Понеділок. Я у відпустці, а значить, займаюся суспільно-корисною справою: клею шпалери в квартирі. "Дискавері" по телевізору дивитися ніколи, часу обмаль, тому для фону працює приймач. В провінції вибір ФМ-радіо невеликий, знайшли "Перець-ФМ" та й працюємо із донькою, а наша мама онуків нянчить. Десь вже під вечір (за часом не слідкують не тільки щасливі, а й дуже зайняті справою), щось почало мені різати вухо. Ну от лізе щось мені прямо у вуха - і край! Почав мимоволі прислухатися. Баритон, з гарним тембром, трохи стомленим голосом розказував мені приблизно таке.
Ну от, мовляв, зараз вибори. А чого нам вибирати? Якщо ми будемо голосувати за опозицію, що ж отримаємо ми в результаті? Ну виграла опозиція. В результаті, влада перейде від одного олігархічного угрупування до іншого, в результаті- новий "дерибан" власності, що не приведе ні до чого доброго. А що ж ви думаєте, каже ведучий, чи автор, хрін їх розбере, опозиція біла й пухнаста? Ні, вони такі ж самі, як і влада. Та й то сказати, "якщо виграє"...
Ні, шановні, не виграє, не треба й напружуватися! А хоч Яценюк і заявив, що народ протестуватиме у разі фальсифікацій, щось, мовляв, не віриться. Бо ідея Майдану спаплюжена, мов, тими ж, хто зараз намагається таки набрати більшість, а народ, він вже стомився та зневірився. Тому, "не тратьте, куме, сили"...
Та, власне, й навіщо? Що не кажіть, а є деякий поступ, ми таки просуваємося вперед, швидко нічого не робиться. І вже є досягнення! І от розглядають Держбюджет на наступний рік. Хай він недосконалий, хай не дуже того, але й це прогрес та просування вперед. Так не будемо ж заважати!
Я чекав на "ви слухали..." чи на щось подібне. Хотілося мені знати ім’я автора чудового виступу. Щоб щиро подякувати, звичайно. На превеликий жаль, не дочекався. Так і залишився автор почутого мною опусу для мене невідомим. Спробую відповісти його авторові.
Послухай-но сюди, сучий ти сине. Про які там "досягнення" ти белькочеш? Ти не журналіст, ти швея-мотористка, що строчить джинсу. Тільки мізки запудрюєш. Так, я згоден із тим, що ідея Майдану була дискредитована. Ким? Ми усі прекрасно знаємо, ким. Національно-стурбованим бджоловодом, чиї руки нічого не крали, тільки брали крадене. З нього ще колись спитається багато за що. Та й від фонду "Україна-3000" не будуть чекати побудови дитячої лікарні у 3000-му році. "Гдє дєньгі, Зін?" Або: "Кать"? Інтелектуальний карлик з величезним "Я". Мені самому гидко: від Майдану до Майдансу...
Але де воно тепер? На політичному смітнику, там, де йому й місце.
Тепер трохи про досягнення. "Достіженія у нас єсть, єсть, достіженія у нас єсть"... Послухай Азарова, а після нього - "Собраніє на лікьоро-водочном заводє" Жванецького. Яка різниця? В тембрі голосу? А по суті? Отож: різниці немає.
Цікаво виходить: економіка міцна, як потенція гаранта- а гривня падає. При цьому, бачимо дефляцію. ДЕ? Почім нині "Хундаї", та скільки вже вкинули на їх ремонти? Чому те, що в Києві побудоване та з помпою відкрите цьогоріч чи в минулому році, вже ремонтується? Чому життя покращується, а отих папірців з патретами більше не стає, у мене, в усякому разі? А я непоганий спеціаліст. А на ті, що є, я при "помаранчевій руїні" міг купити набагато більше, ніж зараз. Та що про мене казати? Ти не в курсі, скільки грошви пішло в минулому році "на розвиток туризму" в Криму? Точно не пам’ятаю, але чималенько. І ти, й твої сусіди по під’їзду за ті гроші могли б собі по віллі десь на Канарах прикупити й жити - не тужити на те, що залишиться. А чому, кат забирай, усе пішло на одного "туриста"?
Реконструкція державних дач, що у Криму, аеродрому Бельбек (воно ж з ляку всереться, якщо прилетить до звичайного аеропорту "Симферопіль")... Це - прогрес? Це - зрушення на краще? ДЛЯ КОГО???
Коротше. Мене не цікавить твоя власна сексуальна орієнтація. Але чому, ну чому ж ти її переносиш у політику, в суспільне життя? Якщо тобі приємно, ставши в улюблену позу та, розслабивши відповідного сфінктера, чекати на особисте "покращення", то й прапор тобі в руки та електричку назустріч. Але радіослухачі тут при чому?
Справа ж у тому, що правила гри, що зветься "суспільне життя", підміняються "понятіямі Папи". Що там, нагорі, забута, якщо хтось взагалі й пам’ятав, така категорія, як справедливість. Звичайна справедливість. Закон можна написати та прийняти будь-який, папір, він стерпить... А от справедливість - ні. До речі, латиною це й буде "юстиція".
Ось такий от мені попався в понеділок підгнилий "перчик".
Замість післямови. Сьогодні, по "1+1", наш гарант на запитання про Тимошенко та Луценко відповів десь таке: мовляв, нам треба очищати країну, що за 20 років дуже забруднилася. Безплатна порада від мене: бажаєш очистити країну - стрибни у свого золотого унітаза. І в польоті смикни за змивну вірьовочку.
