Я, український нарід, скільки себе пам'ятаю, тільки те і роблю, що постійно сплю. Щоправда, іноді мене «розкотурхують» і тоді я прокидаюсь. Але ненадовго…
 
Ось у 988 році князь Володимир вирішив, що треба від моїх язичних Богів відректися і прийняти одного бога, Христа. Прйняли, «вогнем і мечем», похрестилися в Дніпрі, почепили на шию хрестики… А чим був поганим Числобог (тотожний грецькому Кроносу і римському Сатурну) я так і не зрозумів. Чи Світовид, чи Доля-Стріча, чи Лада, чи Велес, чи Род і Рожаниця, чи Велес, чи Сварог, чи Перун, чи Мокоша, чи Хорс, чи Триглав, чи Купайло, чи Коляда, чи Стрибог, чи Дана, чи Ярило, чи Симаргл, чи Берегиня, чи Дажбог. Може тим, що вони нам заповідали любити свою рідну землю і в разі потреби до останньої краплі крові захищати її від ворогів зі зброєю в руках, а Христос вчить нас підставляти праву щоку, якщо ворог тебе вдарив по лівій. «І якщо він, ворог твій, спраглий, то напої його, якщо голодний, то накорми, якщо він знімає з тебе сорочку то віддай йому і спіднє своє. Возлюби ворога свого…» (з радіопроповіді греко-католицького священника). А ще: «Вся влада від Бога! Терпіть! Бог терпів і нам велів! І тоді нам потім, після смерті, воздасться!» Потім. Не зараз, не при житті…
Але це дрібниці. Так, деталі… …а я сплю далі, сплю далі…
 
«Любив» я ворогів своїх, «любив» і несила стала їх більше «любити». Розбудив мене Богдан Хмельницький в 1648-1654 роках.  Потім була коліївщина - розбудили гайдамаки в 1768 року, яких очолив запорізький козак Максим Залізняк і до нього примкнув козачий сотник Іван Гонта…
У Карпатських горах також активно діяли гайдамаки, яких тут називали "опришками". Особливо прославився Олекса Довбуш, якого в 1745 році теж по зрадницьки вбили…
Потім все повернулося «на круги своя» - мене продовжували гнобити і я продовжував «любити» гнобителів своїх…
Але це дрібниці. Так, деталі… …а я сплю далі, сплю далі…
 
У 1917 році мене знов розбудили, разом з братніми російським, білоруським та іншими народами, що населяли тоді царську Росію: «Вся власть нагоду! Зємлю - кгєстьянам, фабгікі – габочім!» проголошував Володимир Ілліч з броньовичка. Ми і повірили. Але все виявилось обманом і фарс цей обернувся ріками крові безневинно убієнних….
Але це дрібниці. Так, деталі… …а я сплю далі, сплю далі…
Правда, не всі заснули знову. Ще довго боровся з новими, набагато більш жорстокішими, ніж попередні, гнобителями Холодний Яр. Було багато повстань і в інших місцях неньки України…
 
Потім був жахливий Голодомор 1932-1933 років. Люди помирали страшною мученицькою голодною смертю. Факту того голодомору до сих пір не визнали наші «найкращі друзі» – Росія і Ізраїль…
Але це дрібниці. Так, деталі… …а я сплю далі, сплю далі…
 
Потім єфрейтор Гітлер і семінарист-недоучка Сталін щось там не поділили і 22 червня 1941 року, рівно в 4:00 ранку я знову проснувся. Боровся. Разом з росіянами, білорусами, татарами, узбеками, казахами, вірменами, євреями та іншими народами, що населяли тодішній СРСР, ми перемогли фашистів. 9 травня 1945 року святкували перемогу. Але чомусь, незважаючи на мільйони загиблих, решті, котрі залишися в живих, жити краще не стало…
Але це дрібниці. Так, деталі… …а я сплю далі, сплю далі…
Правда, не всі заснули знову. Ще довго боролися з «червоними визволителями» воїни  УПА на теренах Західної України…
 
В 1991 році мене знов розбудили: Україна виборола, на кінець, давно омріяну незалежність – СРСР охляв, ослаб, захитався і розпався на 15 незалежних держав. В їх числі опинились і ми. Дещо несподівано…
Як довго ми мріяли про самостійне, незалежне, щасливе, заможне життя, про цей надзвичайно потужній поштовх у розвитку нашої національної економіки, науки, культури! Як ми насолоджувались справжньою, а не декларативною свободою, свободою публічно висловлювати свої думки, свободою вільного відвідування країн «загниваючого заходу», свободою підприємництва! Але все це продовжувалось недовго. Виявилось, що зміна вивісок на державних установах з червоної на жовто-блакитну і заміна портретів Леніна на портрети Шевченка у владних кабінетах нічого не дала, позаяк в тих самих кабінетах намертво поприлипали до владних крісел своїми задницями ті самі партійні функціонери, що і були до того… …навіть навпаки: життєвий рівень пересічних українців почав нестримно падати (не плутати з життєвим рівнем «тіпа олігархів» у котрих він стрімко зростав), заводи і фабрики спочатку почали призупинятись, потім зовсім «стали», зрештою «лягли і не дихають», сільське господарство доруйновується, наука щезла («утєчка мозгов»), освіта «добивається  до ручки», медицина, культура теж… Та й вся українська державна власність чомусь, якимось дивним чином, опинилась в руках не християн українців, а в руках «тіпа олігархів», іудеїв та мусульман…
Але це дрібниці. Так, деталі… …а я сплю далі, сплю далі…
 
Скоро чергові вибори до Верховної Ради України. А може і не варто на них просипатись? Адже так солодко спиться під слова Святого письма: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога. Тому той хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті хто противиться, самі візьмуть осуд на себе. Бо володарі – пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро і матимеш похвалу від неї, бо володар – Божий слуга, тобі на добро. А як вчиниш ти зле, то бійся, бо недаремно він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві. Тому треба коритись не тільки ради страху кари, але й ради сумління.» (Послання святого апостола Павла до Римлян 13:1-5).
В принципі і уві сні можна доволі комфортно підставляти праву щоку, якщо ворог тебе вдарив по лівій. Навіщо ж тоді просипатись на ті вибори? Адже влада від Бога… …треба коритись…
 
Правда, іудеї в своєму Талмуді пишуть, що «око за око», «зуб за зуб» і про ліву та праву щоки там ні слова, а мусульмани, так ті ще конкретніші: «Ті кіто такой? Ей, дАсвіданія!»…
Але це дрібниці. Так, деталі… …а я сплю далі, сплю далі… далі… далі… далі…
 
Може вже досить спати? Як ви думаєте?
 
ЧИ НЕ ПОРА НАМ УСІМ ПРОКИДАТИСЬ І ПОКАЗАТИ, НА КІНЕЦЬ, ХТО НА ЦІЙ БОГОМ НАМ ДАНІЙ ЗЕМЛІ СПРАВЖНІЙ ГОСПОДАР, А НЕ ПОКІРНИЙ, БЕЗСЛОВЕСНИЙ І БЕЗПРАВНИЙ СЛУГА?!...