22 -23 вересня 2012 р. відбулось четверте Всеукраїнське військове паломництво до Зарваниці.
Майже у всіх арміях світу є капелани.  В радянській армії капеланів не було, як і  не було  віри в Бога в тому суспільстві, принаймі так декларувала це правляча 70 років сссром ком. партія. Добре чи погане було то ссср, то вже кому як до вподоби, але того сесесеру вже нема, здохло воно, а тому напевно всеж було поганим. Поганим, бо не вірило в Бога. Вся історія історія сесесеру - то боротьба з Богом. Тому сесеру вже давно нема. Але ще смердить його трупом. Сильно смердить.
 

Владико Михайло Колтун, головни капелан Української армії.

кожен несе свій хрест в тілесному житті







  
  
Офіцер - то командир для солдат. Офцер - то є стан душі. Не кожен може стати офіцером.
Офіцер - то є стан розуму, але розум всеж можно обманути, а душу - не обманеш ( якщо вона Є !)
 


 

Якщо військовослужбовець йде в бій без Божого благословіння, то це  на мій, особистий погляд - звичайний вбивця.
 

 
Військо - то сила та агресія. Віра - по покора та прощення. Як їх поєднати ?
 





 
А головне для мене запитання - чи є Бог тепер в душах наших військовослужбовців ?