Чмо, бабло і рукавиці

Билину вітром принесло,  
І крутить поміж нас роками,
Що десь в Хоружівці зросло
Чмо з некрадучими руками.
 
А почалося з того дня,
Коли під дубом на травиці
Знайшло маленьке Ющеня
В смолі старенькі рукавиці.
 
До рукавиць прилип п’ятак,
В хлопчини блиснули зіниці:
І зрозумів малий відтак,
Що гроші крали рукавиці.
 
Ці рукавиці – відкриття!
Кивало в слід  дубове віття,
Рвонув хлопчак в нове життя,
До речі, звали його Вітя.
 
Пізнавши істини буття,
Уроки права в  стінах школи,
Що красти гріх… а ще стаття,
Та Вітя вірив в мед і бджоли.
 
І липло все до рукавиць,
Бо Вітя змащував їх медом.
В грошах він бачив силу й міць,
Для Віті гроші стали кредом.
 
В той інститут, що до «бабла»
Найближчий був на думку Віті,
Вступив з далекого кубла
Юнак щасливіший на світі.
 
П’ять років Ющ «ловив мишей» -
Все розраховував таблиці,
З метою, як би до грошей
Пристосувати рукавиці.
 
Нагору шлях пішов прямий:
Ним зацікавились в столиці,
Цікавим був не Ющ самий,
А, власне, з медом рукавиці.
 
І ось вже Ющенко банкір,
А рукавиці теж при банку,
Він, як досвідчений факір,
Здійснив хазяїв забаганку:
 
Банк «Україна» прогорів…
Вдалася злодіям афера,
Зате посеред бджолярів,
З’явилась пика мільйонера.
 
Отримав статус «кучмин син»
І його вірної правиці,
Дійшов до правлячих вершин,
Надівши з медом рукавиці…
 
Ющ Кучму в дупу цілував,
За це в прем’єрах прироївся,
Та шмарклі, як гурман, жував,
Шмарклями, певне, й отруївся.
 
А потім… потім був Майдан,
Де Ющ із гідністю падлюки
Дурив наївних громадян,
Казав, що має чисті руки.  
 
Шурхнувши в рукавиці знов,
Зібрав до себе любих друзів,
Та з Януковичем до змов
Штовхнув продажних боягузів.                        
                                
Продавши кожного із нас
Задешево Ющара сучий,
Вчинив, як справжній ПееРас,
До того ще й «скотопадлючий».
 
Віддавши владу бандюкам,
В Юща давно до них стежинка,
Та на заваді «синюкам»
Стояла Юля - сильна жінка.
 
Не міг Хам спати до пуття,
А з ним і наше чмо порочне,
В тюрмі, гадали, забуття
До жінки прийде остаточне.
 
Не вийшло, як гадалось їм,
Обидва Віті - блідолиці,
Бо Юля задля них, як грім,
І знає все про рукавиці.
 
А рукавиці Хам забрав
До межигірської скарбниці,
Щоб в нього Ющенко не крав,
Та не кивав на рукавиці.
 
Тепер Ющара в Раду йде,
Мов є ще щось в порохівниці,
Та в опозиції краде…
А винні будуть рукавиці.