сьогодні зібрала нас, має непересічне значення для політичного життя України: поставлена точка в об'єднанні політичних сил, які сьогодні стоять на позиції модернізації всіх сфер життя українського суспільства", - повідомив Президент.
 

 
XIV передвиборчий з'їзд Партія регіонів провела 30 липня в Києві. На  з'їзді, зокрема, проголосували за передвиборчі списки, уповноважених у багатомандатному та одномандатних округах та програму партії, а наприкінці заступник голови фракції Партії регіонів Володимир Рибак оголосив першу п'ятірку виборчого списку партії.
 

 
Ну, якось так…
А ще в мене є пропозиція – назвати цей музей кунсткамерою. Оскільки в 1704 році Петро I влаштував цю «камору кунсштюков и разнаго рода диковин», видавши Указ «О приносе родившихся уродов, так же найденных необыкновенных вещей».