15 августа 2012
Одесский облсовет подавляющим большинством голосов утвердил русский язык в качестве регионального на всей территории области.
Проект решения подготовила и вынесла на рассмотрение сессии фракция Партии регионов.
16 августа 2012
В Севастополе русский язык признали региональным
В сессии участвовали 54 депутата (всего в горсовете 76 депутатов). За придание русскому языку официального статуса они выступили единогласно.
16 августа 2012
В Запорожской области русский сделали региональным
За принятие этого решения проголосовали 79 депутатов из 81 зарегистрировавшихся (всего в совете 100 депутатов).
Розбрілись конфедерати
По Польщі, Волині,
По Литві, по Молдаванах
І по Україні;
Розбрілися та й забули
Волю рятувати,
Полигалися з жидами,
Та й ну руйнувати.
Руйнували, мордували,
Церквами топили...
А тим часом гайдамаки
Ножі освятили...
Т.Г. Шевченко «Гайдамаки»
***
Сто років як сконала Січ.
Сибір. І соловецькі келії.
І глупа облягає ніч
пекельний край і крик пекельний.
Сто років мучених надій,
і сподівань, і вір, і крові
синів, що за любов тавровані,
сто серць, як сто палахкотінь.
Та виростають з личаків,
із шаровар, з курної хати
раби зростають до синів
своєї України-матері.
Ти вже не згинеш, ти двожилава,
земля, рабована віками,
і не скарать тебе душителям
сибірами і соловками.
Ти ще виболюєшся болем,
ти ще роздерта на шматки,
та вже, крута і непокірна,
ти випросталася для волі,
ти гнівом виросла. Тепер
не матимеш од нього спокою,
йому ж рости й рости, допоки
не упадуть тюремні двері.
І радісним буремним громом
спадають з неба блискавиці,
Тарасові провісні птиці —
слова шугають над Дніпром.
Василь Стус. 1963 р.
***
Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара,
Нам пора для України жить.
Не пора, не пора, не пора
За невігласів лить свою кров
І любити царя, що наш люд обдира, -
Для України наша любов.
Не пора, не пора, не пора
В рідну хату вносити роздор!
Хай пропаде незгоди проклята мара!
Під Украйни єднаймось прапор!
Бо пора ця великая єсть:
У завзятій, важкій боротьбі
Ми поляжем, щоб волю, і щастя, і честь,
Рідний краю, здобути тобі!
І Франко. 1880р.
Од козацтва, од гетьманства
Високі могили —
Більш нічого не осталось,
Та й ті розривають;
А він хоче, щоб слухали,
Як старці співають.
Дарма праця, пане-брате:
Коли хочеш грошей
Та ще й слави, того дива,
Співай про Матрьошу,
Про Парашу, радость нашу...
...От де слава! А то співа:
«Грає синє море»...
Люди! Ну а МИ З ВАМИ, ЩО МИ РОБИМО???
А НІФІГА ми не робимо! "Хорьки" ми диванні!
