Чи є економічна криза в Україні? Чим вимірюється економічна криза? Влада нам розповідає передвиборчими гаслами про небувалу стабільність економічного розвитку яка переходить вже до всезагального благополуччя. Але чи дійсно все так?
 
Екс-президент Віктор Ющенко вважає, що Україна зараз перебуває у переддефолтному стані. Про це він заявив у Тернополі, коментуючи чергове розміщення державою єврооблігацій на 1 мільярд доларів під 7,95% річних після розміщення у липні євробондів на 2 мільярди доларів.
 
І в нього так все виходить, що знову винна Тимошенко: «Наступний рік у нас починається з того, що ми повинні повернути 5 мільярдів тих кредитів, які брала Юлія Тимошенко під 27-28%».
 
І ще одну тезу озвучив Ющенко: "Валютні резерви опускаються з 37 до 23 мільярдів доларів. Це вперше склалася ситуація, що валютні резерви менші, ніж синтетичні борги уряду і центрального банку перед міжнародними інвесторами".
 
Не будемо зупинятись на висловлюваннях бухгалтера за освітою Ющенка, але і ці дві думки для фахівців дають повну оцінку «державному економічному мисленні» екс-президента. Всі хто хоч як небудь цікавиться державними фінансами, знає, що у нас було найбільше золотовалютних резервів у 2008 р. обсягом 38,3 млрд дол. і вже на кінець кризового 2009 р. державний борг України перевищив золотовалютні резерви.
 
За запозичення. Студенти вже на перших курсах знають, що держава випускає короткострокові казначейські зобов’язання і довгострокові ОВДП або ОЗДП та проводить прямі запозичення. Тобто, якщо і брала Тимошенко під 27-28 % у борг, так то тільки за короткостроковими казначейськими зобов’язаннями, які вже давно повинна була б держава погасити. А Тимошенко дійсно в 2009 р. збільшила державний борг із 24,6 млрд дол. на кінець 2008 р. до 37,7 млрд дол. за 2009 р. Але це все відбулось переважно за рахунок трьох траншів в сумі 10,5 млрд дол., які надавав МВФ під 3,8 % річних за певною довгостроковою програмою Stand by. Разом з тим, на теперішній час той державний прямий та гарантований, або одним словом, ДЕРЖАВНИЙ БОРГ сягає далеко за 60 млрд дол..
 
Але залишимо висловлювання Ющенка, мета яких є зрозумілою, та повернемось до питань наявності кризи. Отже, що таке криза. Вікіпедія нам видає: «Виділяють такі види криз: стратегічна, прибутковості та ліквідності. Причиною стратегічної кризи є неефективне планування та прогнозування, неефективний апарат управління, відсутність чи недостатність системи контролінгу. Стратегічна криза спричинює кризу прибутковості. Збитки відволікають власний капітал, і це призводить до незадовільної структури балансу. Після затяжної кризи прибутковості виникає криза ліквідності, тобто підприємство є неплатоспроможним чи існує реальна загроза втрати платоспроможності. Основними причинами кризи ліквідності є незадовільна структура капіталу, зниження кредитоспроможності підприємства, високий рівень кредитної заборгованості підприємства, незадовільна робота з дебіторами.
Характеризується такими показниками:
– падіння обсягів виробництва;
– падіння фондових індексів;
– ріст безробіття і масові звільнення;
– падіння обсягу споживання індивідуальними господарствами.
 
Отже, зробимо аналіз причин кризи. Причиною стратегічної кризи є неефективне планування та прогнозування, неефективний апарат управління, відсутність чи недостатність системи контролінгу.
 
Якщо перенести ці постулати із розуміння підприємства до розуміння ДЕРЖАВИ як великого державного підприємства, то що ми можемо вивести?. Де у нас є ефективне державне планування і прогнозування? У державі воно проявляється у прийнятих Законах України «Про економічний і соціальний розвиток України на 2012 р.» та «Про Державний бюджет України на 2012 р.». Дружно проголосований 250 депутатами 23 грудня 2011 р. Державний бюджет передбачав доходи в сумі 332,8 млрд грн та видатки – 358 млрд грн. Буквально через кілька тижнів, як відомо були проголошені, так названі «ініціативи президента, які ці показники державного бюджету змінили в сторону збільшення. І тепер закон передбачає доходи держбюджету 370 млрд грн.
 
Це можна назвати кваліфікованим стратегічним плануванням і прогнозуванням? До речі новий Бюджетний кодекс України передбачає планування показників бюджету на три наступні роки. А влада неспроможна передбачити і запланувати фінансове життя держави на кілька місяців.
 
Але подивимось на систему контролінгу. Вона передбачає контроль за виконаннями планів і прогнозів.
Отже, за 7 місяців 2012 р. доходи державного бюджету склали: 186,5 млрд грн, (із урахуванням власних надходжень бюджетних установ та субвенцій з місцевого бюджету), що на 17,7 млрд грн або на 10,5 % більше, ніж за відповідний період 2011 року. В середньому за місяць ці доходи становили – 26,6 млрд грн.

За останні три місяці доходи держбюджету склали:
Травень – 33,6 млрд грн;
Червень – 29,5 млрд грн;
Липень – 23,6 млрд грн.
Що характеризує дана негативна динаміка виконання основного фінансового документу держави?

Це при тому, що у нас необхідно було середньомісячні доходи мати не менше як по 30 млрд грн, щоб виконати в підсумку 370 млрд грн за доходами. Таким чином випливає:
– щоб виконати державний бюджет за доходами за серпень-грудень потрібно мати середньомісячні доходи не менше як по (370 – 186,5) / 5 = 36,7 млрд грн. Маючи таку реальну картину за попередній час, чи хтось може повірити, що призначення державного бюджету за доходами будуть виконані?
 
Щоб виплатити пенсії, Пенсійному фонду України необхідно було передати за липень ц.р. 6,715 млрд грн. Із отриманих 23,6 та передачею 6,7 залишається 16,9 млрд грн на всі бюджетні програми країни. Взагалі, ПФУ за липень виплатив пенсії та допомоги за різними програмами на суму 19 968,7 млн грн, при власних доходах – 13 253,7 млн грн, а за весь перод січень-липень – 131 766,9 млн гривень при власних доходах – 89 101,8 млн грн.
 

Чи дивним є тепер оті страшні запозичення, що відбулись останніми днями? Про які говорив і Ющенко. Тобто державний борг України за липень-серпень зріс більше як на три млрд дол.. Одночасно і зменшується золотовалютний резерв НБУ.
 
Отже, виводимо висновки із сказаного і визначаємо тенденції які проявляються. За останні три місяці доходи державного бюджету суттєво зменшилися, державний борг значно зріс, а золотовалютні резерви НБУ знизилися. Що можуть характеризувати такі тенденції в основних ланках державних фінансів? Однозначно – КРИЗА. І якщо вірити – лозунгам провладних партій, що руїна подолана і настала суцільна благодать в економіці країни, то у менеджменті державних фінансів -  повний провал.
 
Очевидно, що приховування таких тенденцій не призводить до оздоровлення. Також є очевидним, що всі речі необхідно називати своїми іменами. Тому, що в процесі нормального економічного розвитку, планові і прогнозні показники ефективний державний менеджмент повинен виконувати.