Нас кличуть бляді із  бігбордів,
Нам пропонують відступити в зад,
Цих депутатів викормлені морди,
Уздовж дороги вишколили ряд.
 
Простій людині, з добрим серцем,
Легше здійснити важкий  крок назад,
Щоб до свободи відчинити двері,
Щоб дати Україні спокій й лад…
 
До друзів вухом прислухатись
Тягнути руку, щоб стулити у руці,
Не треба над примиренням вагатись,
Один по собі ми опинимось в кінці.
 
Людина навчена до бога прихилятись,
У жінки-матері  уста і  руку цілувать,
Робити крок назад і щиро вибачатись,
За них стіной стоять, за діток  воювать.
 
Хоча посуне нас назад і інша дія,
В англійській шузі зав’язать  шнурка,
Або з бруківкі каменюку, мама мія,
У голову поцілить, замість копняка.
 
У влади є лише одна ознака,
По головах, вперед, вперед, вперед.
Від краденого вже спітніла срака,
Від з’їденого лускає полтрет.
 
Стоять бігборди білим зубом сяя,
Уздовж дороги грошовий парад.
В пайки й фінанси із народом грають,
Крім грівен в них нема знарядь.
 
Купляють за рахунок сьогодення,
Собі майбутнєє безбіднеє життя,
А наш народ тушонку і варення,
Вчора протріскав,
Ну немає каяття…
 
Отож.