Програміст, як і льотчик, не буває колишнім. Я так себе тішу. Залишаеється якась логіка, постанова задачі і її втілення. Звідси і погляд на все оточуюче. Скрізь хочеться знайти якмйсь алгоритм, логіку, і вкінці кінців - результат. Як програміст, вже не практикуючий, але літаючий хоча б у думках, пролітаю думками над перевибрною метушнею. Важко знайти якийсь острівець здорового глузду. Але, як птаха, яка летить з вирію на свою батьківщину, і щоб перепочити бодай на якому-небідь острівці хоч однією лапкою, зупиняюсь не на трясині. Для себе бачу, чи відчуваю, що мабудь, це команда Кличка. Дуже сподіваюсь, що це не трясина і не болото. Я так відчуваю. Може помиляюсь, але так хочеться вірити. І є для цього логічні підстави.