Кілька місяців залишилось до чергових виборів. Ця фраза стала однією з найбільш вживаних в нашому суспільстві. Ми звикли до виборів, живемо виборами , стомлюємось від них,бідніємо без них,  їх обговорюємо, прогнозуємо, за них галасуємо, на них голосуємо, нам платять, самі платимо, за них виступаємо, перед ними вступаємо. Єдине ,що обходиться без нас - самі вибори. Нас до вибору підводять, а потім розводять. То розводять як котят, то по різних клітках( регіонах по-нашому), то по клубах-партіях, по пунктах видачі каш, цукру,олії…
В процесі виборів дуже цікаві речі спостерігати можна. Що не кандидат, то геній. Все знає , вміє , гарантує і обіцяє. Безкорисливі, стійкі, патріоти і поліглоти. І , головне, бідні. Народу все віддали. Родичів на хліб- воду посадили. Справедливі борці з корупцією і бюрократією і поборники демократії. Очі розбігаються, слух забивається і нюх втрачається. Гладенькі всі на дотик. Аж важко комусь відмовити, хочеться всім вірити і втішити найбільш видатних з них. От тут вас підводять до вибору без вибору. Вміло, без видимого локшинонавішування. Приклад? Вже досить давно змагалися в якомусь там турі красивий ідеологічний секретар і особистість, якій прийшлось при тому секретарю сидіти. Сказав мій друг: «Я за кримінальника не проголосую» . Так і зробив. Собі створив нещасну долю і кримінальну державу народу, який думав так, як мій друг. Пройшли роки і в черговому турі сказав мій колишній друг: «Досить було мучитися. На цей раз я голосую за того ,хто своє відсидів. Цей порядок наведе!». Тихо сидить мій колишній друг, який не проти стати другом теперішнім. Сидять і чекають його однодумці. Чекають , що прийдуть нові вибори і їх знову підведуть до виборів без вибору.
А може вже досить піддаватися інтуїції і настав час до почуття, співчуття і відчуття підключити штуку, що зветься розумом і почати нове життя без того хабара в сотню гривень, якого роздають кандидати , які хочуть йти в депутати, щоб потім хабарі від нас постійно брати.