для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

Готелло

Готелло
Спортивна драма у 2-х таймах за мотивами В.Шекспіра
 
Місце дії: Венеція
 
Дійові особи:
 
ГОТЕЛЛО – мавр, по-нашому негр, капітан футбольорного клубу «Шахтаріо» (Венеція)
ДЕЗДРЕМОНА – дружина негра, типова венеційська блондинка родом десь з-під Єнакієвіо (італійський райцентр)
БАБА ЯГО – ще один мавр; як видно з хвамілії, ветеран ФК «Шахтаріо», котрого збираються відправити в оренду в сицилійську команду «Шлях Ілліча»  
КАССІО СЕЛЕЗІНІ – молодий футбольор ФК «Шахтаріо», потомствєнний венеціанець
ДОН РІНАТО – хазяїн ФК «Шахтаріо», колись придбав його за три кіло тротилу  
ДОН ВІТТОРІО – венеціанський дож, тобто пахан, ганяє всіх окрім дона Рінато
ДОН ГРІГОРІО – голова Венеціанської хвутбольної федерації, торговець унітазами
БАКСО, ГОНДУЛЯНО, ПІДОРБОЙКО – судді (хвутбольні)
СЕРЖИО ПАЛКО - холоп
 
Як і у Шекспіра, всі події та персонажі даного шедевру є вигаданими і можуть шось і когось нагадувати лише хворим на усю голову.
  
 
ТАЙМ І
 
Розкішна триповерхова квартира Готелла в центрі Венеції. У спальні в ліжку лежить обнажонний Отелло, по якому переконливо видно, шо він хоче виконати супружній долг – і може.
 
ГОТЕЛЛО (тут і далі мовою оригінала, тобто португальською).
                                                         Гей, Дездремона! Миттю дуй сюди!
                                                         А не прийдеш, отримаєш пи…люлю.
                                                         Ну ти, коза, чеши до папи в люлю
                                                         Та ісполняй, шо я люблю завжди.    
 
Дездремона у залі дивиться по домашньому кінотеатру реаліті-шоу «Вілла-2», щиро переживаючи всі перипетії дійства, і, звісно, не чує обгрунтованих вимог чоловіка.  
 
ГОТЕЛЛО.                                       Мадонна! Шо за тьолку я знайшов!?
                                                          Лиш жре, бухає, тратить гроші…
 
ДЕЗДРЕМОНА (шось почувши).  Шо?                                                        
(Коментує, не ворухнувшись).       Здається, там мій гамадрил вола.                              
                                                           Схотів, козел, шоб я йому дала.
 
ГОТЕЛЛО.                                        Та де ж це носить цю тупу корову!?
ДЕЗДРЕМОНА (єхидно).                Ти б краще вивчив італійську мову…
                                                            Вже десять літ мудями тут трясеш,
                                                            Хоч слово «сало» міг би вивчить все ж.  
                  (Кричить у спальню).     Мон шер Готелло! Ніхт ферштейн, я-я,
                                                            Сто євро – андестенд? - і я твоя!
 
Дзвінок у двері.
 
ДЕЗДРЕМОНА (схвильовано).        Це Кассіо! Як доля справедлива!
                                                             Прийшов з моїм дебілом пити пиво…
 
Біжить відчиняти. На порозі – красунчик Кассіо в рожевих бутсах та горилоподібний Баба Яго, шо тащить на собі  якийсь лантух. В лантуху шось шевелиться.                            
 
КАССІО (радісно).                             О Дездремона!
ДЕЗДРЕМОНА (радісно).                  Кассіо!
БАБА ЯГО (мовою суахілі).              Привіт!
                                                              Готелло запросив нас на обід.        
 
Пре лантух на кухню.
 
КАССІО.                                              А шо в мішку?
ДЕЗДРЕМОНА.                                  Я знаю ці обіди…
                                                              Хоч нас з тобой не зжерли б, людоїди!                                                    
КАССІО (киваючи на Бабу Яго).      У нього горе…
ДЕЗДРЕМОНА.                                  Гірше за мого?  
КАССІО.                                              В «Шлях Ілліча» відправили його.  
                                                              
З кухні чути чийсь останній зойк та як Баба Яго вміло орудує топором і зубами.
 
ДЕЗДРЕМОНА (до Кассіо).                Нарешті ти зіграєш за основу?
КАССІО (печально).                            З Бразилії прислали негрів нових…
                                                                І от прикинь, наш тренер-молдаван
                                                                Від них балдєєт наче наркоман.  
                                                                А  нас, венеціанців, будь хоч Мессі,
                                                                Не випустить на поле, хоч ти  всресся.  
                                                                Я б втік в «Динамо» - у столицю, в Рим…
 
З кухні чути голос Баби Яго:
БАБА ЯГО.                                            Шо, будем жарить?
ГОТЕЛЛО.                                             Ні, з’їмо сирим.  
КАССІО.                                                Ех, дожились, ми вдома як вигнанці,
                                                                В Венеції нема венеціанців.
                                                                Збіжим? Не будь тебе, я б вчора втік.
ДЕЗДРЕМОНА.                                    Нє, завтра мій веде мене в бутік.
                                                               Я там на днях побачила труси –
                                                               Сто тисяч євро, як їх не носить?
                                                               Дві нитки, брюлік… там, де любиш ти…
                                                               Піпєц, карочє, збулися мєчти.
Чути голос Готелла:
ГОТЕЛЛО.                                            Гей, Кассіо, а де ти запропав?
                                                               Ти шо, м’ясця свіженького не хочеш?  
 
Почувши це дружнє запрошення до обіднього столу, не звиклий до вишуканих маврських церемоній  Кассіо миттю мчить до сортиру.
 
ГОТЕЛЛО (роздумливо).                     Не встигне… Баба Яго, ти все сточиш!
БАБА ЯГО (жуючи).                             Він Дездремону за цицьки щипав.
                                                                Я бачив…
ГОТЕЛЛО (напружуючись).                Так-так-так…. А далі шо?
БАБА ЯГО.                                            Та як завжди… всім стало харашо.      
ГОТЕЛЛО.                                             Я ратиці йому переламаю!                                                                
БАБА ЯГО.                                            Нє, краще його в дублі погубить.
                                                                А шо з твоєю курвою робить?
ГОТЕЛЛО (рішуче).                             З’їмо її!
БАБА ЯГО (зацікавлено).                    Коли?    
ГОТЕЛЛО.                                             На Миколая.
 

КІНЕЦЬ ПЕРШОГО ТАЙМУ
 

ТАЙМ ІІ
 
Безліч автобусів», з яких мусора з собаками виганяють, шикують в колони і заганяють на стадіон «Карабас Арена», шоб жодна сволоч не втекла, тисячі щасливих жителів венеційських передмість.  У ВІП-ложі стадіону файно проводять вільний від государствєнних дєл час  дон Вітторіо, дон Рінато та дон Грігоріо. Перед ними виконують стриптиз та всякі інші цікаві речі Баксо, Гондуляно і Підорбойко, за що регулярно отримують від донів дружні пенделі та купюри у труси. До початку матчу ФК «Шахтаріо» (Венеція) з римським «Динамо» - двадцять хвилин.
 
ДОН РІНАТО.                    Ну шо, чмирі, як будете судить?
                                             Шо скажеш, Баксо?
БАКСО.                              Обіцяєм: чес-с-сно!  
ГОНДУЛЯНО.                   Нам тут случайно стало вдруг ізвєстно:
                                           «Шахтаріо» сьогодні победить.
ДОН РІНАТО.                    Гадаю, буде пеналя два-три,
                                             Бо хлопцям важко забивати з гри.  
ПІДОРБОЙКО.                  Якщо ж у інших возраженій нєт,
                                             Ми вам ще можем виконать мінєт.  
ДОН ГРІГОРІО.                  Ви шо, савсєм нюх втратили, зарази!?
ДОН ВІТТОРІО.                 Ти, Гриша, продавав би унітази.
                                              Поцяцькався з футболом двадцять літ –
                                              І фатить. Дуй на пенсію. Привіт!
                                              Тепер на нашім полі буде рай,
                                              Венеція – це все ж шахтарський край.                
ДОН РІНАТО (командує).  Крутелло, диригент, лабай в літаври!        
                                               Вони ідуть, мої любимі маври!
 
Тренер-молдаван та Готелло-капітан виводять на поле свою команду, маестро Крутелло зі своїми лабухами з першого телеканалу  заводять бразильську народну пісеньку «Я люблю тєб’я до сльоз».  
 
ДОН ГРІГОРІО (дивлячись на поле).      Там хоч один венеціанець є?
ДОН РІНАТО (радуючись, як дитина).   Он… м’ячик милим маврам подає.
 
Всі бачать нещасного Кассіо Селезіні, котрого молдаван, як зайця, ганяє за м’ячами, поки Готелло та його корефани на розминці вальяжно луплять по трибунах.  
 
ДОН ГРІГОРІО.                      Здається, шо вони навмисно мажуть…
ДОН РІНАТО.                         Та то таке… вони не люблять наших.                                  
 
На десятій хвилині розминки бідний Кассіо, рвонувши за м’ячем, забитим Готеллом на двісті метрів, попада під карету «Швидкої допомоги», шо мчала до стадіону берегти життя та здоров’я футбольорів. І вона, з чувством виконаного долгу, мчить обратно в морг.  
 
БАБА ЯГО (з лавки запасних)    Ги-ги, ну шо, добігався, щегол?
                                                        Ех, жаль, тобі не буть обідом…  
 
Баксо одним свистком починає гру і одразу признача у ворота римлян пеналя, який з третього разу забива Готелло.
 
ТРИБУНИ.                                      Го-о-ол!
 
Сектор римських фанів вивішує транспарант: «Спасибі вам, венеціанці, за дожа – бовдура й засранця!», за шо венеціанські мусора толерантно поливають їх з вогнеметів.
 
ДОН ВІТТОРІО (сусідам по трибуні). Така от странна, поцани, муйня:
                                                                  Не люблять шось в Італії мєня.    
                                                                  Ганьблять, чмирять… За шо такая лють?
ДОН ГРІГОРІО (собі під ніс).               Вам, гадам, ще підсрачника дадуть.  
 
На 90-й хвилині Рим забива гол. Баксо, Гондуляно та Підорбойко у відчаї збираються на нараду.
 
БАКСО. Уб’ють!
ГОНДУЛЯНО. Сожруть!
ПІДОРБОЙКО. Зариють у цемент!
БАКСО. Шо дєлать, сьостри? Чистий же момент!
ГОНДУЛЯН. Нам жить секунди… Думай, дорогой!
БАКСО. Гол нє засчітан. Він забит… (Дума, шо ж зморозить).    
ПІДОРБОЙКО. …ногой.
 
І, про всяк випадок, вилучають з поля всіх динамівців за п’янство і аморалку. Готелло з соплеменниками на радощах виконують негрську пляску «Чупакабра у істоков Амазонки» з жертвопріношеніями, у VIP-ложі всі, окрім дона Грігоріо, який благоразумно сховався під плінтус, зі знанням справи співають «Гоп-стоп».
 
Дійство переноситься до восьмизіркового готелю «Венеція-Палас», шо його дон Рінато купив по дешевці на власну зарплату шахтаря (чи електрика, то не важно). Весь ФК «Шахтаріо» зі своїми жонами, тьолками, проститутками зібрався пожрати-випити на халяву на честь великої і чесної перемоги. На сцені Баксо, Гондуляно і Підорбойко в балетних пачках пляшуть канкан.
 
ДОН РІНАТО.                                     Родниє! Я хотів би випить за…
                                                              А де Готелло та його коза?  
                                                              Як він посмів звалити? Шо за шняга?
БАКСО (не перестаючи плясать).     Вони пішли на кухню з Бабой Яго.
ГОНДУЛЯНО.                                     Це там, по коридору, трохи вниз…
ПІДОРБОЙКО.                                    Вони хотіли вам зробить сюрприз.  
 
В інтимній напівтемряві ресторану з’являються радісні Готелло і Баба Яго, несучі на вертелі шось смажене і здорове, як свиня.
 
ГОТЕЛЛО (дону Рінато, португальською). Гей, білий чоловік, скуштуй пока…
ДОН РІНАТО (не розуміючи). Шо-шо?
БАБА ЯГО (мовою суахілі). Це так… курчата табака!    
ДОН РІНАТО (не розуміючи). Шо ти верзеш? Кого ви завалили?
ГОТЕЛЛО (португальською). Це смачно. Спробуй гузку. Не спалили?  
 
Дон Рінато мудро підставля на дегустацію холопа Сержио Палко, шо числиться в системі клуба прибиральницею (чи гендиректором, то не важно).  
 
СЕРЖИО (спробувавши).  Гм… Да, на утку смахує нємножко.
                                              А ето шо? Желєзноє… Сєрьожка!?
                                              А ето шо торчіт? Прєзєрватів!?
ГОТЕЛЛО (Бабі Яго).         Піпєц! Він ледь ..андон не проглотив.
БАБА ЯГО.                          Готелло, ну тобі ж вже тридцять літ!
                                              Шо за манєра – трахать свій обід?
ГОТЕЛЛО.                           Заткнись! Коли все це проізошло,
                                              Воно мені женою ще було.
 
На стіл подають устриць, омарів та повій в шампанському, і забавне непорозуміння швидко забувається.  Баба Яго, шо не любить устриць, з доброю посмішкою ховає кулінарний витвір Готелла в перевірений лантух. Буде чим поснідати в дорозі на Сицилію…
 

ФІНАЛЬНИЙ СВИСТОК  
 

 


© Владимир Бунякин [01.10.2012] | Рейтинг: 43.6/17 | Переглядів: 4714

2 3 4 5 43.6/17




Коментарі

01.10.2012 17:06:15
ИПИО МАТЬ... все золотые страницы Украины в графу "метки" переписал. И кротов зачем-то душить предлагает ac
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(7/7)

01.10.2012 17:29:47
Супер!!!
ExcellentlyExcellentlyExcellently
Не згоден Згоден  Підтримка: 50%(2/4)

01.10.2012 17:52:59
СЕРЖИО (спробувавши).  Гм… Да, на утку смахує нємножко.
                                              А ето шо? Желєзноє… Сєрьожка!?
                                              А ето шо торчіт? Прєзєрватів!?
ГОТЕЛЛО (Бабі Яго).         Піпєц! Він ледь ..андон не проглотив.
БАБА ЯГО.                          Готелло, ну тобі ж вже тридцять літ!
                                              Шо за манєра – трахать свій обід?
ГОТЕЛЛО.                           Заткнись! Коли все це проізошло,
                                              Воно мені женою ще було.

 
Отутечки, кацца, Ви передали куті меду... pardon
Не згоден Згоден  Підтримка: 0%(0/1)

01.10.2012 18:01:13
Монументально! smile3
Не згоден Згоден  Підтримка: 75%(3/4)

01.10.2012 21:15:34
po_novoj
Не згоден Згоден  Підтримка: 67%(4/6)

01.10.2012 22:17:38
5Applause
Не згоден Згоден  Підтримка: 50%(1/2)

02.10.2012 09:46:28
За честный суд! И честное судейство!drinks
 
Général 01.10.2012 17:52:59
Отутечки, кацца, Ви передали куті меду...
К лицу ли на дурдоме фарисейство?
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(1/1)

02.10.2012 10:32:52

Horatio 02.10.2012 08:46:28
К лицу ли на дурдоме фарисейство?

Вам ? Да, товарищ обличитель.
Не згоден Згоден  Підтримка: 50%(1/2)

02.10.2012 10:49:59

Général 02.10.2012 10:32:52
Да, товарищ обличитель.
Ага. Для вас товарищи все в европах. А мы - азиатчина, паханат.
Так что - гуси, свиньи... Ну, вы в курсе.
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(1/1)







Загрузка...


programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2020 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Будь ласка, увійдіть за допомогою
Facebook-login