пароль
пам’ятати
[uk] ru

ТЕРИТОРІЯ ПРИМАТІВ


ТЕРИТОРІЯ ПРИМАТІВ
]

...А на тронах из кости слоновой
Восседают, как древние бреды,
Короли и владыки Судана,
Рядом с каждым, прикованный цепью,
Лев прищурился, голову поднял
И с усов лижет кровь человечью,
Рядом с каждым играет секирой
Толстогубый, с лоснящейся кожей,
Черный, словно душа властелина,
В ярко-красной рубашке палач.

 
Н. Гумільов «Судан»

Відразу хочу обмовитися – я є противницею зоопарків, навіть найкращих, розкішних. А такі на світі є, їх і зоопарками важко назвати, то скоріше велетенські парки-зоо, де майже на волі прогулюються тварини (не плутати з заповідниками)... Майже на волі. Але абсолютної свободи як такої не буває. Вона обмежена сумлінням, кармою, долею, комплексами. То – для людей. А воля – то поняття абсолютне. І тому те поняття – не для людей. Для тварин і над-людей. Але та тема не для цього ІМХО. Я ж не Корчинський...
 
У деяких зоопарків є виправдання – лише завдяки їм збереглися зникаючі види фауни. Наприклад, зубробізони, які колись бігали по Європі.
 
Отож про зоопарк. Київський. Відвіданий учора, в розпал спеки. Улюблений з дитинства.
 
Мій допис не направлений ПРОТИ керівництва зоопарку. Навпаки – склалося враження, що там робиться майже все МОЖЛИВЕ, аби зробити  зносним утримання ув*язнених тварин. Залишки від тої кількості тварин, що колись утримувались в зоопарку...
Парк площею 24,4 га, добре впорядкований, що рясно обдаровує тінню дерев, милує око упорядкованістю території, чистотою.
Але є факти, які мене відверто шокували й зворушили до глибини душі. Хотілося плакати. Ті емоції виникли під час відвідин двох територій – так званих «Пташника» й «Обезьянніка» - куточка для приматів (якось рука не може написати «Мавп*ятник»).
Колись той пташник був таким собі казковим острівцем у зоопарку. Здалеку було видно скляну напів-сферу, що накривала собою темний оксамит міні-джунглів. Вольєри кишіли різнобарвним птаством, мелодійні співи перемішувалися з какофонією вигуків папуг. Так, то була ілюзія перебування у джунглях.
 
Вчора я побачила ось що. Пустка.
 

 

 

 
В одній облізлій клітці спікався на сонці орел. Тіні в клітці не було. Здавалось, то було місце пекельної кари для гордого птаха. Чи не за те, що його предок колись шматував лівер славного Прометея ? Той орел спокутував чужі гріхи, але не перед людством, а перед...киянами. Спокута чужих гріхів. Чи не найважча кара.

 

 
Я розумію, що зоопарк недостатньо фінасується, що то не пріоритетна стаття затрат у балансі міста, що є лікарні, школи й дитсадки, є роззявлені роти чиновників й їхні бездонні ями шлунків.
Я не кажу, що треба негайно збудувати нові модернові вольєри, я просто дивуюся, що ні в кого з керівництва зоопарку не виникає думки просто перенести тих кілька пташин до більш тінистого місця, обладнати їм бодай не велике, але тінисте житло. Й бодай дати тим пернатим існувати, а не мучитися.
Як на мене, той «пташник» є вже готовий монумент епосі жлобо-приматів, джипо-приматів, риго-приматів, хАхло-приматів. Дивіться самі

 

 
Йдемо далі. Клітки для мавп. За іншу епоху, навіть в неволі, шимпанзе, горили й інші гамадрили в червоних революційних шароварах були активні, веселі, шукали один у одного бліх, чухали собі пузця, гойдалися на «ліанах», «загравали» з відвідувачами. Одна мавпочка була схопила мене за палець і моя мама здійняла лемент до небес, і мавпочка таки мусила відпустити свою бранку.
 
Тепер за гратами я побачила одинокого сумного шимпанзе, який сидів в кутку в позі роденовського мислителя. Про що він мислив ? А таки мислив, бо їхне IQ вище, ніж IQ деяких людців.
В іншій клітці недвижимо сиділа могутня горила й вперто не зводила очей з нечисельних відвідувачів.
 
Клітки...То ще були старі споруди, досить міцні. Проблема в тому, що тваринок там було майже не видно, бо на старі грати було ще одягнуто два шари рясної сітки. Я розумію, безпека – перш за все. Але в 21 сторіччі можна було знайти інше рішення проблеми. Навіщо тоді тримати приматів в зоопарку, коли їх не видно ? Коли вони абсолютно ізольовані від світу ? А вони ж  є соціальними створіннями, й для них важливо спілкування з зовнішнім світом.

 

 
Я не закликаю створити «планету мавп», де екскурсанти-тварини будуть роздивлятися зачинених у клітки людців, що колупаються в носі та чубряться між собою за гратами.
 
Аби моя воля, я б зачинила у клітку біля Головпоштампу одного-єдиного примата. Той примат час від часу обсмикував би свої манжети (єдині залишки одягу, що йому дозволялося б мати при собі) та щось беззвучно  плямкав би губами перед натовпом, що його розглядав та тикав в нього пальцями, а мо* й просто крутив йому  дулі як і належить піплу. Можливо, той манжето-примат час від часу кидав би у народ  через грати  власне гівняччя але народ тим безчинством не дуже  й переймався б, бо давно  звик. Аякже, той примат основний кидок власного гівняччя в народ вже здійснив і таки влучив.
 
До чого я веду ? А до того, що, можливо, пан директор зоопарку з якогось дива натрапить на це ІМХО та просто візьме й перемістить залишки птаства з того мертвого «пташника» в інше, більш комфортне місце на великій території зоопарку. Наразі, пташки не запечуться на сонці до стану барбекю. А взимку не задубіють до стану мороженої мойви.
 
А може у міста таки віднайдуться кошти збудувати новий чи модернізавати старий куточок для мавп, змінити грати на більш «прозорі». Аби ті тваринки не відчували себе замурованими заживо.
 
А ще можливо якість активні рішучі діячі клаво-інтернето-виступів зорганізуються, бо якщо вже прогавили Андріївський Узвіз та й Поділ взагалі, то хоч відстоять той зелений острівець. Бо чує моє серце – прийдуть ті, хто понатикує там висоток-«свічок», молячись своєму богові – Молоху. Думаю, ті «будівники» нового Києва запасуться «жалобами» пересічник жителів будинків, що межують з зоопарком. Мовляв, смердить від того сусідства й мухи очі виїдають. Свідчу – в страшну спеку не смерділо, в загорідчиках чисто й охайно.
 
А якщо десь і смердить – то від поту тих, хто рубає та рушить Київ. І ніякі найдорожчі парфуми пе перекриють той сморід, бо сморід від  гниття совісті – найстрашніший.
© Général [28.07.2012] | Переглядів: 3050

2 3 4 5
 Рейтинг: 45.7/42

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти або зареєструватися



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Відновити пароль :: Реєстрація
пароль
пам’ятати