для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Мова сучасних технологій


Мова сучасних технологій
Я поганенько говорю англійською. Учити почав фактично тільки після 30 – раніше не відчував потреби. Що поробиш – слюсарі на заводі говорять не англійською. Навіть не російською.
 
Зараз для вивчення англійської існує багато мотивів, й один з них – аби займатися нею з дітьми. Аби вони англійську знали ще років у шістнадцять. Навіщо? А от наведу конкретні приклади.
 
6 серпня цього року на Марсі успішно здійснив посадку американський марсохід «Curiosity». Треба зазначити що історія ця почалася трохи менше року тому, 9 листопада 2011 року, коли з космодрому Байконур була запущена в космос російська автоматична міжпланетна станція «Фобос-Ґрунт». Задача станції, порівняно з американцями була більш ніж скромною – дістатися Фобоса, одного з супутників Марсу, взяти пробу ґрунту і повернутися додому. В часи СРСР подібні апарати брали проби ґрунту з Місяця і тоді вправлялися з усім.
 
Тим не менш перша технічна проблема сталася вже за 2,5 години після старту. Після успішної відстиковки від ракети-носія, «Фобос-Ґрунт» не зміг включити першу маршову двигунну установку. Далі пішов сніговий ком проблем і неполадок. «Фобос-Ґрунт» пробовтався на орбіті  біля двох місяців і 15 січня 2012 року згорів у густих шарах атмосфери. Для тих хто сумнівається в причинах невдачі, голова Федеральної Комічної агенції Росії Володимир Поповкін спеціально роз’яснив: «Непонятны также частые сбои с нашими аппаратами в тот период, когда они летят над теневой для России стороной – там, где мы не видим аппарат и не принимаем с него телеметрию. Не хочется никого обвинять, но сегодня есть очень мощные средства воздействия на космические аппараты, возможности применения которых нельзя исключать». Все зрозуміло?
 
За два з половиною тижні після «Фобос-Ґрунт», американцями у космос був відправлений марсохід «Curiosity». Через тіньовий бік Землі апарат NASA певно не летів, позаяк за вісім місяців він досягнув атмосфери Марсу і здійснив успішну посадку. Тепер апарат катається по поверхні Червоної планети й надсилає своїм творцям на землю цікаві фотознімки і не тільки. День посадки марсоходу певно теж узгоджувалася з особами «з тіньової сторони Землі», оскільки посадка була здійснена 6 серпня, а вже 7-го в результаті нештатної роботи розгінного блоку ракети-носія «Протон-М», у Росії гробанулися зразу два супутники зв’язку – російській «Експрес–МД2» та індонезійський «Telkom–3». Цікаво, але у Центру ім. Хрунічєва, де будують «Протони», це вже третя аварія за два роки.
 
Але на цьому біди Росії не завершилися. Того самого 6 серпня коли американці садили марсохід «Curiosity», у пресі з’явилася інформація про те що перший покупець російського літака « Sukhoi SuperJet-100», вірменська компанія «Armavia» намагається повернути виробникові обидва літаки. Причина – літаки недороблені. Тут варто зауважити. «SSJ-100» створювався як прямий конкурент нашого АН-148. Розробка «анушки» вартувала 592 млн доларів, при тому що АН-148 літає на рідному двигунові «МоторСіч». «SSJ-100» літає на двигунові випущеному фактично французькою фірмою “Snecma”, проте розробка його коштувала біля 7 млрд доларів. Я розумію, АН-148 – не дарунок. Я знаю що пілоти вже охрестили його «сумним віслюком» і постійно скаржаться на неполадки і недоробки. Але від АН-148 принаймні не відмовляються і на ньому принаймні не пиляють ТАКІ бюджетні суми.
 
А «тіньова сторона Землі» ніяк не вгамується. 10 серпня стало відомо, що під загрозою знаходяться випробування підводного човна «Юрій Довгорукий» позаяк у росіян закінчилися ракети класу «Булава» - їх розстріляли під час украй невдалих випробувань. Насмілюся нагадати, що «Булава» це та сама ракета, аналог якої у США уже знятий з виробництва, і про яку колишній голова прес-служби Міноборони Росії Віктор Баранець лагідно висловився: «Боюсь, что ее родной флот будет бояться больше, чем иностранный».
 
Ні я розумію що Україна не випробовує підводних човнів (вони їй не потрібні) і не виробляє подібних до «Булави» ракет. Але шановні, який сенс розробляти ракети які на заході можна купляти за ціною металобрухту, та ще й так розробляти, що під загрозу потрапляє життя власних же моряків? Який сенс розробляти космічні кораблі, які не літають? Ніж розробляти таке, може краще не розробляти нічого?
 
Для чого я все це розповідаю? Та тому що останнім часом ми все частіше чуємо передвиборчу проросійську риторику усіляких Симоненків, Колесніченків, Табачників та інших Медведчуків. Всі ці особи намагаються нас переконати, що тільки спільно з Росією Україна зможе відродити свою високотехнологічну промисловість. Цікаво як? Наші літаки падатимуть так само як і раніше, тільки коштуватимуть тепер у 14 разів дорожче?
 
Ці люди без мук сумління заявляють, що українську економіку мовляв розхитала співпраця з США. Проте ті самі люди не поспішають відмовлятися від американських комп’ютерів, американських машин, американського програмного забезпечення та таких американських витворів як інтернет і сотовий зв’язок. Очевидно, коли Україна здобуде реформатора рівня Саакашвілі, прийдеться докласти дуже багато зусиль аби зробити нашу економіку сучасною та інноваційною. Для цього буде потрібна якісна освіта і сучасні технології. І там де розповідають про «тіньову сторону Землі» ми не здобудемо ні першого, ні другого. І освіту і технології треба буде добувати на Заході – у Європі та США. І через це я вивчаю англійську аби займатися зі своїми хлопцями. Прийде час – і мова сучасних технологій знадобиться їм набагато більше за маячню про «Русскій мір».
 
Дмитро Калинчук
© Дракон [12.08.2012] | Переглядів: 5898

2 3 4 5
 Рейтинг: 46.9/42

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook