Петрович
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/15512/filter/interesting/page/5.phtml#main_comments
03.09.2012 15:57:18
 
Блокер робить спробу системного аналізу, а не висмикує окремі факти нашого буття для посміятися чи поплакати. Його дивна термінологія відлякує, але логіка викладу присутня і варта хоча б прочитання.
Як можна розбудовувати державу, не визначивши план цієї розбудови? Домінуюча в суспільстві "філософія хапка" призведе до руйнування навіть такої державності. яку маємо. Що цьому протиставлено? Та нічогісінько! Спроби Блокера розтормошити дурдомівську освічену спільноту викликають тільки насмішки над його марними потугами. Це від дурості чи від великого розуму? Якщо від розум, то де об"єднуючий "Маніфест"? Ми визначилися з тим, до якої боротьби з кримінальною владою здатні - збройної, мирної, політичної. терористичної? Народ чекає програми дій від опозиції. А одержує ідеологічну манну кашу. Хто ще не розуміє, що справа не лише в злодійкуватих, нечистих на руку президентах і якихось недосяжних олігархах? Досить ілюзій, давайте мислити прагматично.
Можливо, Блокер заскладно висловлює свої думки. Можливо, він ображає неповагою тутешніх представників великого і мудрого народу. Ні копняками, ні тормошінням, ні шпильками під нігті не вдається розбудити сплячих. Віін не перший, хто прозрів благодушне балакання на політичному сатиричному сайті. Де політика? де сатира? Де Просвітителі нашої нації?
__________
 
Одначе, дійсно, дивно він це робить. Мабуть, в такому випадку, ім "я йому – дивак. Але коли б не принижував націю українську, до якої, ніби, належить. Хоча, дуже тут є великий сумнів. Бо етнічно може й належати, та коли він так ненавидить українців (докази в його будь-якому імхо), то тоді, напрошується запитання – а чи є він ментальним українцем. Логіка підказує, що не є. Тоді хто ж він є? Каже, що патріот український. Нікому не дивно таке чути від дивака Блокера?
«Сплячий» проснеться, не журіться. Але, не по чиємусь бажанню, а тоді, коли настане його час. А поки, значить, не настав. Коли ж саме настане – невідомо нікому.
«Де Просвітителі нашої нації?», В Парламенті. Або, коли ще хтось ні, то вже туди йдуть. А краще б кудись деінде.
Тепер до основного:
 
"Ситуація аварійна"
 
Політологи очікують посилення революційних настроїв українців під час парламентських виборів восени 2012 року. Як передає кореспондент УНІАН, таке припущення вони висловили на прес-конференції в Києві. Так, директор Міжнародного інституту демократій, голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір» Сергій ТАРАН переконаний, що наразі в Україні є всі передумови для радикальних політичних перетворень. Зокрема, це велика кількість бідних людей в країні та втрата Президентом України Віктором ЯНУКОВИЧЕМ підтримки на міжнародній арені. «І у випадку будь-яких політичних заворушень всередині країни, він не матиме підтримки зовні, тоді як ті, хто виступатиме проти нього, таку підтримку матимуть», - наголосив С.ТАРАН. Ще однією передумовою для політичних перетворень в Україні він вважає те, що «авторизація узурпації влади не мала за собою жодної мети». Головними причинами, чому в Україні все ще не відбулася чергова революція, С.ТАРАН вважає відсутність певної технічної схеми для її проведення та відсутність морального лідера, який би міг акумулювати в собі позитивні надії українців на позитивні зміни в країні. «Українська ситуація аварійна», - наголосив С.ТАРАН і додав, що такі «аварійні» ситуації зазвичай складаються під час виборів, тому революційних змін слід чекати під час виборчих кампаній. Водночас, зауважив політолог, поштовхом для революційних змін у країні може стати глибоке моральне потрясіння суспільства, подібне до справи про зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. У свою чергу політтехнолог Сергій ГАЙДАЙ відзначив тенденцію до збільшення кількості протестних акцій в Україні. «Народ, доведений до точки кипіння, може бути революційним незалежно від того, чи це відбувається в арабській, слов’янській чи скандинавській країні», - сказав він. Експерт припускає, що парламентські вибори-2012 та президентські 2015-го року пройдуть із фальсифікаціями, що спровокує революційні настрої українців.
 
Більше читайте тут: http://www.unian.ua/news/486241-politolog-poyasniv-chomu-v-ukrajini-nemae-revolyutsiji.html
 
_______________
Але, на мою думку, це не факт. А тільки, як версія, яка може і не збутися. Тому, - «бабка надвоє гадала». А я, як завжди – песиміст.
То в чому ж тоді справа? А в тому, що у нас декілька Україн. Не дві, навіть, а три, а може й більше. Україна етнічно-українська, яка в усьому розчарована; донбаська – з простягнутою рукою і копанками та сподіваннями що «свій» колись нарешті змилується і подбає про них;  комуно-гебістська, яка живе минулим і тягне всіх туди ж, в могилу; олігархічна, кримінальна, бізнесова, мафіозна, корупційна, російська, гламурна., але немає України націоналістичної. Тієї, яка б була згуртована навколо української національної ідеї і коли б навколо неї згуртувалась основна маса людей і на цих, національно-усвідомлених собою ідеях зрозуміла б, що саме їй потрібно робити, навіть – необхідно та обов»язок це робити і яким шляхом їй потрібно йти.
 
Скажіть, що пропонує наша «соціал-демократія» в цьому розумінні? Це ті, кого більшість в Парламенті, і вони просувають свої ідеї в народ. А вони просувають космополітизм, толерантність та ліберальність. А, значить – терпіння та приниження свого права називатися державоутворюючою нацією, втратою в результаті, своєї мови та культури, які замінюються або іншими, або ерзацем, та байдужим ставленням до всього оточуючого, бо коли їм не зручно щось на Батьківщині, то вони їдуть шукати іншої, кращої «батьківщини», плюючи на реальність і не переймаючись проблемами нації. Власне їм ближче до тіла, воно найсолодше.
 
Тепер вже виховане нове покоління людей, у якого відсутнє відчуття ментальної прив "язаності до долі країни, ці люди, в своїй більшості, заклопотані здобуттям коштів, які визначають для них стан життєвого успіху та комфорту. Кожен із них будує своє окреме від інших «щастя» не звертаючи уваги на загальне, загальнодержавне. І їм такі «високі матерії» не цікаві, бо навчені вони дивитися на світ з точки зору егоїстичної прагматики. Тому, для них, кількість грошей визначає все. За гроші вони йдуть на демонстрації, за гроші продають свої голоси, за гроші йдуть до Парламенту, а там за гроші продають своїх виборців та свою державу.
 
Я не вірю у внутрішню революцію. Всі процеси будуть запроваджені не із середини України, а ззовні. І тільки можна гадати, як і коли.