Carlson 11.08.2012 20:33:19 видав «глубокомыслие»: -Настоящие масоны, как всегда в тени.
На що у мене виникло зворотнє таке ж «…»: - То що ж тоді виходить? Наші масони, усвідомлюючи це, що Ви сказали, вихрещувались за буцім, оскверняючи православні церкви разом із попами? Чи - не усвідомлювали? Тоді, мабуть, в бирюльки гралися державні діячі найвищого рівня, чи як? Вони справжні, чи несправжні?
 
Дійсний Президент, то ясно, що не масон. То в цьому до нього питань немає. Хоч в чомусь, а таки немає.  А до інших то є. Але, їх немає, тобто, вони, ніби і є, та не дійсні. Але хрещені. Тепер вже й не зрозуміло чим – хрестом, чи мечем. Бо останнього разу, як перехрещувались, то саме мечем, який заносити в православний храм, то є оскверніння його і категорично робити це заборонено. Бо це символ, який противний самій ідеології хритиянства. Та що таке церква, її хрисиянська ідеологія та інші духовні цінності християн, або народу україни, бо він же православний християнин у своїй більшості, коли хчеться бути дворянином.
 
А без дворянства, хто ти. Папір без печатки. Хоч і маєтків набудував і землі та грошей накрав. Намалював, то намалював, а не припечатав. От і попрали закони, в тому числі і моралі. І поперли вихрещуватись. Вже й фамільні герби понамальовували та на воротях попришпилювали. Кравчук потім за заслуги (перед народом?) одержав навіть орден Святого масонського СтанІслава.
 
А звітували за «розбудову» не народу православному, а чомусь Папі Римському. Та не самі, а ще й з діячами. Тими, що в телевізорі про мистецтво та культуру українцям втирають. То тих кучмокравчуків вже немає при владі, хоча ще й досі тягнуться до неї. Та з чинним за руку здоровкаюся і посміхаються від задоволення та взаєморозуміння. Ну, не будемо ж ми думати, що дважди другого аж засудять. Чи першого. Чи третього. Не будемо. І четвертого не будуть. Згадаєте, що я вам казав. То у мене виникло запитання, може хтось знає: Хто насправді володіє Україною, хто за мотузочки смикає. От питання. Просте зовсім.
 
Може все й від того і ніяк не «здобудемо», що хтось десь сидить у тихому кабінеті, а навкруги море і тільки хвилі об скали лакаво так розбивабться. Сидить і планує. А потім, то радистці Каті передає написані пляни, або паперовим корабликом відсилає на Вкраїну. Щоб знали там «просвітники», куди  їй плисти та як народ євнухами робити та тримати його в покорі. Втюхуючи Ідеї лібералізму, соціалізму та космополітизму. А потім дивиштя, тю-тю пані матко Україна, була, та й сплила. І ніхто не винен і хата не моя і кінців не знайдеш. Це я маю на увзі тих, хто вже потім схаменеться. Та, чи не пізно вже тоді буде…